на главную | войти | регистрация | DMCA | контакты | справка |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


моя полка | жанры | рекомендуем | рейтинг книг | рейтинг авторов | впечатления | новое | форум | сборники | читалки | авторам | добавить
фантастика
космическая фантастика
фантастика ужасы
фэнтези
проза
  военная
  детская
  русская
детектив
  боевик
  детский
  иронический
  исторический
  политический
вестерн
приключения (исторический)
приключения (детская лит.)
детские рассказы
женские романы
религия
античная литература
Научная и не худ. литература
биография
бизнес
домашние животные
животные
искусство
история
компьютерная литература
лингвистика
математика
религия
сад-огород
спорт
техника
публицистика
философия
химия
close

реклама - advertisement



Передмова

У прадавні часи, коли волхви ще тільки писали «Велесову книгу», українці поклонялися цілому сонму Богів, чисель­ність яких, за різними джерелами, складала понад 70 осіб. І кожному робота малася. Перун, Сварог, ДажБог, Купайло, Ярило, Овсеня, Желі... Охороняли, надихали, лікували, урожай зберігали, про напад ворогів попереджали, з поро­діллями тужилися, мертвим спокій дарували.

Та найбільше шанували наші пращури Сварога, Бога не­ба, заліза, ковальства і шлюбу. «Могутен наш Сварог... А по­за Сварогом не маємо нічого, лише смерть». О, непростий то був Бог! Тайну велику мав! «Бо се є тайна велика: яко Сварог є Перуном і Світовидом. А ті два (Перун і Світовид) перебу­вають у Сварозі»... Отаке-то! Перун, Бог блискавки і гро­му — частина єства Сварога. І сам по собі — сила силенна. Саме Перуновому втіленню Сварога поклонялися наші пра­щури фанатично й віддано. Вірили: Перун обертає колесо життя, бо він... «Світ пішов од тіла Перуна, сонце утворило­ся з лику його, зоря — від уст, місяць — від грудей, дощ — від сліз, небо — від черепа його, каміння — від костей, во­да — від крові, ліси й трави — від волосся, хмари — від мозку, вітер — його подих, грім — слово, а блискавки і зорі — його погляд...» А ще вірили, що Блискавка — то фалос Пе­руна, що блискавично запліднює Землю. А як раптом гроза — так то Перун б'ється з дивами та бісами, яких надсилають Чорнобог, Мара та інші злі сили. Ім'ям Перуна клялися наші пращури при укладанні угод. Святе ім'я. Непорушне.

богів, а ритуальний священний дуб Перуна спиляли і кину­ли в Дніпро.

І... що? Все? Потонула могутня сила, що віками живила народ? Не лишила й краплі дощової від своєї величі? Не про­стягнула до нас через віки й павутинки, не проросла новими легендами, віруваннями?

Народна пам'ять не коротка. І ось уже нові легенди роз­повідають про силу тих, хто здатен розігнати хмари, вла­штувати бурю, пролити дощ і вдарити блискавкою. Про тих, кому могутній Перун передав свою силу і велич. Чи вони самі забрали ту силу у нього. І гріхи. І страхи. І долю. І па­вутиння злих сил, які оповили кожного, хто наважився ке­рувати дощами, громами і блискавками. Бо ті сміливці вже не боги! Просто люди. Люди з двома душами. Дводушники. Вони сьогодні ходять поміж нас.

Треба мати дуже прозорливе, дуже українське серце, що­би побачити дводушників. Дара Корній — побачила. І не вта­їла від нас, читачів, історію, у якій реальне життя переплело­ся з містикою українських легенд так логічно, що не повірити у це просто неможливо. Бо ми теж — частина легенд майбут­нього, де не буде комп'ютерів і високих технологій, а тільки Людина, Любов і боротьба між Добром і Злом. Саме про Лю­бов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Го­нихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий ві­терець справжньої української магії...

Люко Дашвар


Дара Корній | Гонихмарник | 1. Аліна