home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

реклама - advertisement




УКРАЇНСЬКІ НАУКОВО–ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ, ЩО ЇХ ЗНИЩИЛИ МОСКВИНИ В 1933 РОЦІ


Білик Я. Політичний словник. — X., 1925.

Булда С. Словник будівельної термінології. — X., 1930.

Василенко П., Шелудько І. Словник гірничої термінології. — X., 1931.

Веретка С. Практичн. рос.–укр. правничий словник. — X., 1926.

Вовчанецький В. Словник ботанічної термінології. — X., 1932.

Галин М. Російсько–український медичний словник. — К., 1928.

Горецький П. Словник термінів педагогіки, психології. — К.,1928.

Дарморос М., Дарморос. Л. Словник технічної термінології. — К., 1926.

Діденко О. Рос.–укр. словник математичної термінології. — Запоріжжя, 1926.

Дорошенко М. та ін. Словник ділової мови. — X., 1930.

Дубровський В. Рос.–укр. технічний словник. — К., 1926.

Жигадло М. Рос.–укр. словник ремств, професій, підприємств. — X., 1929.

Журківський В. Рос.–укр. транспортовий словник. — X., 1926.

Зенкевич С. Словник хемічної номенклятури (неорганічна хемія). — К., 1928.

Калинович Ф. Астрономічна термінологія і номенклатура. — К., 1930.

Калинович Ф. Словник математичної термінології. — К., 1926.

Калинович Ф. Термінологія теоретичної механіки. — К., 1926.

Кисільов В. Медичний рос.–укр. словник. — О., 1928.

Корчак–Чепурківський О. Номенклятура хвороб. — К., 1927.

Крамаревський В. та ін. Словник медичної термінології. — X., 1931.

Кривченко Г. Словник економічної термінології. — К., 1930.

Кримський А. Рос.–укр. словник правничої мови. — К., 1926.

Курило О. Словник хемічної термінології. — К., 1928.

Лінкевич Є. та ін. Рос.–укр. словник ділової мови. — X., 1926.

Лоханько Ф. Словник технічної номенклятури (мануфактурний). — К., 1928.

Носов А. Словник термінів антропогеографії. — К., 1931.

Орловський В. Рос.–укр. словник банкового діловодства. — X., 1925.

Осипів М. Рос.–укр. словник потрібних в діловодстві слів. — X., 1926.

Паночіні С. Словник біологічної термінології. — X., 1931.

Підмогильний В. Фразеологія ділової мови. — К., 1927.

Полонський X. Словник природничої термінології. — К., 1928.

Сабалдир П. Словник сільсько–господарської термінології. — X., 1931.

Свободин М. Правничий словник. — К., 1924.

Секунда Т. Українська технічна термінологія. — К., 1919.

Тимченко Є. Історичний словник української мови. — X., 1932.

Трихвилів Ю. Словник технічної термінології (мірництво). — К., 1930.

Туркало К. Словник техн. термінології (Комунальне господ.). — К., 1928.

Тутковський П. Словник геологічної термінології. — К., 1923.

Фаворський В. Словник механічної термінології (силові). — К., 1929.

Фаворський В. Словник транспортової термінології. — К., 1932.

Фаворський В. Словник фізичної термінології. — К., 1932.

Цешківський Ф., Черняхівський О. Анатомічні назви. — К., 1925.

Шарлемань М. Словник зоологічної номенклатури (птахи). — К., 1927.

Шарлемань М., Татарко К. Словник зоологічної номенклатури (хребетні тварини). — К., 1927.

Шелудько І. Радіословник. — К., 1929.

Шелудько І. Словник виробничої термінології. — X., 1931.

Шелудько І. Словник хемічної термінології (електротехнічний). — К., 1928.

Шелудько І., Садовський Т. Словник технічної термінології. — К., 1928.

Щеголів І. Словник ентомологічної номенклатури. — К., 1918.

Щеголів І. Словник зоологічн. номенклатури (безхребетні тварини). — К., 1928.

Якубський С., Якубський О. Рос.–укр. словник військової термінології. — X., 1928.

Якубський С., Якубський О. Рос.–укр. словник для військових. — X., 1924.

Яната О., Осадча Н. Словник ботанічної номенклатури. — К., 1928.


Також знищили вже видруковані перші три томи багатотомових словників: Кримський А., Єфремов С. Російсько–український словник. — К., 1928; Єфремов С., Ніковський А. Словник української мови. — К., 1928.

Готові до друку рукописи четвертого і дальших томів москвини сконфіскували і вивезли до Московщини (мабуть, загинули там).




ЛІТЕРАТУРА


Книжок на теми заторкнуті в цій книжці є мільйони. З того океану подаємо тут лише малюсіньку краплину для орієнтації читачеві. Деякі книжки подані тут також і для того, щоб не загубився за ними слід.

Б. — Берлін; В.

Б.–А. — Буенос–Айрес

В. — Варшава

Від. — Відень

Він. — Вінніпег; Win.

Каз. — Казань

К. — Київ

Лен. — Ленінград

Л. — Львів

Лон. — Лондон; Lon.

Ляй. — Ляйпціґ; Leip.

М. — Москва

Мюн. — Мюнхен; Mttn.

Н.–Й. — Нью–Йорк; N.–Y.

О. — Одеса

П. — Петербург, Петроград

Пар. — Париж; Par.

Прг. — Прага; Prh.

Р. — Рим; R.

Тор. — Торонто; Тог.

Філ. — Філадельфія

Х. — Харків

Ч. — Чикаго


Алтерман А. Розвиток хлібної господарки і хлібної торгівлі в Україні. — X., 1928.

Андрієвський А. Гітіський кодекс і українська правна культура. — Прг., 1925.

Андрієвський А. Основні елементи правосвідомости укр. народу. — Чернівці, 1935.

Андрієвський А. Український націоналізм. — Чернівці, 1935.

Андріївський В. З минулого. — Б., 1921.

Андріївський В. Дві віри. — Міттенвальд, 1950

Андріївський В. До характеристики українських правих партій. — Б., 1921.

Андріївський В. Звичаї й обряди українського народу. — Краків, 1941.

Андріївський В. Значення Полтавського бою для української державності. — Б., 1927.

Андріївський В. Микола Міхновський. — Мюн., 1950.

Андріївський Д. Політика націоналізму. — Прг., 1930.

Андріївський Д. Російський колоніялізм. — Пар., 1958.

Андрусяк M. Генеза і характер галицького русофільства. — Прг., 1941.

Андрусяк M. Етапи в розвитку української нації. — Прг., 1941.

Андрусяк M. Історичні нариси. — Краків, 1940.

Андрусяк М. Історія України. — Прг., 1941.

Андрусяк M. Історія Козаччини. — Мюн., 1946.

Андрусяк M. Мазепа і Правобережжя. — Л., 1938.

Андрусяк M. Назва «Україна». — Ч., 1951.

Андрусяк M. Нариси з історії галицького москвофільства. — Л., 1935.

Андрусяк M. Тризуб. — Мюн., 1947.

Андрусяк M. Українська історіоірафія. — Прг., 1939.

Антоненко Н. За духа нації. — Краків, 1941.

Антонович В. Нарис становища Православної Церкви на Україні в XVII ст. — Л., 1900.

Антонович В. Розвідка про церковні відносини в Україні в XVIII ст. — Л., 1900.

Антонович В. Що принесла Україні Унія. — Він., 1952.

Антонович Д. Київ. — Від., 1921.

Антонович Д. Скорочений курс українського мистецтва. — Прг., 1923.

Антонович Д. Триста років українського театру. — Прг., 1925.

Антонович Д. Український театр. — Ляй., 1923.

Антонович Д. (ред.). Українська культура. — Прг., 1934.

Антонович М. Історія України. — Прг., 1941.

Антонович М. Иозеф Ґеррес. — Л., 1934.

Антонович М. Козацьке військо в московській війні 1633 р. — Б., 1932.

Антонович М. Переяславська компанія 1630 р. — Прг., 1944.

Антонович М. Скитія й Єгипет в антич. письменстві. — Женева, 1946.

Антонович М. Студії з часів Наливайка. — Прг., 1941.

Аркас М. Історія України. — Б.–А., 1947.

Артемівський А. Що таке Всеукраїнська Академія Наук. — К., 1931.

Артюшенко Ю. За державно–провідною ідеєю. — Пар., 1956.

Артюшенко Ю. На марґінесі книжки Ю. Смолича. — 4., 1958.

Артюшенко Ю. Підстави державної дії. — 4., 1954.

Артюшенко Ю. По торах борців. — 4., 1957.

Атаманюк В. Сатира і гумор в українській літературі. — К., 1930.

Багалій Д. Декабристи на Україні. — X., 1926.

Багалій Д. Історія Слобідської України. — X., 1918.

Багалій Д. Нарис історії України. — X., 1928.

Багалій Д. Нарис укр. історіоірафії. — К., 1925.

Багалій Д., Яворський М. Українська філософія. Г. Сковорода. — X., 1923.

Баер Й. Доля поляків. — Прг., 1944.

Бажанський М. Як загинула О. Басарабова. — Прг., 1940.

Базилевич В. Декабристи на Україні. — К., 1926.

Бандера С. Слово до українських націоналістів–революціонерів. — Мюн., 1948.

Балагура В. Микола Хвильовий. — Л., 1933.

Баран С. Земельна справа в Галичині. — Авсбург, 1948.

Баран С. Митрополит А. Шептицький. — Мюн., 1947.

Баран С. По неволі — відродження. — Краків, 1940.

Баран С. (Гомо Політикус) Причини упадку Польщі. — Краків, 1940.

Баранович О. Залюднення України перед Хмельниччиною. — К., 1931.

Барвинський О. Образки з громад, і письм. розвитку русинів. — Л, 1913.

Барвинський О. Спомин з мого життя. — Коломия, 1913.

Барвінський Б. Історичні причинки. — Л., 1909.

Барвінський Б. Історичний розвій імени українського руського народу. — Л., 1909.

Барвінський Б. Назва Україна на Закарпатті. — Він., 1952.

Бачинський З. Іван Гус. — Тор., 1955.

Бачинський Ю. Україна ірредента. — Б., 1924.

Бачинський Ю. Українська еміграція в ЗДА. — Л., 1914.

Безручко Л. З піснею по світах. — Н.–Й., 1951.

Безручко М. Січові Стрільці в боротьбі за державність. — Каліш, 1932.

Белінг Д. Дніпро. — К., 1935.

Бенкевич Г. Матеріали по етнографії. — К., 1956.

Берченко Є. Настільне малювання Дніпропетровщини. — X., 1930.

Бескид–Тарнович Ю. На згарищах Закерзоння. — Тор., 1954.

Бжеський Р. Переяславська умова. — Тор., 1954.

Бжеський Р. Політичні ідеї творів М. Куліша. — Мюн., 1955.

Бибіків С. Київська Русь. — К., 1955.

Бибіків С. (ред.). Археологічні пам’ятки УРСР. — К., 1956.

Бибіків С. Нарис стародавньої історії УРСР. — К., 1957.

Бирич Я. Сторінка чесько–українських взаємин. — Він., 1949.

Битинський М. Мазепинці по Полтаві. — В., 1938.

Бич Л. Кубань у кривому дзеркалі. — Прг., 1928.

Білецький Л. Віруючий Т. Шевченко. — Він., 1949.

Білецький Л. Еволюція ідей і образу в поезії Т. Шевченка. — Прг., 1926.

Білецький Л. Історія української літератури. — Авсбурґ, 1947.

Білецький Л. Народність чи національність у творах Т. Шевченка. — Кам’янець, 1919.

Білецький Л. Омелян Огоновський. — Він., 1950.

Білецький Л. Основи літературно–наукової критики. — Прг., 1925.

Білецький Л. Українська драма. — Л., 1922.

Білецький Л. Українська народня поезія. — Прг., 1927.

Білон П. Спогади. — Пітсбурґ, 1951.

Біляшевський М. Наші національні скарби. — К., 1918.

Бірчак В. Карпатська Україна. — Прг., 1940.

Богацький П. та ін. «Українська Хата». — Н.–Й., 1955.

Богачевський Д. Проблеми демократії й еліти. — Філ., 1958.

Богуш В. Між двома імперіялізмами. — Прг., 1931.

Бойдуник О. Сучасний стан визвольної політики. — Пар., 1957.

Бойко Ю. В сяйві нашого Києва. — Мюн., 1955.

Бойко Ю. Проблеми історіософії українського націоналізму. — Мюн., 1950.

Бойко Ю. Російське історичне коріння большевизму. — Мюн., 1955.

Бойко Ю. Творчість Т. Шевченка на тлі західньоевропейської літератури. — Мюн., 1956.

Болотенко М. Козацтво і Україна. — Тор., 1951.

Боракава Ю. Від Угорської Руси до Карпатської України. — Філ., 1956.

Борис Р. Українські сили під Московією. — Л., 1935.

Борис Р. Чому Крути. — Л., 1936.

Борисковський П. Людина кам’яного віку на Україні. — К., 1941.

Бородаєвич Є. В чотирикутнику смерті. — Л., 1921.

Бородаєвич Є. Причинки до трагедії УГА на Великій Україні. — Л., 1921.

Бородаєвський С. Історія кооперації. — Прг., 1926.

Борщак І. Великий мазепинець Григорій Орлик. — Л., 1932.

Борщак І. Ідея соборної України в Европі в минулому. — Пар., 1923.

Борщак І. Карпатська Україна. — Л., 1937.

Борщак І. Слідами гетьмана К. Розумовського у Франції. — Мюн., 1957.

Бочковський О. Боротьба народів за національне визволення. — Прг., 1932.

Бочковський О. Вступ до націології. — Прг., 1934.

Бочковський О. Націологія і націоірафія. — Прг., 1926.

Бочковський О. Національна справа. — Від., 1920.

Бочковський О. Нац. пробудження, відродження, самоозначення. — Прг., 1931.

Бочковський О. Поневолені народи моск. імперії. — А, 1916.

Бочковський О. Т. Г. Масарик. — Подєбради. 1930.

Бояринич В. Кривавий шлях. — А., 1936.

Боярский П. Укр. внутрішня політика ОУН. — Женева. 1947.

Боярский П. Національний солі дар изм. — Мюн., 1946.

Брадович М. Держава без нації. — Н.–Й., 1952.

Брадович М. Заповіти тисячоліття. — Н.–Й., 1956.

Брадович М. Одна нація — одна Церква. — Н.–Й., 1950.

Братіяну H. Початки торгівлі на Чорному морі. — В., 1940.

Будзиновський В. Гадаяцькі постуляти і гетьман І. Виговський. — Від., 1912.

Будзиновський В. Гетьман І. Мазепа. — А., 1909.

Будзиновський В. Хмельниччина в Галичині. — Від., 1917.

Бузук П. Історія української мови. — К., 1927.

Булаховський А. Питання походження укр. мови. — К., 1956.

Бусель Я. Совєтський патріотизм. — Мюн., 1948.

Бухановський В. Народне господарство і міжнародне економічне становище України. — К., 1918.

Бучацький В. Москвофільство на Аемківщині. — Н.–Й., 1955.

Бучинський Д. Україна під Марійським прапором. — Аон., 1958.

Ваврик М. По Василіянських монастирях. — Тор., 1958.

Вайда М. Великий пробудитель Закарпаття (О. Духнович). — Філ., 1955.

Василенко С. Кустарні промисли. — К., 1913.

Василенко Ю. Матеріали до історії українського права. — К., 1928.

Василенко–Полонська Н. Нарис історії. — Мюн., 1955.

Василенко–Полонська H. Палій та Мазепа. — Авсбург, 1949.

Василенко–Полонська H. Теорія III Риму. — Мюн., 1952.

Василенко–Полонсыса H. Українська Академія Наук. — Мюн., 1955.

Вассиян Ю. Одиниця і суспільність. — Top., 1957.

Вахнянин H. Спомини з життя. — Л., 1908.

Ващенко Г. Виховання волі і характеру. — Лон., 1952.

Ващенко Г. Відновлення УАПЦ. — Мюн., 1946.

Ващенко Г. Український ренесанс XX ст. — Тор., 1953.

Ващенко Г. Хвильовий і хвильовизм. — Мюн., 1949.

Величківський M. Ліквідація присадибних господарств. — Н.–Й., 1958.

Величківський M. Сільське господарство України і колоніяльна політика Росії. — Н.–Й., 1957.

Вербицький M. Найбільший злочин Кремля. — Лон., 1952.

Вернер П. Начерки до історичної і культурної думки в Київській Русі. — Бреслав, 1944.

Верховинець І. Соціялістичне господарство СССР. — Мюн., 1948.

Винар Б. Економічний колоніалізм в Україні. — Пар., 1958.

Винар Б. Розвиток укр. легкої промисловости. — Денвер, 1955.

Винник Я. Жиди в Україні. — Холм, 1940.

Винницька І. З воєнного нотатника. — Краків, 1940.

Винниченко В. Відродження нації. — Від., 1920.

Винниченко В. Перед новим етапом. — Тор., 1938.

Винниченко В. Українська державність. — Від., 1920.

Височанський П. Начерк розвитку української споживчої кооперації. — К., 1925.

Височенко А. СССР без маски. — Б.–А, 1951.

Витанович І. Кость Паньківський. — Н.–Й., 1954.

Віконська Д. За силу і перевагу. — Л., 1936.

Вінтер Е. Візантія та Рим в боротьбі за Україну. — Прг., 1945.

Власовський І. Князь Костянтин Острозький. — Н.–Й., 1958.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. — Бавн–Брук, 1955.

Власовський І. Українська Православна Церква в часі 2–ї Світової війни. — Мюн., 1946.

Воблий К. Економічна географія України. — К., 1927.

Воблий К. Нариси з історії укр. цукров. промисловости. — К., 1930.

Вовк Ф. Вироби перемікенського типу в Україні. — Л., 1905.

Вовк Ф. Студії з укр. етноірафії та антропології. — Прг.. 1927.

Возняк M. Історія української літератури. — Л., 1920.

Возняк M. Кирило–Методіївське Братство. — Л, 1921.

Возняк М. Початки української комедії. — Л., 1920.

Возняк М. Старе українське письменство. — Л., 1922.

Возняк М. Українська державність. — Від., 1924.

Возняк М. Як пробудилося укр. народне життя в Галичині. — Л., 1924.

Войнаренко О. До нової Полтави. — Н.–Й., 1955.

Войнаровський Т. Вплив Польщі на економіч. розвиток України. — Л., 1910.

Волиняк П. Кубань. — Б.–А., 1948.

Волобуєв М. Степова Україна. — О., 1930.

Вольф М. Сільське господарство України. — X., 1927.

Воробйов Ф. Визволення правобережної України. — К., 1946.

Воропай О. В дев’ятім крузі. — Лон., 1958.

Воропай О. Українські народні приповідки. — Лон., 1952.

Всегоренко М. По окраїнних волостях. — Прг., 1940.

Гагенмейстер В. Стінні розписи на Кам’янеччині. — Кам’янець, 1927.

Гаєвський С. «Олександрія» в давній українській літературі. — К., 1929.

Гайдукевич О. Було колись. — Л., 1935.

Гайманівский О. Замітки до характеристики головних рис українського права доби «Руської Правди». — Прг., 1939.

Галаган М. Делегація на Кубань. — Л., 1931.

Галаган М. З моїх споминів. — Л., 1930.

Галайчук Б. Нація поневолена, але державна. — Мюн., 1953.

Галайчук Б. Українська держава XX ст. — Б.–А., 1953.

Галій М., Новицький Б. Геть маску. — Прг., 1934.

Галущинськнй М. З Українськими Січовими Стрільцями. — Л., 1934.

Гальчевський–Войнаровський Я. Проти червоних окупантів. — Краків, 1941.

Гай О. Трагедія М. Хвильового. — 1948.

Герасимович І. Голод на Україні. — Б., 1922.

Герасимович І. Життя і відносини на радянській Україні. — Б., 1922.

Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні. — К., 1926.

Гермайзе О. Українська історична наука за останні десятиліття. — К., 1929.

Гармаш Р. Політичні ідеї ваплітян. — Берхтесґаден, 1948.

Гармаш Р. Трагедія М. Хвильового. — Берхтесґаден, 1948.

Гаюк О. Від церковного престолу до Берези. — Він., 1955.

Герасимович І. Українська школа під польською владою. — Л., 1925.

Геркен–Русова Н. Героїчний театр. — Л., 1939.

Гірняк Н. Організаційний і духовий ріст УСС–ів. — Філ., 1955.

Гірняк Н. Полковник Василь Вишиваний. — Він., 1956.

Гірчак Є. Національне питання та правий ухил. — X., 1930.

Глід С. Фрагменти життя і мук. — Лон., 1955.

Гловинський Є., Маціевич К. Сучасні проблеми економіки України. — В., 1931.

Гнатюк В. Кубанщина. — Л., 1920.

Гнатюк В. Національне відродження австро–угорських українців. — Від., 1916.

Гніп М. Політичний рух на Україні в 1860–х роках. — X., 1930.

Голуб В. Україна в Об’єднаних Націях. — Мюн., 1953.

Голубець М. Галицьке малярство. — Л., 1926.

Голубець М. За український Львів. — Л., 1927.

Голубець М. Історія української культури. — Л., 1937.

Голубець М. Львів. — Л., 1925.

Голубець М. Начерк історії українського мистецтва. — А, 1922.

Голубець М. Рік грози і надій. — Л., 1934.

Голубець М. Українське малярство в XVI–XVII ст. — А., 1920.

Гомзин Б. Большевизм — органічне московське явище. — Ганновер, 1957.

Гончаренко І. Криза сучасної держави. — Л., 1936.

Гончаренко А. Спомини. — Коломия, 1894.

Горак С. Історичний шлях Росії до большевизму. — Лон., 1958.

Горбачевський В. Ідеократизм. — Мукачів, 1936.

Гордієнко М. З волинських і поліських рейдів УПА. — Тор., 1959.

Горняткевич Д. Українське і європейське народне мистецтво. — Краків, 1944.

Горняткевич Д. Українське мистецтво в архівах м. Кракова. — Краків, 1943.

Городецький І. Тернистим шляхом. — Реґенсбурґ, 1948.

Григоріїв Н. Підстави української незалежної політики. — Дітройт, 1939.

Григорович О. Євген Коновалець. — Саскатун, 1939.

Григорович О. Список словників УАН. — Тор., 1957.

Гриневич Я. Віруючий І. Франко. — Н.–Й., 1956.

Грицай О. Ми християни. — Мюн., 1948.

Грицай П. Транспорт та зв’язок України. — X., 1927.

Грицак Є. Під червоною владою. — Перемишль, 1923.

Грицак Є. З історії книжкового руху на Україні. — Л., 1923.

Грицак П. Галицько–Волинська держава. — Н.–Й., 1958.

Гришко В. стар. Історично–правне підґрунтя теорії III Риму. — Мюн., 1953.

Гришко В. стар. Панславізм в совєт. історіографії і політиці. — Мюн., 1956.

Гришко В. стар. Свідчення літописів щодо північного чи південного походження Руси. — Мюн., 1956.

Гришко В. мол. Дві російські акції. — Н.–Й., 1951.

Гришко В. мол. Україна сьогодні і ми. — Н.–Й., 1954.

Гришко В. мол. Хто з ким і проти кого. — Новий Ульм, 1958.

Грімченко М. Історія української музики. — К., 1922.

Гріневич Я. Віруючий T. Шевченко. — Н.–Й., 1956.

Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. — А, 1925.

Грушевський М. Історія України–Руси. — Київ—Л., 1898–1928; Н.–Й., 1958.

Грушевський М. Історія української літератури. — К.—Л., 1923–1927.

Грушевський М. Культурно–національний рух на Україні в XVI–XVII ст. — Від., 1920.

Грушевський М. І. Мазепа і шведсько–українська умова. — К., 1918.

Грушевський М. М. Драгоманов і Женевський соціалістичний гурток. — Прг., 1922.

Грушевський М. На порозі нової України. — К., 1918.

Грушевський М. Початки громадянства. — Від., 1921.

Грушевський М. Студії з економічної історії України. — К., 1918.

Грушевський М. Хмельниччина в розквіті. — Від., 1922.

Гуменюк І. Мої спомини. — Тор., 1958.

Гусар–Колодвінський М. Полковник Іван Богун. — Прг., 1941.

Гольдельман С. Листи жидівського соціял–демократа про Україну. — Від., 1921.

Ґордон Т. В яскині лева. — Тор., 1958.

Данилевич В. Археологічна минувшина Київщини. — К., 1925.

Данько М. СРСР — в’язниця народів. — Прг., 1942.

Дедалевський Я. Робітництво і большевизм. — Роттердам, 1948.

Демидчук С. Півсторіччя іромадської праці. — Н.–Й., 1956.

Державник Д. Катехизм українського державника. — Перемишль. — Б. р.

Деснянський І. Українські історичні балади. — Лон., 1956.

Десняченко Р. Національно–політичні погляди М. Драгоманова. — Дітройт, 1951.

Десняченко Р. Покійник, якому не дають вмерти. — Мюн., 1946.

Джиджора І. Україна в 1–й половині XVIII ст. — К., 1930.

Дзінкевич Б. Продукція хліба в Україні. — X., 1923.

Дивнич Ю. Американське малоросійство. — Новий Ульм, 1951.

Димінський Р. Географія промисловости. — Краків, 1943.

Дмитрик М. Повстанські нариси. — Мюн., 1951.

Дмитрів Є. Історія просвітницького товариства «Руська Бесіда». — Чернівці, 1909.

Добрянський М. Асоціація проти Інституту. — Мюн., 1956.

Добрянський М. Карпатська Україна. — Подєбради, 1939.

Довженко В. Військова справа в Київській Русі. — К., 1950.

Дольницький Д. Боротьба українського народу за волю і незалежність. — Він., 1920.

Дольницький М. (ред.). Українська Галицька Армія. — Він., 1958.

Доманицький В. Засади українського урбанізму. — Прг., 1940.

Доманицький В. (ред.). Сільське господарство України. — Прг., 1942.

Донцов Д. Авіронове насіння // Вістник. — 1937. — № XI.

Донцов Д. Від містики до політики. — Тор., 1957.

Донцов Д. Дві літератури нашої доби. — Тор., 1958.

Донцов Д. Демасковання шашель. — Мюн., 1949.

Донцов Д. Де шукати наших традицій. — Л., 1938.

Донцов Д. Дурман соціялізму. — Л., 1936.

Донцов Д. Дух нашої давнини. — Прг., 1944.

Донцов Д. Енгельс, Маркс і Ласаль про неісторичні нації. — К.. 1918.

Донцов Д. Заповіт Т. Шевченка. — Тор., 1950.

Донцов Д. За який провід. — Він., 1948.

Донцов Д. За яку революцію. — Тор., 1957.

Донцов Д. З приводу одної єреси. — К., 1914.

Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. — Вінниця, 1917.

Донцов Д. Кількість чи якість. — Л., 1939.

Донцов Д. Культура примітивізму. — Черкаси, 1918.

Донцов Д. Мазепа і мазепинці. — Черкаси, 1919.

Донцов Д. Маси і провід. — Л., 1939.

Донцов Д. Міжнародне положення України і Росії. — К., 1918.

Донцов Д. Модерне москвофільство. — К., 1913.

Донцов Д. Націоналізм. — Л., 1926.

Донцов Д. Наша доба і література. — Л., 1937.

Донцов Д. Нерозрита могила // Вістник. — 1937. — № IV.

Донцов Д. Нині і вчора // ЛНВ. — 1931. — № III.

Донцов Д. Партія чи Орден. — Л., 1938.

Донцов Д. Патріотизм. — Л., 1935.

Донцов Д. Підстави нашої політики. — Від., 1921; Н. — 1957.

Донцов Д. Поетка вогняних меж (О. Теліга). — Тор., 1952.

Донцов Д. Поетка українського рісорджемента (Леся Українка). — Л., 1922.

Донцов Д. Політика принципіяльна і опортуністична. — А,б1928.

Донцов Д. Поступовий параліч еліти // Вістник. — 1939. — № III.

Донцов Д. Похід Карла XII на Україну. — Л., 1917; К., 1918; Лон., 1955.

Донцов Д. Правда прадідів великих. — Філ., 1952.

Донцов Д. Проблема поколінь // ЛНВ. — 1928. — № VII.

Донцов Д. Московська отрута. — Тор., 1955.

Донцов Д. Рік 1918 — Київ. —Тор., 1954.

Донцов Д. Росія чи Европа. — Лон., 1955.

Донцов Д. Сучасне політичне положення нації і наші завдання. — Л., 1913.

Донцов Д. Туга за героїчним. — Лон., 1953.

Донцов Д. Українська державна думка і Европа. — Л, 1919.

Донцов Д. Хрест проти диявола. — Тор., 1948; Б.–А., 1949.

Донцов Д. Що таке інтернаціоналізм. — Л., 1927.

Донцов Д. Юнацтво і Пласт. — Л., 1928.

Донцов Д. Якою має бути література. — Тор., 1949.

Дорошенко В. Бібліотека НТШ у Львові. — Л., 1936.

Дорошенко В. Великий кам’янар (І. Франко). — Він., 1956.

Дорошенко В. Великий митрополит (А. Шептицький). — Йорктон, 1958.

Дорошенко В. З історії земства на Україні. — Л, 1910.

Дорошенко В. Революційна Українська Партія (РУП). — Л., 1921.

Дорошенко В. Сто п’ятдесят літ української політичної думки. — Від., 1914.

Дорошенко В. Українство в Росії. — Від., 1916.

Дорошенко В. Український видавничий рух на Радянській Україні в 1920 р. — Л., 1922.

Дорошенко Д. Володимир Антонович. — Прг., 1942.

Дорошенко Д. З історії української політичної думки. — Прг., 1936.

Дорошенко Д. Історія Української Православної Церкви. — Б., 1940.

Дорошенко Д. М. Костомаров. — К., 1920.

Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле. — Л., 1923.

Дорошенко Д. Огляд української історіографії. — Прг., 1923.

Дорошенко Д. П. Куліш, його життя і діяльність. — К., 1918.

Дорошенко Д. Нарис історії Укоаїни. — В., 1934.

Дорошенко Д. Початок гетьманування Петра Дорошенка. — Прг., 1941.

Дорошенко Д. Православна Церква в минулому і сучасному. — Прг., 1940.

Дорошенко Д. Розвиток української наукової думки. — Він., 1949.

Дорошенко Д. Слов’янський світ. — Б., 1922.

Дорошенко Д. Угорська Україна. — Прг., 1919.

Доценко О. Зимовий похід армії УНР. — В., 1935.

Доценко О. Літопис української революції. — А, 1923.

Драґан М. Українські дерев’яні церкви. — Л., 1937.

Драгоманов М.. Архів М. Драгоманова. — В., 1938.

Драгоманов М. Вибрані твори. — Прг., 1937.

Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну. — Від., 1915.

Драгоманов М. Шевченко, українофіли і соціялізм. — К., 1914.

Драй–Хмара М. Леся Українка. — К., 1926.

Дубровський В. Машина масового вбивства. — Мюн., 1954.

Дубровський В. Музеї на Україні. — X., 1929.

Дубровський В. Селянські рухи на Україні після 1861 р. — X., 1928.

Дубровський В. Україна і Крим в історичних взаєминах. — Женева, 1946.

Думин О. Золоті ворота. — Л., 1937.

Думин О. Історія легіону УСС. — Л., 1936.

Дурдела М. Мара комунізму. — Мюн., 1950.

Еґан Е. Економічне положення руських селян в Угорщині. — Л., 1901.

Ернст Ф. Довідник і каталог Всеукраїнського Історичного музею. — К., 1929.

Ернст Ф. Історія українського мистецтва.— К., 1931.

Ернст Ф. Київські архітектори XVIII ст. — К., 1918.

Ернст Ф. Українське мистецтво XVII–XVIII ст. — К., 1919.

Ємець В. Кобза та кобзарі. — Б., 1923; Н.–Й., 1959.

Єндик Р. Антропологічні прикмети українського народу. — Л., 1934.

Єндик Р. Вступ до расової будови України. — Мюн., 1949.

Єндик Р. Дмитро Донцов. — Мюн., 1955.

Єфименко С. Історія українського народу. — X., 1922.

Єфремов С. В тісних рамках. — К., 1926.

Єфремов С. Історія українського письменства. — Ляй., 1924.

Жданович О. На зов Києва. — Він., 1947.

Жданович О. Прапори духа (Олена Теліга). — Мюн., 1947.

Животько А. Десять років українського історичного кабінету. — Прг., 1940.

Животько А. Історія української преси. — Регенсбург, 1946.

Животько А. Подонь. — Прг., 1943.

Жук А. Пам’яткова книга ОВУ. — Від., 1917.

Жук А. Українська кооперація в Галичині. — К., 1913.

Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. — Краків, 1940.

Забаревський М., Дорошенко Д. В. Липинський і його думки. — Від., 1925.

Загайчевський Є. Спогади фронтовика. — Мюн., 1952.

Загірна М. Гетьман П. Сагайдачний. — Ляй., 1922.

Задеснянський Р. Апостол української національної революції. — Дітройт, 1956.

Задеснянський Р. Велетні і пігмеї літературного Олімпу. — Дітройт, 1956.

Задеснянський Р. Вибрані твори Лесі Українки. — Дітройт, 1952.

Задеснянський Р. Леся Українка. — Берхтесґаден, 1945.

Задеснянський Р. Творці ренесансу 20–х років. — Дітройт, 1957.

Задеснянський Р. Україна. — Віндзор, 1951–1953.

Задеснянський Р. Що дав нам Хвильовий. — Дітройт, 1955.

Задніпрянський Р. Чи Шевченко був малоросом. — Мюн., 1946.

Задніпрянський Р. Український та українофільський «Кобзар». — Берхтесгаден, 1946.

Зайцев П. Життя Т. Шевченка. — Мюн., 1955.

Заклинський М. А ми тую стрілецькую славу збережемо. — Л., 1936.

Заклинський М. Б. Хмельницький як полководець. — Н.–Й., 1950.

Затонський В. Національна проблема на Україні. — X., 1926.

Збаразький Р. Крути. — Мюн., 1949.

Зелений П. Петро Горовий. — Н.–Й., 1949.

Зеркаль С. Національні і релігійні відносини на Закарпатті. — Н.–Й., 1956.

Зеров М. До джерел. — К., 1926.

Зілинський В. Синежупанники. — Б., 1938.

Зільберман І. Промисловість України. — К., 1929.

Златополець В. (В. Отаманський). Син України. — К., 1919.

Зленко П. Приватні бібліотеки на Україні. — Л., 1937.

Іваніс В. Симон Петлюра. — Тор., 1952.

Іваницький Б. Лісове господарство Московщини і України. — В., 1936.

Іваницький С. Переяславський договір 1654 року. — Скрентон, 1954.

Івасюк І. Кубань. — Прг., 1926.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Візантія і Україна. — Він., 1954.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Історія української літературної мови. — Він., 1949.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Культурні впливи України на Московщину. — Він., 1951.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Поділ єдиної Христової Церкви. — Він., 1953.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Політична праця Б. Хмельницького. — Пар., 1947.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Приєднання Церкви Української до Московської. — Він., 1948.

Іларіон, митр. (І. Огієнко). Слово про Ігорів похід. — Він., 1949.

Імшанецький Н. Опис Полтавської губернії. — Полтава, 1907.

Інгулець В. За українське море. — Прг., 1941.

Калина В. Курінь смерти УСС. — Л., 1936.

Калинник О. Що несе з собою большевизм. — Тор., 1953.

Каліщак І. Записки чотаря. — Л., 1931.

Камінський А. Галичина — П’ємонт. — Л., 1924.

Кандиба О. Євген Коновалець. — Мюн., 1948.

Кандиба О. Стара мальована кераміка в Галичині. — Прг., 1939.

Капустянський М. Похід української армії на Київ—Одесу в 1919 р. — Л., 1922.

Карманський П. Кривава книга. — Від., 1919.

Качор А. Господарство України в системі СССР. — Він., 1958.

Качор А. Українська молочарна кооперація в Західній Україні. — Мюн., 1949.

Квітковський Д. (ред.). Буковина, її минуле і сучасне. — Пар., 1956.

Кедрин І. Берестейський мир. — Л., 1928.

Килимник С. Український рік в народних звичаях. — Він., 1956.

Кириченко М. Соціяльно–політичний устрій Запоріжжя. — К., 1931.

Кирпич А. За Шевченкову правду. — Лон., 1955.

Клен Ю. (О. Бурґгардт). Спогади про неокласиків. — Мюн., 1947.

Клен Ю. (О. Бурґгардт). Попіл імперії. — Лон., 1957.

Клепатський П. Огляд джерел до історії України. Кам’янець–Подільський 1920.

Клименко П. Цехи на Україні. — К., 1929.

Ключко–Франко А. І. Франко і його родина. — Тор., 1956.

Книш З. Говорить Підгірря. — 4., 1958.

Книш З. Дрижить підземний гук. — Він., 1953.

Книш З. Дух, що дух рве до бою. — Він., 1951.

Книш З. Історія української політичної думки. — Він., 1952.

Книш З. Під знаком тривожного майбутного. — Ч., 1951.

Книш З. Сьогодні і завтра. — Він., 1950.

Книш З. Устрій ОУН. — Б.–А., 1952. 647

Книш І. Жінка вчора і сьогодні. — Він., 1958.

Книш І. Смолоскип в темряві (Н. Кобринська). — Він., 1957.

Книш І. Франко і рівноправність жінки. — Він., 1956.

Княжинський А. На дні СССР. — Тор., 1958.

Коберський К. Україна в світовому господарстві. — Л., 1930.

Ковалевський М. Україна під червоним ярмом. — Л., 1936.

Ковалів П. Українська мова. — Він., 1954.

Ковалів П. Пізнання Бога. — Він., 1955.

Ковалінський М. Г. Сковорода (пер. Ю. Русов). — Лон., 1956.

Коваль В. Злочин Москви у Вінниці. — Н.–Й., 1956.

Коваль В. Не дискутувати, а викривати. — Н.–Й., 1952.

Ковач В. Власовщина. — Мюн., 1948.

Козаченко А. Десять років книжкової продукції Радянської України. — X., 1929.

Козаченко А. Минуле книги на Україні. — X., 1930.

Козловська В. Трипільська культура на Україні. — К., 1926.

Колесса Ф. Українські народні думи. — Л., 1920.

Колесса Ф. Українська усна словесність. — Л., 1938.

Колодзінський М. Українська воєнна доктрина. — Тор., 1957.

Кониський О. Тарас Шевченко–Грушівський. — Л., 1901.

Коновалець Є. Причинки до історії української революції. — Прг., 1928.

Кордиш Н. Рибальство Трипільської культури. — Авґсбург, 1949.

Кордт В. Чужоземні подорожі по Східній Европі до 1700 p. — К., 1926.

Кордуба М. Берестейський мир. — Л., 1928.

Кордуба М. Болеслав Юрій II. — Краків, 1940.

Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави. — А, 1926.

Кордуба М. Ілюстрована історія Буковини. — Чернівці, 1906.

Кордуба М. Історія Холмщини і Підляшшя. — Краків, 1941.

Кордуба М. Північно–Західна Україна. — Від., 1917.

Кордуба М. Територія і населення України. — Від., 1918.

Королева Н. Легенди старокиївські. — Прг., 1942.

Королів В. Народний герой — Симон Петлюра. — Прг., 1919.

Коростовець І. Переговори в Яссах в 1918 році. — Л., 1932.

Косаренко–Косаревич В. Московський сфінкс. — Н.–Й., 1957.

Косач О. Український народний орнамент. — К., 1897.

Костомаров М. Дві руські народності. — Ляйпціґ.

Костомаров М. Історія України. — Л., 1918.

Костомаров М. Книга битія українського народу. — А, 1921.

Костомаров М. Мазепа і мазепинці. — Л., 1896.

Костомаров М. Руська історія в життєписах її діятелів. — А, 1877.

Коструба Т. Гетьман Іван Скоропадський. — Л., 1932.

Коструба Т. Галицько–Волинський Літопис. — Л., 1936.

Коструба Т. Нариси з церковної історії України X–XIII ст. — Тор., 1955.

Котович А. Григорій Сковорода. — Н.–Й., 1955.

Кох Г. Договір з Дєнікіним. — Л., 1931.

Кох Г. Теорія III Риму. — Мюн., 1953.

Кошиць О. Спогади. — Він., 1948.

Кошиць О. З піснею через світ. — Він., 1952.

Кравс А. За українську справу. — Л., 1937.

Кравців Б. Людина і вояк (ген. Т. Чупринка). — Н.–Й., 1952.

Кравців Б. До проблеми Тура–Сварога. — Філ., 1952.

Кравченко В. Я вибрав волю. — Тор., 1948.

Кравченко У. Спогади учительки. — Коломия, 1936.

Крамаров Б. Гірнича промисловість Правобережної України. — X., 1926.

Красковська Л. Західні впливи на українську архітектуру Х–ХІII ст. — Прг., 1939.

Кревецький І. Українська Академія Наук. — Л., 1922.

Крезуб А. Нарис історії українсько–польської війни 1918–1919 рр. — А, 1933.

Крезуб А. Партизани. — А, 1930.

Крель С. Камо грядеши, багряна шкурянко? — Лон., 1955.

Кракеминський М. Стінні розписи на Уманщині. — Кам’янець, 1927.

Крилов І. Система освіти в Україні 1917–1930 рр. — Мюн., 1956.

Кримський А. Розвідки, статті, замітки. — К., 1928.

Крип’якевич І., Голубець М. Велика історія України. — Він., 1948.

Крип’якевич І., Гнатевич Б. Історія українського війська. — А, 1936.

Крип’якевич І. та ін. Історія української культури. — А, 1937.

Крокос В. Короткий геологічний нарис України. — К., 1930.

Крупницький Б. Гетьман Данило Апостол. — Авґсбурґ, 1948.

Крупницький Б. Гетьман Іван Мазепа в освітлінню німецької літератури його доби. — Жовква, 1932.

Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик. — В., 1937.

Крупницький Б. До методологічних проблем української історії. — Авґсбурґ, 1946.

Крупницький Б. Історія Правобережжя 1683–88 рр. — Прг., 1942.

Крупницький Б. Мазепа в світлі психологічної методи. — Авґсбурґ, 1949.

Крупницький Б. М. Грушевський. — Н.–Й., 1954.

Крупницький Б. Основні проблеми історії України. — Мюн., 1955.

Крупницький Б. Теорія III Риму. — Мюн., 1952.

Крупницький Б. Федералізм на Сході Европи. — Пар., 1956.

Крупницький Б. Українська історична наука під Совєтами. — Мюн., 1957.

Кубійович В. Географія України і сумежних земель. — А, 1938.

Кубійович В. Територія і людність українських земель. — Л., 1935.

Кудрик В. Маловідоме з історії Греко–Католицької Церкви. — Він., 1955.

Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу. — Л, 1907.

Кузеля З. З культурного життя України. — Зальцведель, 1918.

Кузьма О. Листопадові дні 1918 року. — Л., 1931.

Кулиняк О. Чорноморська проблема в українській промисловості. — В., 1941.

Кульчицький О. Нарис структурної психології. — Мюн., 1949.

Купранець О. Виклятий гетьман Іван Мазепа. — Тор., 1958.

Купранець О. Топономастика Ґванінуса з 1611 року. — Він., 1954.

Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. — К., 1925.

Курінний П. Ідейна основа українського настінного мальовання на Уманщині. — Мюн., 1951.

Курінний П. Нариси з історії української археології. — Авґсбурґ. — 1946.

Курінний П., Повстенко О. Історичні плани Києва. — Авґсбурґ, 1947.

Кучабський В. Большевизм і сучасне завдання українського Заходу. — Л., 1925.

Лазаревський Г. Земельний устрій Совєтської України. — В., 1938.

Лакуза В. Закарпатська Україна. — X., 1930.

Ласовський В. Генерал М. Тарнавський. — Л., 1935.

Лащенко Р. Культурне життя на Україні. — Прг., 1941.

Лащенко Р. Лекції по історії українського права. — Прг., 1924.

Лебідь М. УПА. — Мюн., 1946.

Левинський В. Нарис розвитку українського робітничого руху. — К., 1914.

Левинський В. Початки українського соціялізму в Галичині. — Тор., 1918.

Левинський С. Схід і Захід. — Л, 1934.

Левитська А Селянський стінний розпис на Поділлі. — К., 1928.

Левицький В. А. Птлер, чехи і Карпатська Україна. — Трентон, 1939.

Левицький В. Єдина, неділима Совєтська Росія. — Від., 1920.

Левицький В. Українська державна путь. — Л, 1933.

Левицький К. Великий зрив. — Л., 1931.

Левицький К. Історія визвольних змагань галицьких українців з часів 1914–18 років. — Л., 1929.

Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. — Л., 1929.

Левицький О. Галицька армія на Великій Україні. — Від., 1921.

Левкович І. Нарис історії Волинської землі. — Він., 1953.

Левкович І. Українські народні різдвяні звичаї. — Лон., 1956.

Левченко М. Казки та оповідання з Поділля. — К., 1928.

Легіт А. За дротами. — Новий Ульм, 1958.

Леонтович В. Спогади утікача. — Б., 1922.

Леонтович В. Хроніка Гречок. — Л., 1931.

Лепкий Б. Мазепа. — Л., 1932.

Лепкий Б. Начерк історії української літератури. — Коломия, 1909.

Липа Ю. Бій за українську літературу. — В., 1935.

Липа Ю. Гетьман Іван Мазепа. — О., 1917.

Липа Ю. Козаки в Московії. — Краків, 1942; Пар., 1957.

Липа Ю. Королівство Київське по проекту Бісмарка. — О., 1917.

Липа Ю. Призначення України. — Н.–Й., 1953.

Липа Ю. Розподіл Росії. — Н–Й., 1954.

Липа Ю. Союз Визволення України. — О., 1917.

Липа Ю. Табори полонених українців. — О., 1918.

Липа Ю. Українські відзнаки. — О., 1917.

Липа Ю. Чорноморська доктрина. — В., 1940.

Липинський В. Листи до братів–хліборобів. — Від., 1926.

Липинський В. Поклик варягів чи організація хліборобів. — Н.–Й., 1954.

Липинський В. Релігія і Церква в історії України. — Філ., 1925.

Липинський В. Україна на переломі. — Від., 1920.

Липинський В. Шляхта на Україні. — Краків, 1909.

Лисенко М. Українські обрядові пісні. — К., 1903.

Лисяк О. За стрілецький звичай. — Мюн., 1953.

Лисяк О. (ред.). Броди. — Мюн., 1951.

Литвинович М. Нарис хліборобської політики. — Станіславів, 1936.

Лісовий Р. Розлам в ОУН. — Новий Ульм, 1949.

Лобай Д. Непереможна Україна. — Він., 1950.

Лозинський М. Галичина в 1918–21 рр.. — Від., 1922.

Лозинський М. Галичина на мировій конференції в Парижі. — Кам’янець, 1919.

Лозинський М. Сорок літ діяльности «Просвіти». — Л., 1908.

Ломацький М. Національна свідомість. — Лон., 1952.

Ломацький М. Українське вчительство на Гуцульщині. — Тор., 1958.

Логоцький О. Автокефалія. — В., 1938.

Логоцький О. Борці за Церкву. — Л., 1931.

Логоцький О. Сторінки минулого. — В., 1932.

Логоцький О. Суспільне становище білого духовенства на Україні і в Росії в XVIII ст. — Л., 1898.

Логоцький О. Українська книга. — Прг., 1926.

Лотоцький О. Українські джерела церковного права. — В., 1931.

Луговий О. Визначні жінки України. — Тор., 1942.

Лужицький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом. — Філ., 1954.

Луцик Й. Староцерковнослов’янська мова як мова релігійного культу. — Він., 1953.

Луців В. Гетьман І. Мазепа. — Тор., 1954.

Луців В. Педагогічна праця Т. Шевченка. — Тор., 1959.

Лушпинський А. Дерев’яні церкви Галичини. — Л., 1920.

Любченко А. Щоденник. — Тор., 1951.

Ляскович М. (Л. Мосендз). Микола Хвильовий. — Зальцбург, 1948.

Ляхович Є. Перевірка наших позиція. — Н.–Й., 1954.

Мазепа Іс. Большевизм і окупація України. — А, 1922.

Мазепа Іс. Підстави нашого відродження. — Мюн., 1946.

Мазепа Іс. Україна в огні і бурі революції. — Прг., 1942.

Мазепа Іс. Україна під червоною Москвою. — Прг., 1941.

Макар В. Береза Картузька. — Тор., 1956.

Макаренко М. Етюди з обсягу Трипільської культури. — К., 1926.

Макаренко М. Маріюпільський могильник. — К., 1933.

Макаренко М. Орнаментація української книжки в ХVI–ХVII ст. — К., 1926.

Макаренко П. З життя Кубані під комуністичною владою. — Прг., 1928.

Маковський В. Талерґоф. — Л., 1934.

Максимчук І. Кожухів. — А, 1930.

Максимчук Ю. Каталог українських поштових марок. — Новий Ульм, 1950.

Маланюк Є. До проблеми большевизму. — Н.–Й., 1956.

Маловський С. Народне мистецтво Підкарпатської Руси. — Прг., 1925.

Мальців П. Україна в державному бюджеті Росії. — Аубни, 1917.

Мандрика П. Теорія господарської демократії. — Він., 1934.

Марковецький Є. Український вертеп. — К., 1929.

Марганець В. Бретц — німецький концентраційний табір. — Прудентополіс, 1947.

Марганець В. Забронзовуймо наше минуле. — Пар., 1937.

Марганець В. За зуби і пазури нації. — Пар., 1937.

Марганець В. Ідеологія організованого і т. зв. вольового націоналізму. — Він., 1954.

Марганець В. Українське підпілля від УВО до ОУН. — Він., 1949.

Марченко М. Боротьба Росії і Польщі за Україну в 1654–64 рр. — К., 1941.

Масарик Т. Ідеал гуманности. — Він., 1918.

Масарик Т. Світова революція. — А., 1930.

Маслов Л. Дерев’яні церкви Холмщини та Підляшшя. — Краків, 1941.

Маслов С. Українська друкована книга XVI–XVIII ст. — К., 1925.

Матла З. Південна похідна Група. — Мюн., 1952.

Махів Г. Ґрунти України. — X., 1930.

Маценко П. Д. Бортнянський і М. Березовський. — Він., 1951.

Маценко П. Відгуки минулого. — Він., 1954.

Маценко П. Давня українська музика і сучасність. — Він., 1952.

Мацяк В. Галицько–Волинська держава в нових дослідах. — Авґсбурґ, 1948.

Маяковський Я. Наукова бібліотека УССР. — К., 1927.

Мегас О. Трагедія Галицької України. — Він., 1920.

Мелешко Ф. Три покоління. — Краків, 1943.

Мельничук П. Якої молоді хоче Бог і Батьківщина. — Мюн., 1954.

Мерчанський О. Правда про Росію (А. Кюстіна). — Тор., 1958.

Мечник С. Під трьома окупантами. — Лон., 1958.

Микитенко Ф. Про те, що в Кремлі призабули. — Він., 1946.

Мироненко М. Українська національна революція. — Тор., 1951.

Михайлик М. За стрілецьку славу. — А., 1936.

Михайлюк Б. Варшавський договір. — Він., 1950.

Михайлюк Б. Пояснення до проірами ОУН. — Він., 1947.

Михайлюк Б. Природа українського націоналізму. — Він., 1947.

Мицюк О. Аґраризація жидів в Україні. — Прг., 1932.

Мицюк О. Евразійство. — Прг., 1930.

Мицюк О. Індивідуалізм і колективізм українських хліборобів. — Л., 1920.

Мицюк О. Нариси з соціяльно–господарської історії Підкарпатської Руси. — Ужгород, 1936.

Мицюк О. Самостійність України і жидівство. — Прг., 1933.

Мицюк О. Селянство і економіка большевизму. — Л., 1930.

Мишута Л. Похід українських військ на Київ. — Від., 1920.

Міллер М. Могила князя Святослава. — Він., 1951.

Міллер М. Студії з ранньої історії Приозів’я. — Женева. 1947.

Мірчук І. Напрямки української культури. — Мюн., 1946.

Мірчук Г. Месіянізм В. Липинського. — Ужгород. 1931.

Мірчук Г. Світогляд українського народу. — Прг., 1942.

Мірчук П. Акт відновлення української державности в 1941 р. — Н.–Й., 1952.

Мірчук П. Від II до IV універсалу. — Тор., 1955.

Мірчук П. Відродження великої ідеї. — Тор., 1954.

Мірчук П. Євген Коновалець. — Тор., 1958.

Мірчук П. За чистоту позицій українського визвольного руху. — Мюн., 1955.

Мірчук П. З мого духа печаттю. — Н.–Й., 1954.

Мірчук П. Перший листопад. — Тор., 1958.

Мірчук П. Трагічна перемога. — Тор., 1954.

Мірчук П. Українська визвольна справа і українська еміграція. — Тор., 1954.

Мірчук П. Українська Повстанська Армія в 1942–52 рр. — Мюн., 1953.

Мірчук П. Українсько–московська війна 1917–19 рр. — Тор., 1957.

Мірчук П. (ред.). В рядах УПА. — Н.–Й., 1957.

Міхновський М. Самостійна Україна. — Мюн., 1948.

Міщенко М. Криворізький залізорудний район. — X., 1932.

Міщенко М. На послугах «єдиного принципу». — Лон., 1956.

Міяковський В. Т. Шевченко і його доба. — К., 1926.

Млиновецький Р. Гетьман І. Мазепа. — Дітройт, 1957.

Млиновецький Р. Історія українського народу. — Мюн., 1953.

Мозіль В. Українці в Тваї (Бразилія). — Прудентополіс, 1958.

Мозіль Ю. Записки політв’язня. — Тор., 1958.

Мозіль Ю. Крізь залізну занавісу. — Тор., 1953.

Мозіль Ю. У таборі смерти. — Тор., 1952.

Мосендз Л. Штайн — ідея і характер. — Л., 1935.

Монкевич Б. Спомини з 1918 року. — Л., 1928.

Моргилецький І. Київ та його околиці в історії та пам’ятках. — К., 1926.

Мордовець Д. Гетьман І. Мазепа. — Коломия, 1924.

Мок Р. Перспективи нашої боротьби. — Мюн., 1949.

Мудрий В. Боротьба за огнище української культури. — А., 1923.

Мудрий В. Український університет у Львові. — Нюрнберг, 1948.

Музичка А. Леся Українка. — О., 1925.

Мулик–Луцький В. Духовий портрет О. Кобилянської. — Він., 1952.

Мухин М. Більше світла (М. Драгоманов). — Чернівці, 1936.

Мухин М. І. Франко як критик політичних поглядів М. Драгоманова. — Прг., 1939.

Нагаєвський І. Київський князь Дмитро Ізяслав. — Иорктон, 1958.

Нагаєвський І. Тернистим шляхом. — Філ., 1957.

Наган С. Правдиве походження додаткової вартости і Марксівська облуда. 1953.

Наддніпрянець В. Українські націонал–комуністи. — Мюн., 1956.

Назарук О. Св. Володимир Великий. — Р., 1954.

Назарук О. Галицька делегація в Ризі. — Л., 1930.

Назарук О. Галичина і Велика Україна. — Л., 1936.

Назарук О. Рік на Великій Україні. — Від., 1920.

Назарук О. Слідами Українських Січових Стрільців. — Від., 1916.

Нарізний С. Розвідування московських післанців на Україні в XVII ст. — Прг., 1941.

Нарізний С. Судівництво і кари на Запоріжжі. — Прг., 1939.

Нарізний С. Українська еміграція в Европі. — Прг., 1942.

Нарізний С. Українська пісня за кордоном. — Прг., 1941.

Небелюк М. Анна Ярославна. — Пар., 1952.

Небелюк М. Під чужими прапорами. — Пар., 1951.

Нечуй–Левицький І. Світогляд українського народу. — Л., 1875.

Німчук І. 359 днів совєтським в’язнем. — Тор., 1950.

Німчук І. Українці і відсіч Відня 1683 року. — Л., 1933.

Николишин С. Культурна політика большевиків. — Мюн. — 1947.

Николишин С. Націоналізм у літературі на Східних Українських землях. Пар. — 1947.

Новицький М. Зелений Клин. — X., 1928.

Новицький О. Т. Шевченко як маляр. — Л., 1914.

Номис М. Українські приказки, прислів’я. — Пар., 1864.

Одрач Ф. Наше Полісся. — Він., 1955.

Огієнко І. Історія українського друкарства. — Л., 1925.

Огієнко І. Історія української культури. — Кам’янець–Подільський, 1920.

Огіенко І. Історія Української Церкви. — Прг., 1942.

Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови у слов’ян. — Жовква, 1937.

Огієнко І. Українська культура. — Ляй., 1923.

Оглоблин О. Думки про Хмельниччину. — Н.–Й., 1957.

Оглоблин О. Московська теорія ПІ Риму в XVI–XVII ст. — Мюн. — 1951.

Оглоблин О. Нариси з історії капіталізму на Україні. — X., 1931.

Оглоблин О. Нариси з історії України. — К., 1941.

Оглоблин О. Нові матеріяли до історії повстання Петра Іваненка. — Авґсбурґ, 1949.

Оглоблин О. Україна в кінці XVII і початку XVIII ст. — К., 1941.

Оглоблин О. Українсько–московська угода 1654 року. — Н.–Й., 1954.

Оглоблин О. Хмельниччина і українська державність. — Н.–Й., 1954.

Окіншевич Л. Генеральна Рада на Україні — Гетьманщині в ХVII–ХVIII ст. — К., 1928.

Окіншевич Л. Генеральна Старшина на Лівобережній Україні в ХVII–ХVIII ст. — К., 1926.

Окіншевич Л. Історія українського права. — Мюн., 1955.

Окіншевич Л. Лекції з історії українського права. — Мюн., 1947.

Окіншевич Л. Центральні установи України–Гетьманщини в XVII–XVIII ст. — К., 1930.

Окіншевич Л. Значне Військове Товариство в Україні–Гетьманщині XVII–XVIII ст. — Мюн., 1948.

О’Коннор–Вілінська В. Лисенки і Старицькі. — Л., 1936.

Олежко Н. Аграрна політика большевиків. — Мюн., 1947.

Олесіюк Т. Південні кордони УНР. — В., 1932.

Олесіюк Т. Північні кордони УНР. — В., 1930.

Олесіюк Т. Сіра Україна. — Женева, 1947.

Олійник П. Лихоліття Холмщини і Підляшшя. — Прг., 1941.

Олійник П. Як польщили Посяння. — Краків, 1941.

Олянич Д. До історії торгівлі України з Кримом. — Л., 1933.

Ольхівський Б. Вільний нарід. — В., 1938.

Омельченко М. Т. Ґ. Масарик. — Прг., 1931.

Омельченко М. Шкільніцтво на Кубані. — Прг., 1927.

Омелянович–Павленко М. Зимовий похід. — Каліш, 1932.

Омелянович–Павленко М. На Україні в роках 1917–18. — Прг., 1935.

Омелянович–Павленко М. На Україні в 1919 році. — Прг., 1941.

Омелянович–Павленко М. Українсько–польська війна 1918–20 років. — Прага.

Омелянович–Павленко М. Чотар Кучуржук з Надвірної. — Прг., 1941.

Онацький Є. Завзяття чи спокуса самовиправдання. — Пар., 1956.

Онацький Є. Нариси з суспільного життя. — Пар., 1956.

Онацький Є. Наше національне ім’я і національний герб. — Б.–А., 1949.

Онацький Є. Основи суспільного ладу. — Прг., 1941.

Онацький Є. Спрага справедливости. — Б.–А., 1950.

Онацький Є. У вавилонському полоні. — Б.–А., 1949.

Онацький Є. У вічному місті. — Б.–А., 1954.

Онацький Є. Українська дипломатична місія в Італії. — Прг., 1941.

Орлигора Л. Большевицький фашизм. — Нюрнберг, 1946.

Орлик П. гетьман. Діярій. — В., 1936.

Орликівець Р. Український націоналізм. — Берхтесґаден, 1949.

Оруелл Ґ. Колгосп тварин. — Мюн., 1945.

Оршан Я. Доба націоналізму. — Пар., 1938.

Оршан Я. Розвиток української політичної думки за сто літ. — 1938.

Остапенко М. Економічна географія України. — К., 1919.

Островерха М. Муссоліні, людина і чин. — Л., 1934.

Островерха М. Спомини про У ПА. — Мюн., 1953.

Островерха М. Чорнокнижник із Зубівки. — Н.–Й., 1955.

Островський В. Між двома революціями. — Л., 1938.

О. Т. (О. Теліга). Визвольна боротьба українського народу. — Лон., 1950.

Отаманець Л. Базар. — Л., 1938.

Охримович Ю. Розвиток українського національно–патріотичної думки. — Л., 1922.

Павелко І. Україна–Русь і московізм. — Б.–А., 1952.

Павецький А. Початок і розвій шкільництва на Русі. — А, 1900.

Павліковська І. На громадський шлях. — Філ., 1956.

Павликовський Ю. Земельна справа в Східній Галичині. — Л., 1922.

Павлович П. Поділля. — Авґсбурґ, 1946.

Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. — К., 1927.

Падолинський В. Ремесла і фабрики на Україні. — Женева, 1880.

Падох Я. Давне українське судове право. — Мюн., 1949.

Падох Я. Ідеї гуманізму і демократизму в карному праві княжої України. — Мюн., 1948.

Падох Я. Міські суди на Гетьманщині після 1648 року. — Мюн., 1950.

Падох Я. Нарис історії українського карного права. — Мюн., 1951.

Паклен Р. Біла Книга. — Мюн., 1948.

Паклен Р. Загадка сфінкса. — Б.–А., 1952.

Паненко В. З’єднані Держави Східньої Европи. — Від., 1924.

Панченко М. Коліївщина. — К., 1927.

Партацький О. Старинна історія Галичини. — Л., 1894.

Парфанович С. У Київі в 1940 році. — Авґсбурґ, 1950.

Пархоменко В. Початок історично–державного життя на Україні. — К., 1925.

Пархоменко П. Світогляд українських націоналістів–державників. — Прг., 1940.

Пасічник М. Наша слава (етнографія Рогатинщини). — Він., 1954.

Пассек Г. Трипільське населення Коломийщини. — К., 1940.

Пастернак С. Всенародня бібліотека України. — К., 1924.

Пастернак Я. Гальштатська культура Закарпаття. — Л., 1930.

Пастернак Я. «Готський» гріб з Терпилівки. — Л., 1937.

Пастернак Я. До проблеми поширення і хронології лінійно–стрічкової кераміки в Европі. — Авґсбурґ, 1948.

Пастернак Я. Коротка археологія західно–українських Земель. — Л., 1932.

Пастернак Я. Нові римські пам’ятки в Галичині і Волині. — Л., 1931.

Пастернак Я. Перша бронзова доба в Галичині. — Л., 1933.

Пастернак Я. Старий Галич. — Краків. 1944.

Пачовський В. Гетьман І. Мазепа. — Перемишль, 1933.

Пачовський В. Історія Закарпаття. — Мюн., 1946.

Пачовський В. Срібна Земля. — Н.–Й., 1959.

Пачовський В. Українці як нарід. — Чернівці, 1907.

Пеленський Є. Культура і культ української книги. — Краків, 1941.

Пеленський О. Українська пісня в світі. — Л., 1941.

Перетц В. Слово о полку Ігоревім. — К., 1926.

Петренко І. Історія України. — Краків, 1940.

Петренко П. Іван Котляревський. — X., 1931.

Петрів В. Спомини. — Л., 1927.

Петров В. Походження українського народу. — Реґенсбурґ, 1947.

Петров В. Український фольклор. — Реґенсбурґ, 1946.

Петров М. Київська Академія. — К., 1919.

Пещанський В. Давні килими України. — Л., 1925.

Пизюр Є. Новий фраґмент совєтської аграрної політики. — Н.–Й., 1952.

Пігідо Ф. Україна під большевицькою окупацією. — Мюн., 1956.

Пігідо Ф., Правобережний Ф. Велика вітчизняна війна. — Він., 1954.

Підгайний С. Недостріляні. — Мюн., 1949.

Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. — Мюн., 1945.

Піснячевський Д. Від капіталізму до кооператизму. — Пар., 1945.

Плав’юк С. Приповідки. — Едмонтон, 1946.

Плевако М. Життя і праця Б. Грінченка. — X., 1911.

Плевако М. Т. Шевченко і критика. — Харків. 1924.

Плющ В. Правда про хвильовизм. — Мюн., 1954.

Плющ В. З ідеологією чи без неї. — Лон., 1954.

Побігущий Є. Дружини українських націоналістів. — Мюн., 1953.

Повстенко О. Історія українського мистецтва. — Нюрнберг, 1948.

Повстенко О. Катедра св. Софії в Києві. — Н.–Й., 1955.

Погорецький М. «Демократизм» Сталіна. — Саскатун, 1939.

Подолянин К. З минулих літ (про М. Драгоманова). — Лон., 1954.

Пожарський П. Нариси з історії української кооперації. — К., 1919.

Полікарпенко Г. ОУН в другій світовій війні. — Він., 1951.

Поліщук К. Гуляйпільський батько. — Коломия, 1925.

Поліщук К. Отаман Зелений. — Л., 1922.

Полонська–Василенко Н. Братства в Україні. — Мюн., 1947.

Полонська–Василенко Н. Київ часів Володимира і Ярополка. — Прг., 1944.

Полонська–Василенко Н. Майно Запорозької Старшини. — К., 1932.

Полонська–Василенко Н. Палій і Мазепа. — Авґсбурґ, 1949.

Полонська–Василенко Н. Процес «Центра Дій» в 1924 році. — Мюн., 1926.

Полтава П. Хто такі бандерівці і за що вони борються. — Мюн., 1950.

Попов О. Хлібна торгівля України. — X., 1927.

Попов М. Нарис історії комуністичної партії України. — X., 1928.

Попович О. Відродження Буковини. — Л., 1933.

Порш М. Із статистики України. — К., 1907.

Порш М. Україна в державному бюджеті Росії. — Катеринослав, 1918.

Почаєвський Т. Кирило–Методіївське християнство в Русі—Україні. — Р., 1954.

Приходько В. Під сонцем Поділля. — Л., 1931.

Приходько М. Я прошу слова. — Б.–А., 1949.

Прокоп М. Україна і українська політика Москви. — Філ., 1952.

Радзикевич В. Українська література XX ст. — Філ., 1952.

Радзикевич В. Історія української літератури. — Дітройт, 1956.

Раковський Д. Расовість слов’ян. — Л., 1919.

Раковський Д, Руденко С. Погляди на антропологічні відносини в українському народі. — Л. 1925.

Раковський І. (ред.). Українська Загальна Енциклопедія. — Л., 1930.

Раковський І., Пеленський Є. (ред.). Енциклопедія Українознавства. — Краків, 1941.

Ребет А. Теорія нації. — Мюн., 1955.

Ребет А. Формування української нації. — Мюн., 1951.

Ревуцький В. П’ять великих акторів української сцени. — Пар., 1955.

Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. — К., 1919.

Резанов В. Драма українська. — К., 1926.

Ріпецький М. На склоні Київської княжої доби. — Мондер, 1957.

Ріпецький М. Початки християнства в Україні. — Мондер, 1952.

Ріпецький М. Києво–Печерський монастир. — Мюн., 1955.

Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. — Н.–Й., 1956.

Річинський А. Проблеми української релігійної свідомости. — В.–Волинське, 1938.

Річинський В. З історії СУМ–а. — Лон., 1949.

Рогозини Г. Базар. — Чернівці, 1934.

Рогозини Г. До тайни вбивства полковника Отмарштайна. — Чернівці, 1934.

Розов В. Українські грамоти XIV–XV ст. — К., 1928.

Романенчук Б. З життя і творчости Н. Кобилянської. — Філ., 1951.

Романовський В. (ред.). Центральний архів стародавніх актів у Києві. — К., 1929.

Росоха С. Сойм Карпатської України. — Він., 1949.

Росоха С. У дворіччя Карпатської України. — Прг., 1941.

Ростовець М. Скоропадський і скоропадчуки. — Саскатун, 1938.

Ростовцев М. Давне минуле нашого півдня. — К., 1918.

Рубінпггеин С. Одеська Центральна Наукова Бібліотека. — О., 1927.

Рудинський М. Архівна збірка Полтавського Музею. — Полтава, 1928.

Рудинський М. Мізинь. — К., 1931.

Рудинський М. Четвертинний період. — К., 1931.

Рудницькин М. Визначніші серії кістяних виробів Мізинської палеолітичної стації. — К., 1931.

Рудницькин С. До основ українського націоналізму. — Від., 1936.

Рудницькин С. Огляд національної території України. — Б., 1928.

Рудницький С. Основи землезнання України. — Ужгород, 1923.

Рудницькин С. Українська справа зі становища політичної географії. — Б., 1923.

Рудницький Я. Назви «Галичина і Волинь». — Він., 1952.

Рудницький Я. Слово і назва «Україна». — Він., 1951.

Русов Ю. Душа народу і дух нації. — Філ., 1948.

Русов Ю. Поезія визвольних змагань. — Тор., 1954.

Русов Ю. Той, хто багато знав того, що ми давно забули. — Лон., 1954.

Русова Н. За героїчний театр. — Н.–Й., 1955.

Русова С. Мої спомини. — Л., 1937.

Русова С. Наші визначні жінки. — Коломия, 1934.

Русова С. Україна в творах її письменників. — Філ., 1929.

Сабол С. Католицтво і православіє. — Н.–Й., 1955.

Сава Г. До історії большевицької дійсности. — Мюн., 1955.

Савич О. Нариси з історіїї культурних рухів на Україні в ХVII–ХVIII ст. — К., 1930.

Савченко В. Безимлаґ. — Авґсбурґ, 1948.

Савченко Ф. Заборона українства в 1876 році. — К., 1930.

Сагайда І. Великі питання. — Реґенсбурґ, 1947.

Садовський В. Нарис економіки українських земель. — В., 1935.

Садовський В. Нарис економічної географи України. — К., 1920.

Садовський В. Національна політика совєтів на Україні. — В., 1937.

Садовський М. Мої театральні спогади. — К., 1907.

Саксаганський О. По шляху життя. — X., 1935.

Свенцрцький І. Національний музей у Львові. — А, 1915.

Свенціцький І. Початки книгопечатання на землях України. — Л., 1924.

Свистун В. Автокефалія чи залежність від чужих. — Він., 1935.

Світ І. Зелена Україна. — Н.–Й., 1949.

Семешко Г. В часи війни. — Клівеланд, 1917.

Сенько Г. Правдивий український фольклор під Совєтами. — Він., 1947.

Сергієнко М. В кігтях тиранів. — Мюн., 1953.

Сидор М. Шлях до Городецької Унії. — Мюн., 1951.

Сидорчук І. Ідеологія Кирило–Методіївців. — Він., 1954.

Сібільов Н. Старовинність Ізюмщини. — Ізюм, 1926.

Сікевич В. Сторінки з записної книжки. — Він., 1930.

Сімонич В. Йозеф Ґречек і українська мова. — Прг., 1933.

Сімонич В. Тарас Шевченко. — А, 1941.

Сірий Ю. Із спогадів про українські видавництва. — Авґсбурґ, 1949.

Сірий Ю. Історія видавничої і книгарської справи в Україні. — Прг., 1940.

Сірополко С. Історія освіти на Україні. — Л., 1937.

Сірополко С. Народня освіта на Совєтській Україні. — В., 1934.

Сіцінський В. Нариси з історії Поділля. — Вінниця. 1927.

Сіцінський В. Оборонні замки Західного Поділля. — К., 1928.

Січинський В. Архітектура в стародруках. — Л., 1925.

Січинський В. Архітектура старокнязівської доби. — Прг., 1926.

Січинський В. Бойківське будівництво. — Л., 1927.

Січинський В. Дерев’яні дзвіниці і церкви Галицької України. — Л., 1925.

Січинський В. Етруський дім і гуцульський «оседок». — Прг., 1930.

Січинський В. Іван Мазепа — людина і меценат. — Філ., 1955.

Січинський В. Історія українського граверства. — Л., 1937.

Січинський В. Історія українського мистецтва. — Н.–Й., 1956.

Січинський В. Місто Холм. — Краків, 1941.

Січинський В. Назва «Україна». — Авґсбурґ, 1948.

Січинський В. Нариси з історії українського промислу. — А, 1928.

Січинський В. Орнаменти в історчних стилях. — Прг., 1940.

Січинський В. Пам’ятки української архітектури. — Філ., 1952.

Січинський В. Роксолана. — Лон., 1957.

Січинський В. Ротонди на Україні. — Л., 1929.

Січинський В. Українська архітектура. — Прг., 1939.

Січинський В. Українське дерев’яне будівництво і різьба. — Л., 1936.

Січинський В. Українські вишивки. — Франкфурт, 1947.

Січинський В. Україна на Европейських мапах. — Прг., 1944.

Січинський В. Українська народня мебля. — Прг., 1945.

Січинський В. Український Тризуб і прапор. — Він., 1953.

Січинський В. Українське ужиткове мистецтво. — Ляй., 1944.

Січинський В. Українська хата в околицях Львова. — А, 1924.

Січинський В. Чужинці про Україну. — Прг., 1942.

Скрипник М. Джерела до причини розламу в КПЗУ. — X., 1928.

Скрипник М. До теорії боротьби двох культур. — К., 1926.

Скрипник М. Статті і промови. — X., 1930.

Скубова М. Спомини. — Тор., 1950.

Слабченко М. Матеріяли до економічно–соціяльної історії України. — О., 1925.

Слабченко М. Організація господарства України від Хмельниччини до світової війни. — О., 1923.

Слабченко М. Соціяльно–правова організація Січи Запорізької. — К., 1927.

Слабченко М. Судівництво на Україні в XVII–XVIII ст. — X., 1919.

Славинський М. Історія України. — Подєбради, 1934.

Славутич Я. Іван Франко і Росія. — Він., 1959.

Славутич Я. Розстріляна муза. — Дітрюйт, 1955.

Сластіон Ю. Опанас Сластіон. — Н.–Й., 1956.

Слісаренко Ф. Митридат Евпатор і населення України. — К., 1930.

Слободич О. Нарис історії української революції 1917–20 рр. — А, 1932.

Смаль–Стоцький Р. Українська мова в Совєтській Україні. — В., 1936.

Смаль–Стоцький С. Буковинська Русь. — Чернівці, 1897.

Смаль–Стоцький С. Розвиток поглядів на сім’ю слов’янських мов. — Прг., 1927.

Смаль–Стоцький С. Т. Шевченко, співець самостійної України. — Л., 1931.

Смирнов П. Волзький шлях і стародавні руси. — К., 1923.

Соколишин О. Золота ювілейна книга (50–ліття української громади в Нью–Йорку). — Н.–Й., 1956.

Соколишин О. Українське питання в світлі румунської історичної науки. — Лон., 1955.

Соловей Д. Голгота України. — Він., 1953.

Соловей Д. Національні політичні партії. — Мюн., 1956.

Соловей Д. Нове удушення української науки. — Тор., 1958.

Солтикевич Я. Привороття. — Тор., 1955.

Сосенко К. Культурно–історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора. — Л., 1928.

Спаська Е. Гончарні кахлі Чернигівщини. — К., 1928.

Сталін Й. Статті і промови про Україну. — К., 1936.

Старосольський В. Теорія нації. — Від., 1922.

Стахів М. Гетьманський режим в 1918 році. — Скрентон, 1952.

Стахів М. Звідки взялася совєтська влада в Україні. — Скрентон, 1955.

Стахів М. Перша совєтська руспубліка в Україні. — Філ., 1956.

Стахів М. Українські політичні партії. — Скрентон, 1954.

Стахів М. Друга совєтська республіка в Україні. — Філ., 1957.

Стеблецький С. Переслідування Української Католицької Церкви в Росії. — Мюн., 1954.

Степанів О. Сучасний Львів. — Н.–Й., 1953.

Степовий Ю. Син Закарпаття. — Мюн., 1947.

Стефанів 3. Українські збройні сили в 1917–18 роках. — Мюн., 1947.

Стецюк В. Поняття республіки і демократії в старому Римі. — Мюн., 1956.

Стешенко І. Історія української драми. — К., 1908.

Студинський К. Львівська Духовна Семінарія. — Л., 1916.

Студинський К. «Пересторога» — руський пам’ятник XVII віку. — Л., 1895.

Сулима М. Історія української літературної мови. — X., 1928.

Сулима О. Етап розвитку російського совєтського імперіялізму. — Мюн., 1955.

Сулима–Мальнівський І. За Христа і Україну. — Філ., 1951.

Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. — Прг., 1926.

Суслик Р. Криваві сторінки з ненаписаних літописів. — Дербі, 1955.

Сухов О. Економічна географія України. — О., 1923.

Сушко Р. Хто вбив полковника Отмарштайна. — Прг., 1933.

Сциборський М. Демократія. — Прг., 1941.

СциборськийМ. Договір ганьби. — Прг., 1933.

Сциборський М. Земельне питання. — Пар., 1939.

Сциборський М. Націократія. — Пар., 1935.

Сциборський М. ОУН і селянство. — Прг., 1933.

Сциборський М. Сталінізм. — Прг., 1938.

Сциборський М. Україна в цифрах. — Він., 1940.

Таранущенко С. Пам’ятки мистецтва Слобожанщини. — X., 1922.

Таранущенко С. Українські писанки. — X., 1928.

Таранущенко С. Хата. — X., 1921.

Тарнович Ю. Двадцять років неволі. — Краків, 1940.

Тарнович Ю. Ілюстрована історія Лемківщини. — Л., 1936.

Тарнович Ю. Княже місто Сяник. — Краків, 1941.

Тарнович Ю. Лемківщина. — Краків, 1941.

Терлецький О. Вплив природи на історію України. — А. 1930.

Терлецький О. Історія української громади в Раштаті. — К., 1919.

Терлецький О. Історія української держави. — Л., 1923.

Терлецький О. Москвофіли і народовці в 1870–х роках. — Л., 1902.

Терлецький О. Україна заборолом культури і цивілізації. — А, 1930.

Тершаковець М. Галицько–руське літературне відродження. — Л., 1908.

Тимофіїв М. Жиди і народне господарство України. — Від., 1923.

Тис–Крохмалюк. Ю. Бої Хмельницького. — Мюн., 1955.

Титов Ф. Матеріяли до історії книжної справи на Україні в ХVI–ХVII віці. — К., 1924.

Титов Ф. Стара вища освіта в Київській Україні ХМ–ХІХ ст. — К., 1924.

Ткачук Д. Український націоналізм. — Прг., 1940.

Тобілевич С. Корифеї українського театру. — К., 1947.

Томашівський С. Десять літ українського питання в Польщі. — Л., 1929.

Томашівський С. Історія Церкви на Україні. — Філ., 1932.

Томашівський С. Київська Козаччина 1855 року. — А, 1902.

Томашівський С. Українська історія. — Л., 1919.

Томашівський С. Церковний бік української справи. — Від., 1916.

Трильовський К. Катерина Друга. — Коломия, 1927.

Трихрест М. Четверта п’ятирічка московського большевизму. — Мюн., 1948.

Тутковський П. Природня районізація України. — К., 1922.

Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919–20 року. — Коломия, 1923.

Тютюнник Ю. Революційна стихія. — Л., 1937.

Угрин–Безгрішний І. Нарис історії Січових Стрільців. — Рогатин, 1923.

Удовиченко О. Україна у війні за державність. — Він., 1954.

Українець Р. Донцов у світлі сьогоднішнього дня. — Дітройт, 1948.

Унбеґрвн Б. Походження назви «рутени». — Він., 1953.

Феденко П. Ісаак Мазепа. — Лон., 1954.

Феденко П. Україна після смерти Сталіна. — Мюн., 1956.

Фещенко–Чопівський І. Економічна географія України. — К., 1923.

Фещенко–Чопівський І. Природні багатства України. — К., 1919.

Филипович П. Українська стихія в творчості М. Гоголя. — Він., 1952.

Флоринський І. Григорій Сковорода. — Тор., 1956.

Флоринський М. Кустарні промисли на Україні. — X., 1923.

Форостівський Л. Київ під ворожими окупаціями. — Б.–А., 1952.

Франко І. Іван Вишенський. — Л., 1895.

Франко І. Нарис історії українсько–руської літератури. — А, 1910.

Франко І. Т. Шевченко героєм польських революційних легенд. — А, 1901.

Хвиля А. Викоріняти, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті. — К., 1933.

Хвильовий М. Думки проти течії. — К., 1926.

Хмельницький І. В країні рабства і смерти. — Ч., 1951.

Ходоровський Ю. Україна та питання Сибіру. — Берхтесґаден, 1948.

Холмський І. Історія України. — Мюн., 1949.

Хоменко А. Національний склад людности УССР. — X., 1931.

Хоткевич Г. Гуцули і Гуцульщина. — Н.–Й., 1920.

Храпливий Є. Сільське господарство Галицько–Волинських Земель. — Л., 1936.

Христюк П. Замітки і матеріяли до української революції. — Від., 1921.

Хрін С. Зимою в бункері. — Мюн., 1950.

Хрін С. Крізь сміх заліза. — Мюн., 1952.

Хуртовина Н. Під небом Волині. — Він., 1952.

Цегельський Л. Русь–Україна і Московщина–Росія. — Від., 1918.

Целевич В. Нарід, нація, держава. — Л., 1934.

Цинкаловський О. Волинські дерев’яні церкви. — Л., 1935.

Цинкаловський О. Княжий город Володимир. — Л., 1935.

Цьокан І. Від Дєнікіна до большевиків. — Від., 1921.

Чапленко В. Українська літературна мова. — Н.–Й., 1955.

Чапленко В. Большевицька мовна політика. — Мюн., 1956.

Чернецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. — Л., 1931.

Чарторийський М. Від Сяну по Крим. — Н.–Й., 1951.

Чижевський Д. Головні риси українського світогляду. — Подєбради, 1940.

Чижевський Д. Історія Української літератури. — Н.–Й., 1956.

Чижевський Д. Коротка історія 3–ої Залізної дивізії. — Каліш, 1922.

Чижевський Д. Культурно–історичні епохи. — Авґсбурґ, 1948.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — Прг., 1931.

Чижевський Д. Український літературний барок. — Прг., 1941.

Чижевський Д. Філософія Г. Сковороди. — В., 1934.

Чикаленко Є. Спогади. — Л., 1925.

Чикаленко Є. Щоденник. — Л., 1931.

Чикаленко Л. (ред.). Соловецька каторга. — В., 1931.

Чубай З. Рейд ОУН від Попраду по Чорне море. — Мюн., 1952.

Чубатий М. Огляд історії українського права. — Мюн., 1947.

Чубатий М. Основи державного устрою Західно–Української республіки. — Л., 1920.

Шанковський Л. Графіка в бункерах УПА. — Філ., 1952.

Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. — Мюн., 1958.

Шанковський Л. УПА і її підпільна література. — Філ., 1952.

Шаповал М. Велика революція і українська визвольна програма. — Прг., 1926.

Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — Н.–Й., 1958.

Шаповал М. Засади української визвольної програми. — Прг., 1927.

Шаповал М. Революційний соціалізм на Україні. — Від., 1921.

Шаповал М. Село і місто. — Прг., 1926.

Шаповал М. Соціографія України. — Прг., 1933.

Шаповал М. Схема життєпису. — Н.–Й., 1956.

Шаповал М. Щоденник. — Н.–Й., 1958.

Шарик М. Діти війни. — Він., 1956.

Шартр Р. Кінець Польщі. — Прг., 1940.

Шах С. Львів. — Мюн., 1955.

Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови. — К., 1924.

Шварко І. Проклинаю. — Краків, 1944.

Швед Б. Поліщуки. — Л., 1938.

Шалухин С. Варшавський договір. — Прг., 1926.

Шалухин С. Звідкіля походить Русь. — Прг., 1929.

Шалухин С. Історично–правні підстави української державности. — Він., 1929.

Шалухин С. Назва «Україна» у стародавніх географів. — Від., 1922.

Шалухин С. Україна — назва нашої землі. — Прг., 1936.

Шемет С. Полковник Петро Болбочан. — Від., 1923.

Шерех Ю. Думки проти течії. — Новий Ульм, 1949.

Шерех Ю. Всеволод Ганцов і Олена Курило. — Він., 1954.

Шерех Ю. Галичина у формуванні нової української літературної мови. — Мюн., 1949.

Шиманович І. Нафта у світовій політиці. — Л., 1922.

Шимович Т. Зелений Клин. — Л., 1930.

Шлемкевич М. Верхи життя і творчости. — Н.–Й., 1958.

Шлемкевич М. Галичанство. — Н.–Й., 1956.

Шлемкевич М. Загублена українська людина. — Н.–Й., 1954.

Шлемкевич М. Українська синтеза чи українська громадянська війна. — Бломберґ, 1949.

Шлемкевич М. Філософія. — Л., 1934.

Шміт Ф. Мистецтво старої Руси—України. — X., 1919.

Шовгенів І. Водне господарство на українських землях. — В., 1934.

Шовгенів І. Енергетичні ресурси на українських землях. — В., 1940.

Шовгенів І. Чорне море. — В., 1941.

Шраг М. Держава і соціялістичне суспільство. — Л., 1923.

Штуль О. Віки говорять. — Прг., 1940.

Шульга М. Московський імперіялізм. — Мюн., 1948.

Шульга М. Московська суть. — Мюн., 1948.

Шульга М. Про молодь Наддніпрянщини. — Пар., 1947.

Шульгин О. Без території. — Пар., 1934.

Шульгин О. Державність чи гайдамаччина. — Пар., 1931.

Шульгина Л. Гончарство на Поділлі. — К., 1929.

Шумелда Я. Від Маркса до Маленкова. — Пар., 1955.

Шумелда Я. Зміни в СССР після смерти Сталіна. — Пар., 1957.

Шумицький М. Український архітектурний стиль. — К., 1914.

Шухевич В. Гуцульщина. — Л., 1908.

Шухевич С. Спомини. — Л., 1929.

Шепотьєва М. Розпис хат на Кам’янеччині. — К., 1928.

Щербаківський В. Архітектура в різних народів і на Україні. — Л., 1910.

Щербаківський В. Дерев’яні церкви на Україні. — Л., 1906.

Щербаківський В. Кам’яна доба в Україні. — Мюн., 1947.

Щербаківський В. Концепція М. Грушсвського про походження українського народу в світлі палеонтології. — Прг., 1940.

Щербаківський В. Матеріяли до південного походження слова «Русь».// «Визвольний шлях». — ч. 68. — Лон., 1953.

Щербаківський В. Олександер Кошиць. — Лон., 1955.

Щербаківський В. Основні елементи орнаментації українських писанок та їх походження. — Прг., 1925.

Щербаківський В. Пам’яти Василя Кричевського. — Лон., 1954.

Щербаківський В. Походження назви «Русь». — Лон., 1953.

Щербаківський В. (ред.). Трипільська культура на Україні. — К., 1926.

Щербаківський В. Формація української нації. — Прг., 1941.

Щербаківський Д. Золотарська справа. — К., 1924.

Щербаківський Д. Оправа книжок у київських золотарів. — К., 1926.

Щербаківський Д. Реліквії старого київського самоврядування. — К., 1925.

Щербаківський Д., Ернст Ф. Український портрет ХVII–ХХ ст. — К., 1935.

Щурат В. Історичні пісні. — Л., 1937.

Щурат В. Св. Письмо у Шевченковій поезії. — Л., 1914.

Щурат В. Українські джерела до історії філософії. — А, 1908.

Щурат В. Філософічні основи творчости П. Куліша. — А, 1922.

Юриняк А. Літературний твір. — Б.–А., 1956.

Юркевич В. Українська еміграція на схід і заселення Слобідщини. — К., 1931.

Юрченко О. Природа і функція совєтських федеративних форм. — Мюн., 1956.

Юрченко О. Проблема інтернаціонального і національного в большевизмі. — Мюн., 1955.

Юрченко О. Чинне право в Україні. — Мюн., 1948.

Явдось М. УАПЦ в 1921–36 роках. — Новий Ульм, 1956.

Яворівський Є. Вождь 100000 армії (М. Тарнавський). — Він., 1938.

Яворський Є. Дєнікініяда УГА. — Яворів, 1929.

Яковлів А. Договір гетьмана Б. Хмельницького з московським царем 1654 року. — Н.–Й., 1954.

Яковлів А. Основи конституції УНР. — Пар., 1935.

Яковлів А. Про когогі суди на Україні. — Прг., 1930.

Яковлів А. Українсько–московські договори ХVII–ХVIII ст. — В., 1934.

Яковлів А. Паризька трагедія 25.V.1926. — Пар., 1958.

Янів В. Бій під Крутами. — Л., 1934.

Янів В. Німецький концентраційний табір. — Мюн., 1948.

Ярема Є. Українці в таборі Яблінне. — Л., 1920.

Ярема Є. Українська духовість в її культурно–історичних виявах. — Л., 1937.

Ярославин С. Визвольна боротьба на Західних Українських Землях. — Філ., 1956.

Ясінчук Л. Історія «Просвіти». — Л., 1934.

Ясінчук Л. П’ятдесят літ «Рідної Школи». — Л., 1931.


–––––––––––––––


Айналов Д. Древние памятники искусства Киева. — X., 1899.

Айналов Д. Древности христианского Херсонеса. — К., 1905.

Айналов Д. История древнерусского искусства. — К., 1915.

Академия Наук СССР. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. — М., 1954–58.

Аксаков К. Исторические сочинения. — П., 1912.

Алепский П. Путешествие Антиохского патриарха Макария в Россию. — Москва, 1898.

Амфитеатров А. Одержимая Русь. — Берлин, 1929.

Андреевич Е. Опыт философии русской мысли. — П., 1909.

Антонович В. Исследование о казачестве. — К., 1863.

Антонович В. Исторические песни малорусского народа. — К., 1874.

Антонович В. Киев в княжеское время. — К., 1897.

Антонович В. О крестьянах Юго–Западной России. — К., 1870.

Антонович В. Раскопки в стране древлян. — П., 1893.

Антонов–Овсиенко В. Записки о гражданской войне. — М.. 1930.

Анучкин В. География советского Закарпатья. — М., 1956.

Аристов Н. Промышленность древней Руси. — П., 1866.

Артаманов М. К вопросу о происхождении скифов. — М., 1950.

Артаманов М. Очерки древнейшей истории хозар. — М., 1924.

Архангельский С. Лекции по истории русской литературы. — Каз., 1913.

Арциховский А. Введение в археологию. — М., 1947.

Аршинов К. История Махновского движения. — Берлин, 1923.

Асеев Ю. Древний Киев. — М., 1956.

Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академией. — К., 1956.

Афанасьев А. Политические воззрения славян на природу. — М., 1869.

Ашик К. Босфорское царство. — О., 1849.

Бабенчиков М. Народное декоративное искусство Украины. — М., 1945.

Батален Д., Миллер Д. История города Харькова. — X., 1906.

Бакунин М. Собрание сочинений. — М., 1936.

Бантыш–Каменский Н. История Малой России. — К., 1942.

Барвинский В. Крестьяне в Левобережной Украине ХVII–ХVIII ст. — X., 1909.

Батюшков П. Волынь. — П., 1888.

Батюшков П. Памятники русской старины западных губерний. — П., 1885.

Башкирцева М. Дневник. — П., 1892.

Беднов В. Православная Церковь в Польше и Литве. — Катеринослав, 1908.

Белинский В. Полное собрание сочинений. — М., 1926.

Белов Г. Херсонес Таврический. — П., 1948.

Берг П. Население Бесарабии. — П., 1923.

Бердяев Н. Духовный кризис интеллигенции. — М., 1907.

Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. — Пар., 1955.

Бердяев Н. Миросозерцание Достоевского. — Прг., 1923.

Бердяев Н. Русская ндея. — Пар., 1946.

Бердяев Н. Судьба России. — М., 1918.

Берлин Н. Наследие Чингисхана. — Берлин, 1925.

Берлинский М. Краткое описание Киева. — П., 1820.

Беседовский Г. На путях к Термидору. — Пар., 1930.

Бибиков С. Раннетрипольское поселение Лука — Вребл. на Днестре. — Москва. 1954.

Бицили М. Западное влияние на Руси. — О., 1914.

Блавацкий В. Искусство Северного Причерноморья античной эпохи. — М., 1947.

Блавацкий В. Материалы по археологии древнего Причерноморья. — М., 1951.

Блавацкий В. Очерки военного дела в античных государствах Северного Причерноморья. — М., 1954.

Блюмельфельд К. О формах землевладения в древней Руси. — О., 1884.

Боборкин Н. Грядущая Россия. — Пар., 1920.

Бобринский А. Курганы близ с. Смелы. — П., 1901.

Бобринский А. Херсонес Таврический. — П., 1905.

Богачевский Б. Орудия производства и домашние животные Триполья. — М., 1937.

Боголепов П. Государственные и местные налоги. — X., 1902.

Бодянский О. Краткая история Малороссии. — П., 1848.

Бондар Н. Торговое сношение Ольвии со Скифией в VI–V вв. — М., 1955.

Бонч–Осмаловский Г. Палеолит Крыма. — М., 1954.

Борисов А. Калмыкия. — М., 1926.

Борисовский П. Палеолит Украины. — М., 1953.

Бородин И. Античная культура на юге России. — М., 1918.

Бочкарев К. Очерки Лубенской старины. — М., 1900.

Бочкарев Н. Московское государство по сказаниям иностранцев. — П., 1914.

Бош Е. Год борьбы. — М., 1925.

Бош Е. Национальное правительство и советская власть на Украине. — М., 1919.

Брант Б. Иностранные капиталы. — П., 1899.

Брун Ф. Древности. — П., 1869.

Брун Ф. Черноморье. — О., 1879.

Брунов Н. Очерки по истории архитектуры. — М., 1935.

Бубнов А. Гражданская война 1918–19 годов. — М., 1928.

Булашов Ф. Космологические воззрения украинского народа. — К., 1909.

Булгаков (арк. Макарий). История Русской Церкви. — П., 1883.

Бунин И. Воспоминания. — Пар., 1952.

Быковский С. К вопросу трёх античных центрах Руси. — Вятка, 1928.

Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины. — К., 1916.

Величко С. Летопись событий. — К., 1955.

Величко С. Сказание о войне казацкой с поляками. — К., 1926.

Веневитинов М. Хождение игумена Данила в святую Землю. — П., 1877.

Верещагин В. Старый Львов. — П., 1915.

Вильчинский О. Начало Руси. — П., 1906.

Виноградов В. Феодосия. — Феодосия, 1916.

Витте С. Воспоминания. — Берлин, 1922.

Вишневский Д. Киевская Академия в XVII веке. — К., 1903.

Владимиров П. Древняя русская литература Киевского периода. — К., 1901.

Владимирский–Буданов М. Очерки истории русского права. — П., 1909.

Владимирский–Буданов М. Черты семейного права Западной России XVI в. — П., 1890.

Волк–Карачевский Н. Борьба Польши с Казачеством. — К., 1899.

Волконский А. Историческая правда и украинофильская пропаганда. — Турин, 1920.

Вологодцев И. Особенности развития городов Украины. — X., 1930.

Вольф М. Географическое размещение русской промышленности. — М., 1925.

Воронин Н. История культуры древней Руси. — М., 1951.

Гайдукович В. (ред.). Боспорские города. — М., 1952.

Гайдукович В. (ред.). Ольвия и нижнее Побужье в античную эпоху. — М., 1956.

Герцен А. Собрание сочинений. — М., 1956.

Гливиц И. Железоделательная промышленность России. — М., 1911.

Голубев С. Киевский митрополит П. Могила и его сподвижники. — К., 1898.

Голубинский Е. История Русской Церкви. — М., 1901.

Голубовский П. Печенеги, турки и половцы. — К., 1884.

Голубцева Е. Северное Причерноморье и Рим на рубеже нашей эры. — М., 1951.

Горленко В. Южно–русские очерки и портреты. — К., 1898.

Горький М. О русском крестьянстве. — Берлин, 1923.

Горький М. Полное собрание сочинений. — М., 1952.

Готье Ю. Железный век в восточной Европе. — М., 1930.

Готье Ю. Очерки истории материальной культуры Восточной Европы. — Лен., 1930.

Грабарь Г. Летопись. — К., 1954.

Грабарь И. История русского искусства. — М., 1912.

Греков В. Каменные городища на Днепре. — М., 1954.

Греков В. Киевская Русь. — М., 1939.

Греков В. Крестьяне на Руси. — М., 1952.

Греков В., Якубовский А. Золотая Орда. — П., 1937.

Греков В. (ред.). История культуры древней Руси. — М.. 1951.

Грушевский А. Города Великого Княжества Литовского в ХIV–XVI вв. — К., 1918.

Грушевский М. Очерки истории украинского народа. — П., 1906.

Гудзин Н. История древней русской литературы. — М., 1953.

Гульдман В. Памятники старины Подолии. — Каменец–Подольский, 1911.

Даль В. Полное собрание сочинений. — П., 1898.

Даль В. Пословицы русского народа. — М., 1862; М., 1957.

Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — М., 1955.

Даннлевич В. Праистория Киевской Земли. — К., 1925.

Данилевский Н. Россия и Европа. — Штуптарт, 1920.

Дашкевич Н. К вопросу о происхождении русских былин. — К., 1883.

Двинов Б. Власовское движение в свете документов. — Н.–Й., 1950.

Деникин А. Очерки русской смуты. — Бер., 1926.

Довнар–Запальскнй М. Масонство. — М., 1916.

Долгоруков И. Путешествие в Киев в 1817 году. — П., 1870.

Достоевский Ф. Собрание сочинений. — П., 1902.

Драгоманов Н. Малорусские народные предания. — К., 1976.

Драгоманов Н. Собрание политических сочинений. — Пар., 1906.

Ефименко П. Первобытное общество. — Лен., 1938.

Житецкий П. Мысли о народных малороссийских думах. — К., 1893.

Закревский Н. Описание Киева. — М., 1868.

Замысловский Е. Герберштейн и его известия о России. — П., 1884.

Захаренко М. Киев прежде и теперь. — К., 1888.

Зеньковский В. Русские мыслители и Европа. — Пар., 1955.

Зернова А. Начала книгопечатания в Москве и на Украине. — М., 1947.

Зив В. Иностранные капиталы в русской промышленности. — П., 1917.

Зимин А. (ред.). Тысячная Книга 1550 года. — М., 1950.

Зляпковская Т. Мезия в I–II веках нашей эры. — М., 1951.

Зуев В. Путешествен. записки от Санкт–Петербурга до Херсона. — П., 1787.

Иванов Г. Петербургские зимы. — Н.–Й., 1952.

Измаилов В. Путешествие в полуденную Россию. — М., 1805.

Иконников В. Киев в 1855 году. — К., 1904.

Иконников В. Культурно–историческое значение Византии в русской истории. — К., 1869.

Иловайский Д. История России. — М., 1876.

Иловайский Д. Разыскание о начале Руси. — М., 1882.

Иоан, арх. Толстой и Церковь. — Бер., 1930.

Иоанова А. Искусство античных городов Северного Причерноморья. — Лен., 1953.

Какурин Н. Как сражалась революция. — М., 1925.

Карамзин Н. История государства Российского. — П., 1883.

Картер М. Дофеодальный период Киева. — К., 1939.

Картер М. Археологические исследования древнего Киева. — К., 1951.

Карпов Г. Критический обзор разработки главных русских источников, к истории Малороссии относящихся. — М., 1870.

Карский Е. Славянская кирилловская палеография. — П., 1928.

Касперович Г. Железоделательная промышленность в России. — М., 1914.

Кафенгауз Б. (ред.). Письма и бумаги Петра Великого. — М., 1952.

Качаровский А. Русская община. — М., 1906.

Клестяковский А. Права, по которым судится малороссийский народ. — К., 1879.

Клепатский П. Очерки по истории Киевской Земли. — О., 1912.

Ключевский В. История сословий в России. — М., 1913.

Ключевский В. Курс русской истории. — П., 1906; М., 1923.

Ключевский В. Сказание иностранцев о России. — М., 1865.

Книпович Т. Танаис. — М., 1949.

Кобылина М. (ред.). — Материалы и исследования по археологии Северного Причерноморья. — М., 1954.

Ковалевский П. Русский национализм и национальное воспитание. — П., 1912.

Ковалинский М. Житие Григория Сковороды. — П., 1912.

Кондаков Н. Русские древности. — П., 1897.

Кондаков Н. Русские клады. — П., 1906.

Кондаков Н. Древности Приднепровья. — П., 1907.

Коныский Г. История Русов. — М., 1846.

Копорский А. Торговый баланс Украины в 1913 году. — X., 1918.

Костомаров Н. Собрание сочинений. — П., 1906.

Костомаров Н. Социальная история России. — П., 1888.

Костомаров Н. Славянская мифология. — М., 1847.

Котошихин Г. О России в царствование Алексея Михаиловича. — П., 1884.

Краснов П. От двуглавого орла к красному знамени. — Н.–Й., 1926.

Кругликова И. Дакия в эпоху римской оккупации. — М., 1955.

Крупов Е. (ред.). Материалы и исследования по археологии Северного Кавказа. — М., 1951.

Крыловский А. Львовское Ставропигиальное Братство. — К., 1904.

Крымский А. Иоан Вишенский. — К., 1905.

Кудряшов К. Половецкая степь. — М., 1948.

Кулаковский Ю. Алане по свидетельству классических и византийских писателей. — К., 1899.

Кулаковский Ю. Прошлое Тавриды. — К., 1914.

Кулаковский Ю. Карта Европейской Сарматии по Пталомею. — К., 1899.

Кулжинский Й. О зарождающейся так называемой малороссийской литературе. — К., 1863.

Кулишер И. История русского народного хозяйства. — М.. 1925.

Кюстин, де А. Л. Путешествие нашего времени. — М., 1839; М., 1949.

Лазаревский А. Описание старой Малороссии. — К., 1888; К.. 1902.

Лазаревский А. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. — К., 1898.

Лазаревский А. Указание источников для изучения Малороссийского Края. — П., 1853.

Ламанский В. О славянах в Малой Азии, Африке и Испании. — П., 1859.

Лаппо И. Происхождение украинской идеологии. — Ужгород, 1926.

Лебединцев П. О святой Софии Киевской. — К., 1875.

Лебединцев П. Описание Киево–Софийского кафедрального собора. — К., 1882.

Левицкий О. О семейных отношениях в Юго–Западной Руси. — К., 1888.

Левченко М. Очерки по истории русско–византийских отношений. — М., 1956.

Левшин А. Письма из Малороссии. — X., 1818.

Лемке М. Николаевские жандармы и литература. — П., 1909.

Лемке М. Стасюлевич и его современники. — П., 1913.

Ленин В. Полное собрание сочинений. — П., 1940.

Ленин В., Сталин И. О борьбе за установление советской власти на Украине. — К., 1938.

Леонтович Ф. Крестьяне в Юго–Западной России по литовскому праву. — К., 1863.

Леонтович Ф. «Русская Правда» и «Литовский Статут». — К., 1962.

Леонтьев К. Восток, Россия и славянство. — П., 1913.

Лесной С. «История Русов» в неискаженном виде. — Пар., 1953.

Ливанов Ф. Херсонес в Крыму. — М., 1874.

Локтюмов Н. Доисторический очерк средней Донетчины. — Луганск, 1930.

Лотоцкий О., Стебннцкий П. Украинский вопрос. — М., 1917.

Лукомский Г. Киев. — Мюн., 1925.

Лукомский Г. Московия в представлении иностранцев XVI–XVII в. — Б., 1922.

Лукомский Г. Старинная архитектура Галиции. — П., 1915.

Лупин Б. Археологические раскопки. — Ростов–на–Дону, 1928.

Любачевский М. Образование основной государственной территории великорусской народности. — П., 1915.

Любачевский М. Очерки истории Литовско–русского государства. — М., 1915.

Лясота Е. Путевые записки Е. Лясоты. — О., 1873.

Мавродин В. Образование древнерусского государства. — Лен., 1945.

Маковский С. Народное искусство Подкарпатской Руси. — Прг., 1925.

Максимова М. Античные города Юго–Восточного Причерноморья. — М., 1956.

Максимович М. Деятельность гр. П. Румянцева по управлению Малороссией. — Нежин, 1913.

Максимович М. Сочинения. — К., 1860.

Максимович М. Украинские народные песни. — К., 1849; М., 1854.

Мансветов И. Историческое описание Херсонеса. — М., 1872.

Маргалин А. Украина и политика Антанты. — Б., 1921.

Маркович Н. История Малороссии. — М.. 1842.

Маслов П. Аграрный вопрос в России. — П., 1908.

Маслов П. Развитие земледелия в России. — М., 1912.

Махно Н. Русская революция на Украине. — Пар., 1937.

Мережковский Д. Полное собрание сочинений. — М., 1914; Б., 1922.

Миклашевский И. Население и крестьянское хозяйство Южной Украины в XVII веке. — М., 1814.

Микорский Б. Разрушение культурных исторических памятников в Киеве в 1934–36. — Мюн., 1951.

Миллер О. Славянство и Европа. — П., 1877.

Милорадович П. Описание черниговских соборов. — Чернигов, 1890.

Милюков П. Воспоминания. — Н.–Й., 1955.

Милюков П. Из истории русской интеллигенции. — П., 1903.

Милюков П. История второй русской революции. — София, 1922.

Милюков П. Национальный вопрос. — Прг., 1925.

Милюков П. Очерки по истории русской культуры. — П., 1904.

Милюков П. Россия на переломе. — Пар., 1927.

Михайловский И. Русское искусство в эпоху святого Владимира. — П., 1916.

Михайловский Н. Сочинения. — П., 1897.

Модзалевский В. Украинское искусство. — Чернигов, 1917.

Морозов П. Феофан Прокопович. — П., 1880.

Мякотин В. Очерки социальной истории Украины в ХVII–ХVIII веках. — Прг., 1930.

Набреков Н. Южнорусское религиозное искусство. — Каз., 1903.

Надхин Г. Избранные сочинения. — М., 1877.

Насонов А. Монголы и Русь. — М., 1940.

Нестеренко А. Очерки истории промышленности Украины. — М., 1954.

Нидерле Л. Быт и культура древних славян. — Прг., 1924.

Овсянико–Куликовский Д. Воспоминания. — П., 1923.

Оглоблин А. Очерки истории украинской фабрики. — К., 1925.

Оглоблин А. Предкапиталистическая фабрика. — К., 1925.

Одинец Д. Возникновение государственного строя у славян. — Пар., 1935.

Оль П. Иностранные капиталы в России. — М., 1922.

Опоков Е. Водные богатства Украины. — X., 1925.

Орловский П. Святая София Киевская. — К., 1915.

Павловский И. К истории Малороссии. — Полтава, 1905.

Павлуцкий Г. Древности Украины. — К., 1905.

Падалка Л. Малороссийские песни и вирши ХVI–ХVIII в. — Полтава, 1914.

Панас Й. К вопросу о русском национальном имени. — Ужгород, 1934.

Панкпатова А. Великий русский народ. — М., 1952.

Пархоменко В. Начало христианства на Руси. — Полтава, 1913.

Пассек Т. Периодизация трипольских поселений. — М.. 1949.

Петров А. Заметки по Угорской Руси. — П., 1892.

Петров Н. Историко–топографические очерки древнего Киева. — К., 1897.

Петров Н. Киев, его святыни и памятники. — П., 1896.

Петров Н. Киевская Академия во 2–й половине XVII века. — К., 1895.

Петров Н. Черниговское церковное зодчество XI–XII веков. — Чернигов, 1915.

Платонов С. Москва и Запад в XVI–XVII веках. — Лен., 1925; Б., 1926.

Подгорнецкая Т. (ред.). Полное собрание русских летописей. — М., 1949.

Покровский М. История России. — Ляй., 1929.

Покровский М. Очерки истории русской культуры. — М., 1923.

Покровский М. Марксизм и особенности исторического развития России. — М., 1923.

Полуянов П. Украинское народное искусство. — М., 1938.

Помяловский Н. Очерки бурсы. — М., 1951.

Попов Л. Карпато–русские достижения. — Мукачево, 1930.

Порш М. Материалы для определения роли Украины в общегосударственном бюджете СССР. — X., 1925.

Пресняков А. Образование великорусского государства. — П., 1918.

Пресняков А. Княжеское право в древней Руси. — П., 1909.

Приселков М. Очерки по церковно–политической истории Киевской Руси. — П., 1913.

Пыпин А. История русской этнографии. — П., 1891.

Пыпин А. История славянской литературы. — П., 1897.

Пыпин А. Панславизм в его прошлом и настоящем. — М., 1913.

Раковский И. Конец белых. — Прг., 1921.

Рафес Я. Два года революции на Украине. — М., 1920.

Ременников А. Борьба племен Северного Причерноморья с Римом в III веке. — М., 1954.

Ригельман А. Летописная повесть о Малороссии. — М., 1775.

Розанов В. Апокалипсис нашего времени. — Брюссель, 1930.

Розанов В. Избранное. — Н.–Й., 1956.

Ростовцев М. Античная декоративная живопись на юге России. — П., 1913.

Ростовцев М. Илинство и Иранство на юге России. — П., 1914.

Ростовцев М. Скифия и Босфор. — Лен., 1925.

Рубан В. Краткая летопись Малой России. — К., 1776.

Рудченко И. Народные южнорусские сказки. — К., 1969.

Русов А. Описание Черниговской губернии. — Чернигов, 1899.

Русов А. Поселение и постройки крестьян Полтавской губернии. — X., 1902.

Рыбаков Б. Анты и Киевская Русь. — М., 1939.

Рыбаков Б. Ремесла древней Руси. — М., 1938.

Рыбаков Б. (ред.). Советская археология. — М., 1954.

Сакулин Н. Русская литература и социализм. — М., 1924.

Салтыков А. Две России. — Мюн., 1925.

Самоквасов Д. Могилы русской земли. — М., 1908.

Сементовский Н. Киев, его святыни и древности. — К., 1871.

Сементовский Н. Киев и его достопримечательности. — К., 1852.

Сементовский Н. Киево–Михайловский златоверхий монастырь. — К., 1885.

Семиряга М. Лужичане. — М., 1955.

Серебренников В. Киевская Академия. — К., 1896.

Сидоров А. Древнерусская книжная гравюра. — М., 1951.

Симановский П. Краткое описание о казацком народе. — К., 1765.

Сицинский Е. Город Каменец–Подольский. — К., 1895.

Сицинский Е. Южнорусское церковное зодчество. — Каменец, 1908.

Скальковский А. История новой Сечи. — О., 1886.

Скржинская Е. Материалы по археологии Юго–Западного Края. — М., 1953.

Слабченко М. Малороссийский полк в административном отношении. — О., 1909.

Слабченко М. Опыт по истории права Малороссии в XVII–XVIII веках. — О., 1911.

Смирнов Н. Россия и Турция в XVI–XVII веках. — М., 1946.

Сокальский П. Русская народная музыка: великорусская и малорусская. — X., 1888.

Соловьев В. Национальный вопрос в России. — П., 1905.

Соловьев В. Очерки по истории русской литературы. — П., 1902.

Соловьев В. Россия и Вселенская Церковь. — М., 1913.

Соловьев В. Три разговора. — П., 1901.

Сперанский М. Русские подделки рукописей. — М., 1956.

Спицин А. Владимирские курганы. — П., 1900.

Сталин И. Статьи и речи об Украине. — К., 1936.

Станкевич В. Судьбы народов России. — П., 1921.

Стефани Л. Древности Босфора Киммирийского. — П., 1854.

Страхов Н. Борьба с Западом в нашей литературе. — П., 1902.

Струве П. Социальная и экономическая история России. — П., 1952.

Сумароков П. Досуги крымского судьи. — П., 1805.

Сумцов М. Иоанн Вишенский. — К., 1885.

Сумцов М. Современная малорусская этнография. — К., 1897.

Терещенко А. Быт русского народа. — П., 1848.

Титов Ф. Краткое историческое описание Киево–Печерской Лавры. — К., 1911.

Титов Ф. Православная Церковь в Польско–Литовском государстве. — К., 1905.

Титов Ф. Типография Киево–Печерской Лавры. — К., 1918.

Тихомиров М. Древнерусские города. — М., 1956.

Тихонравов Н. Отречение книги древней России. — М., 1898.

Толл Н. Скифы и гунны. — Прг., 1928.

Толстой И., Кондаков Н. Русские древности в памятниках искусства. — П., 1891.

Толстой С. (ред.). Рашид–ад–Дин. (Сборник летописей). — М., 1952.

Третьяков П. Восточнославянские племена. — М., 1953.

Третьяков П. (ред.). Первобытнообщинный строй и древнейшие государства на територии СССР. — М., 1956.

Трефильев П. Очерки по истории крепостного права в России. — М., 1904.

Тройницкий Н. О числе крепостных в России. — Полтава, 1907.

Троцкий Л. Моя жизнь. — Б., 1930.

Трубецкой Н. Наследие Чингисхана. — Б., 1925.

Уварова П. Могильники Северного Кавказа. — М., 1908.

Уманец М. Гетман Мазепа. — П., 1897.

Успенский П. Книга моей жизни. — П., 1855.

Устрялов Н. Смена вех. — Прг., 1921.

Фармаковский Б. Ольбия. — М., 1915.

Фармаковский Б. (ред.). Херсонеский сборник. — Севастополь, 1927.

Федотов Г. И есть и будет. — Пар., 1932.

Федотов Г. Новый град. — Н.–Й., 1952.

Флоровский А. Князь Рош у пророка Езекиила. — София, 1925.

Ханенко Б. Древности Приднепровья. — К., 1907.

Харламович К. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. — Каз., 1914.

Харламович К. Западнорусские православные школы ХII–ХVII в. — Каз., 1898.

Хвойка В. Древние обитатели среднего Приднепровья. — К., 1913.

Хвойка В. Начало земледелия и бронзовый век в среднем Поднепровье. — К., 1907.

Хвыля А. Национальный вопрос на Украине. — X., 1926.

Хомяков А. Сочинения. — Н.–Й., 1955.

Хромов П. Экономическое развитие России в XIX–XX веках. — М., 1950.

Царинный А. Украинское движение. — Б., 1925.

Чаадаев П. Сочинения и письма. — М., 1914.

Черепкин Л. Русские феодальные архивы XIV–XV веков. — М., 1951.

Чистович И. Очерки истории Западно–Русской Церкви. — П.. 1884.

Чубинский П. (ред.). Труды Этнографическо–статистической экспедиции в Западно–Русский Край. — К., 1878.

Чужбинский А. Воспоминания о Т. Шевченко. — П., 1861.

Чупров Д. Железнодорожное хозяйство. — М., 1897.

Шаликов К. Путешествие в Малороссию. — М., 1804.

Шамбинаго С. Русский народный эпос. — М., 1947.

Шамурина З. Киев. — М., 1912.

Шелов Д. (ред.). Вопросы скифо–сарматской археологии. — М., 1954.

Шелов Д. Причерноморье в античную эпоху. — М., 1956.

Шляпов Н. О поучении Владимира Мономаха. — П., 1900

Шлет Г. П. Юркевич. — М., 1915.

Шлет Г. Очерки истории русской философии. — П., 1922.

Щеголев С. Современное украинство, его происхождение и задачи. — К., 1915.

Щеголев С. Украинское движение. — К., 1913.

Щербина Ф. История Кубанского Казачьего Войска. — Катеринодар, 1910.

Щербина Ф. История Полтавского земства. — Полтава, 1915.

Эварницкий Д. История запорожских казаков. — П., 1895.

Энгел М. Русская Помпея. (Херсонес Таврический). — Севастополь, 1903.

Эрн Ф. Г. С. Сковорода. — М., 1912.

Эрнст Ф. Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 г. — К., 1918.

Юнаков Н. Северная война. — П., 1909.

Юркевич П. Сердце и его значение в душевной жизни человека. — К., 1860.

Юшков С. Общественно–политический строй и права Киевского государства. — М., 1949.

Яковлев В. Древне–киевские религиозные сказания. — В., 1875.

Яковлев В. Памятники русской литературы XII–XIII вв. — П.. 1872.

Янушевский Г. Происхождение славянского племени Русь. — Вильно, 1923.

Яснопольский Н. О географическом распределении государственных доходов в России. — К., 1890.

Яснопольский Н. О географическом распределении государственных доходов в России. — К., 1897.


–––––––––––––––


Adlerfeld G. An Exact Account of the battle of Poltava. — Lon., 1740.

Adlerfeld G. The Genuite History of Charles XII. — Lon., 1742.

Aelsterroan C. T. Journal. — Nemirow, 1737.

Allen W. The Ukraine. — Lon., 1940.

Allison A. History of Europe. — N.–Y., 1843.

Ammende E. Muss Russland hungern? — Wien, 1935.

Andnisiak M. Josef Szumlanski. — L., 1934.

Anquetil A. Die Kosaken. — B., 1860.

Antonewitsch N. Waragen und Russen. — Peremysl, 1882.

Antoniewicz W. Archeologja Polski. — W., 1928.

Antoniewicz W. Slady kultury gockiej na ziemiach slowian. — W., 1934.

Antonowitsch M. Kultur der Slaven. — Breslau, 1941.

Armstrong J. A. Ukrainian Nationalism. — N.–Y., 1955.

Arne T. J. La Suede et 1’Orient. — Uppsala, 1914.

Aulneau J. (red.). Les aspirations autonomistes en Europe — Par., 1915.

Austriacus. Polnische Russophilen. — B., 1915.

Avril, father. Travels into Divers Parts of Europe and Asia. — Lon., 1693.

Awakura, father. Life of Archpriest Awakum by Himself. — Lon., 1924.

Backer G. The Deadly Parallel (Stalin and Ivan the Terrible). — N.–Y., 1950.

Baedeker K. Palestine and Syria. — Lon., 1876.

Bakounine M. L’Empire Knouto–germanique. — Par., 1871.

Balcam E. Promenades en Russie. — Par., 1885.

Balzac S., Vastutin V. Economic Geography of USSR. — N.–Y., 1952.

Bardili J. W. Maximilian Emanuel. — Frankfurt, 1739.

Bardili J. W. Memories de Maximilian Emanuel Duc de Wurtemberg. — Amsterdam, 1740.

Barghoom F. Soviet Russian Nationalism. — N.–Y., 1956.

Baronius Ceasar. Historica relatio de Ruthenorum origine. — Par., 1599.

Barr J. and Rhys J. D. Report on the Polish–Ukrainian Conflict. — Lon., 1931.

Barwinskyj A. Die Ukraine. — B., 1916.

Barwinskyj A. Oesterreich–Ungarn und das ukrainische Problem. — Mun., 1915.

Barwinskyj A. Die slavische Volksseele. — Jena, 1916.

Baszkiewicz I. Powstanie Panstwa Polskiego w XIII–XIV wieku. — W., 1954.

Batchynsky E. Jewish Pogroms in Ukraine. — Washington, 1919.

Batchynsky E. Musees Ukrainien. — Lausanne, 1916.

Batowski Z. Norblin. — L., 1911.

Baumgarten N. Aux origine de la Russie. — R., 1939.

Baumgarten N. Halitch et Ostrog. — R., 1932.

Baumgarten N. St. Vladimir et la conversion de la Russie — R., 1932.

Baye J. En Petite Russie. — Par., 1903.

Baye J. Etudes sur l’archeologie de l’Ukraine. — Par., 1895.

Baye J. Kiev. — Par., 1896.

Beatty J. Iron Curtian Over America. — Dallas, Texas, 1954.

Beauplan G. V. A Description of Ukraine. — N.–Y., 1958.

Beauplan G. V. Description de l’Ukraine. — Rouen, 1661.

Behr A. Meine Reise. — Leip., 1843.

Benes E. Expose sur la problem de la Russie Subcarpatique. — Prh., 1934.

Benndorf P. Durch die Krim und den Kaukasus. — Leip., 1899.

Benoist–Mechin J. L’Ukraine. — Par., 1941.

Benzion E. Galicien und der Krieg. — Wien, 1941.

Berdyaev N. The Origin of Russian Communism. — Lon., 1937; N.–Y., 1956.

Berdyaev N. The Russian Idea. — Lon., 1937.

Bergmann F. G. Les Getes. — Strasbourg, 1859.

Bergmann F. G. Les Scythes. — Halle, 1858.

Bergner R. In der Marmoros. — Mun., 1885.

Berkley E. The Faraons and Their People. — Lon., 1884.

Bede A. The Century Capitalist Revolution. — N.–Y., 1954.

Bever P. La Russie et les Nationalites. — Par., 1912.

Beyer A. Karpatenstudien. — Leip., 1882.

Beyer N. Die Mittelmachte und Ukraine im 1918. — Mun., 1956.

Bialynia J. Lwow w czasie okupaeji rosyjskiej. — L., 1930.

Bidermann H. J. Die ukrainischen Ruthenen. — Insbugck, 1867.

Bienaime G. La Diete de Galicie. — Par., 1910.

Biggs M. A. The Forgotten Nation. — Lon., 1886.

Bilovus J. Brief Outline of Ukrainian History. — Detroit, 1955.

Bissonette G. Moscow was my Parish. — N.–Y., 1958.

Bjoikman E. A. Ukraine’s Claim to Freedom. — N.–Y., 1916.

Blackie G. Etymological Geography. — Lon., 1875.

Blasius J. H. Reise in europaischen Russland. — Braunschweig, 1844.

Blivemitz Aaron. Dissertatio juridico–politica de Cosacis. — Venetia, 1671.

Bochenski A. (red.). Problem polsko–ukrainski. — W., 1938.

Bodenstedt F. Die Poetische Ukraine. — Stuttgart, 1845.

Bojko I. Die russischen historischen Wurzeln des Bolschewismus. — Mun., 1955.

Bondioli R. Ucraina. — R., 1939.

Bondioli R. Ucraina, terro del pano. — Milano, 1941.

Borovka E. Scythian Art. — N.–Y., 1928.

Bonchak E. Hryhor Orlyk. — Tor., 1956.

Bonchak E. Le metropolite Cheptyskyj. — Par., 1946.

Bonchak E. Le mouvement national ukrainien an XIX sc. — Par., 1931.

Bonchak E. L’Ukraine a la Conference de la Paix. — Par., 1938.

Bonchak E. L’Ukraine dans la litterature de l’Europe occidentale. — Dijon, 1935.

Bonchak E. et Martel R. Mazeppa. — Par., 1931.

Boscawen W. Bible and Monuments. — Lon., 1896.

Boutmy E. Essai d’un psychologie politiques de peuple anglais en siecle. — Par., 1955.

Boyko J. T. Shevchenko and West European Literature. — N.–Y., 1955.

Bramston M. The Empires of Old World. — Lon., 1911.

Brewer A. J. Galizien. — Leip., 1910.

Bregy P. and Obolensky S. The Ukraine — a Russian Land. — Lon., 1940.

Breitenbach G. A. Aelteste Geschichte. — B., 1785.

Brown E. A Brief Acount of some Travels. — Lon., 1674.

Bruhes J. La Geographie de l’histoire. — Par., 1921.

Brunn P. J. Notices sur la topographie ancienne. — O., 1857.

Brum, le M. C. Travela into Muskovy. — Lon., 1737.

Bruckner A. Geschichte der Russland. — Gotha, 1896.

Bruckner A. Mitologia stowianska. — W., 1918.

Bujak F. Galicia. — L., 1910.

Bukata W. The Ukrainian Cause. — N.–Y., 1938.

Bullitt W. C. The Great Globe Itself. — N.–Y., 1946.

Bumham J. Containment or Liberation. — N.–Y., 1952.

Bumham J. The Managerial Revolution. — N.–Y., 1941.

Bumham J. The Struggle for the Wodd. — N.–Y., 1947.

Busz S. La Pologne et ses Provinces meridionale. — Par., 1863.

Butenko T. Enthullungen uber Moskau. — B., 1938.

Butler A. The New Eastern Europe. — Lon., 1919.

Byron G. Mazeppa. — Lon., 1819.

Cagliostro Comte A. Confessions avec l’histoire de ses voyages en Russie. — 1787.

Camppense A. Lettera d’Alberto Campense. — 1523.

Camus A. The Rebel. — N.–Y., 1954.

Carnegie D. How to Stop Worring and Start Living. — N.–Y., 1947.

Caroe O. Soviet Empire. — Lon., 1953.

Carpini, Giovanni de Plano. Opera dilettevale da intendere. — Venetia, 1537.

Carr A. Juggernaut — the Path of Dictatorshop. — N.–Y., 1939.

Carr E. H. Nationalism and After. — Lon., 1946.

Carrel A. Man the Unknown. — N.–Y., 1935.

Castelnau G. Essai sur l’histoire de la Nouvelle Russia. — Par., 1820.

Cehelstyj L. Der Krieg, die Ukraine and die Balkanstaaten. — Wien, 1915.

Cehelskyj L. Die Grossen politischen Aufgaben des Krieges im Osten und die ukrainischen Frage. — B., 1915.

Chamberlain W. H. Russian Enigma. — N.–Y., 1943.

Chamberlain W. H. Russia’s Iron Age. — Boston, 1934.

Chamberlain W. H. The Russian Revolution. — Lon., 1935.

Chamberlain W. H. The Ukraine. — N.–Y., 1944.

Chamben P. Ukraine and Its People. — Lon., 1939.

Chamben W. R. Ancient History. — Lon., 1872.

Chancel A. D. A New Journey Over Europe. — Lon., 1714.

Chase T. Significance of Ruthenian and Moscovite Elements in Lithuanian History. — 1944.

Cheloukhine S. Les termes: Russie, Petit Rissie, et Ukraine. — Leusanne, 1919.

Cheloukhine S. Pour le Defence des droits de peuple slave ukrainien. — Prh., 1930.

Cherer J. S. Annals. — Par., 1773.

Chevallier P. Discours. — Par., 1663.

Chevallier P. Histoire de la guerre des Cosaques. — Par., 1859.

Childe G. Danub in Prehistory. — Oxford, 1929.

Childe G. The Aryans. — Lon., 1926.

Childe G. The Dawn of European Civilization. — Lon., 1925.

Chirowsky N. The Economic Factors in Grows of Russia. — N.–Y., 1956.

Chodynicki K. Kosciol Prawostawny a Rzech pospolita Polska 1370–1632. — W., 1934.

Chotomski W. Dua civilizazioni. — Venezia, 1869.

Choulguin W. L’Ukraine contrye Moscou. — Par., 1935.

Choulguin W. L’Ukraine et le Cauchemar Rouge. — Par., 1927.

Choulguin W. L’Ukraine, la Russie et les Puissances de l’Entente. — Berne, 1918.

Choulguin W. La Societe des Nationa et les refugies ukrainiens. — Par., 1929.

Choulguin W. Le probleme de l’Ukraine. — Par., 1919.

Choulguin W. The Problem of Ukraine. — Lon., 1919.

Choulguin W. Ukraine against Moscow. — N.–Y., 1958.

Choulguin W. Vers l’independence de l’Ukraine. — Par., 1935.

Churchill A. J. A Selection of Voyages and Travels. — Lon., 1744.

Churchill W. The Second World War. — Boston, 1951.

Ciechanowski J. Defeat in Victory. — N.–Y., 1947.

Clarke E. D. Travels in Russia. — Lon., 1816.

Cleinov G. Das Problem der Ukraine. — Wien, 1915.

Clodd E. The Story of Alphabet. — Lon., 1900.

Cobbal A. The Crisis of Civilisation. — Lon., 1949.

Coudenhove–Kalegri R. N. Pan–Europe. — N.–Y., 1926.

Coughlin J. F. Ukrainians. — Tor., 1945.

Couns G. S. The Soviet System of Mind Control. — Boston, 1949.

Couithney W. L. The Literary Man’s Bible. — Lon., 1907.

Cowdry E. M. Human Biology and Racial Welfare. — N.–Y., 1930.

Cowley A. E. The Hittites. — Lon., 1920.

Cox W. Travels. — Lon., 1785.

Craven E. Journey Through the Crimea to Constantinople. — Lon., 1789.

Cresson W. P. The Cossaks. — N.–Y., 1919.

Cross S. Slavic Civilisation through the Ages. — Cambridge, 1948.

Cuhilukidze M. Die Ukraine. — Leip., 1939.

Custin, de A. L. Journey of Our Times. — N.–Y., 1942.

Czajkowski M. (Sadyk Pasza). Wemyhora der Seher in der Ukraine. — Stuttgart, 1846.

Czechowicz P. Die innere Kolonization in Russland. — B., 1929.

Czekanotwski J. Wstcp do historji siowian. — Lon., 1927.

Czerkawski W. Die lateinischen Schriftzeichen in der ruthenischen Sprache. — L, 1859.

Czemin O. Im Weltkriege. — Wien, 1919.

Czirowski N. Why a Shortage of Consumer Goods in Soviet Union. — Newark, 1954.

D’Orville A. C. Memoires d’Azema. — Par., 1764.

Danilewsky N. J. Russland und Europe. — Stuttgart, 1920.

Danko M. Die Nation in Sovjetketten. — Wien, 1932.

Daszkiewicz S. Die Lage der gr. orth. Ruthenen in der Bukowiner Erzdiocesie. — Czemowitz, 1891.

Daunt H. D. The Centre of Ancient Civilisation. — Lon., 1926.

Davis J. The Russians and Ruthenians in America. — N.–Y., 1922.

Day C. Economic Development of Europe. — N.–Y., 1942.

Decker G. Das selbstbestimmungrecht der Nationen. — Gottingen, 1957.

Deckert E. Panlatinismus, Panslavismus und Panteutonismus. — B., 1915.

De Lagard. Voyages. — Par., 1824.

Delaisi F. Oil, Its Influence on Politics. — Lon., 1922.

Delamarre K. Un peuple de 15 millions oublie devant l’histoire. — Par., 1869.

Dembinski B. Tajna misija Ukrainca do Berlina 1791 r. — Krakow, 1896.

Demidoff A. Reise nach dem sudlichen Russland. — Breslau, 1854.

Desvemine R. E. Democratic Despotism. — N.–Y., 1936.

De Voge M. Mazeppa la legend et l’histoire. — Par., 1911.

Diebold W. Ein Beitrag zur Anthropologie der Kleinrussen. — Dorpat, 1886.

Djilas M. The New Class. — N.–Y., 1957.

Dmitriw O. Ukrainian Arts. — N.–Y., 1955.

Dmowski R. Swiat powojenny i Polska. — W., 1932.

Dmytryshyn B. Moscow and Ukraine in 1918–35. — N.–Y., 1956.

Dnistriansky S. L’Ukraine et la Conference de la Paix. — Wien, 1919.

Dobb L. W. Propaganda, Its Psychology and Technique. — N.–Y., 1935.

Dobkowski E. Affaire Petljura–Schwarzbard. — Champigni, 1927.

Dobnanskij A. Les Slaves d’Utriche et les Magyars. — Par., 1862.

Donzow D. Die ukrainische Staatsidee und der Krieg gegen Russland. — B., 1915.

Donzow D. Gross Polen und die Zentralmachte. — B., 1916.

Donzow D. Karls XII Feldzug nach der Ukraine. — Wien, 1916.

Doroshenko D and Ohloblin O. A Survey of Ukrainian Historiography. — N.–Y., 1957.

Doroshenko D. Die Ukraine im Lichte der west–europaischen Literatur. — В., 1927.

Doroshenko D. Die Ukraine und das Reich. — Leip., 1942.

Doroshenko D. History of Ukraine. — Edmonton, 1939.

Doroshenko D. Schewtschenko, der gross ukrainischen Netionaldichter. — B., 1930. (франц. — Prh., 1931; італ. — Prh., 1939).

Doroshenko D. Taras Shevchenko, Bard of Ukraine. — N.–Y., 1936.

Doipalen A. The World of gen. Haushofer. — N.–Y., 1942.

Donay G. Man’s Own Show. — N.–Y., 1931.

D’Orville A. C. Memoires d’Azema. — Par., 1764.

Dostoievsky F. M. The Diary of Writer. — N.–Y., 1954.

Doyle P. A. History of Political Thought. — Lon., 1933.

Dubreul C. Deux Annes en Ukraine (1917–19). — Par.,1919.

Dubrus. The Black Deeds of the Kremlin. — Detroit, 1955.

Duchinski F. Peuple Aryas et Tourans. — Par., 1864.

Duddey W. F. God and Man of Yale. — Chicago, 1951.

Dudik B. Archive im Konigreiche Galizien. — Wien, 1867.

Dunlop D. M. The History of Jewish Khazars. — Princenton, 1954.

Dunn L. C. Heredity, Race and Society. — N.–Y., 1934.

Durant W. The Story of Philosophy. — New York.

Dushnyk W. Death and Devastation on the Curzon Line. —N.–Y., 1948.

Dushnyk W. Martyrdom in Ukraine. — N.–Y., 1945.

Dutch О. Hitler’s Twelve Apostles. — Lon., 1939.

Dwomik F. Les Slaves, Byzance et Rome au IX siede. — Par., 1926.

Dwomik F. The Making of Central and Eastern Europe. — Lon., 1949.

Eadie J. Biblical Encyclopedia. — Lon., 1901.

Eadie J. Dictionary of the Holy Bible. — Lon., 1869.

Eastman M. Reflection on the Failure of Socialism. — N.–Y., 1955.

Ebert M. Sudrussland im Altertum. — B.f 1926.

Eckardt H. Iwan der Schreckliche. — Frankfurt, 1947.

Edwards I. E. The Pyramids of Egypt. — Lon., 1849.

Eichwald E. Naturhistorische Skizze von Volhynien und Podolien. — Wilna, 1830.

Eickstadt E. Rasienkunde. — Stuttgart, 1934.

Eisner J. Slovensko a Podkarpatska Rug v dobe hradiStni. — Prh., 1925.

Elzner K. Reise durch Russland. — Hamburg, 1802.

Emerson R. Esseys. — N.–Y., 1921.

Engel J. C. Geschichte der Ukraine. — Halle, 1796.

Engel J. C. Geschichte von Halitsch und Wladimir. — Wien, 1792.

Englaender D. Lord Byron’s Mazeppa. — B., 1897.

Erckert R. Der Ursprung der Kosaken. — B., 1882.

Essen R. Die russische Gleichung. — Leip., 1943.

Evain E. Le probleme de l’independance de l’Ukraine. — Par., 1931.

Farrar F. W. The Life of Christ. — N.–Y., 1874.

Fedorchuk Y. Memorandum on Ukrainian Question. — Lon., 1914.

Fedotov G. The Russian Religious Mind. — Vambridge, 1946.

Feldman J. Karl XII och Porten 1709–14. — Stochholm, 1918.

Feldman J. Polska sprawa wschodnia 1709–14. — Krakow, 1926.

Fischer A. Rusini. — L., 1928.

Fischer J. Das sind die Russen. — Leip., 1943.

Fisher H. H. The Famine in Soviet Russia. — N.–Y., 1927.

Fisher J. A Few Bottons Missing. — Philadelphia, 1951.

Fisher L. Oil Imperialism. — N.–Y., 1926.

Flavius J. The Works. — Lon., 1733.

Flavius J. War of the Jews. — Lon., 1928.

Fletcher G. Of the Russe Common Wealth. — Lon., 1951.

Franko I. Moses. — N.–Y., 1936. (translation W. Semenyna).

Frazer R. W. Literary History of India. — N.–Y., 1907.

Frech F. Die Bedeutung der Ukraine fur den Weltkrieg. —Mun., 1917.

Gaillard B. Pour (’independence de (’Ukraine. — Par., 1920.

Galahad, Sir. Idiotenfuhrer durch die russische Literatur. — Mun., 1926.

Gamba S. Voyages dans la Russie. — Par., 1826.

Gambal M. The Story of Ukraina. — Scranton, 1932.

Gambal M. Ukraina–Pus and Muskovy–Russia. — Scranton, 1937.

Gardner P. History of Ancient Coinage. — Oxford, 1918.

Garstang J. Land of the Hittites. — N.–Y., 1910.

Garstang J. The Hittite Empire. — Lon., 1929.

Gebhardi L. A. Geschichte der Konigreiche Galizien. — Brunn, 1788.

Geikd A. Landscape and History. — N.–Y., 1905.

Geise J. Man and the Western Worfd. — N.–Y., 1940.

Geret S. L. Von den Saporogem, Setschem und Haydamacken. — Leip., 1775.

Giertych J. O program polityki kresowey. — W., 1932.

Gimbutas M. Prehistory of Eastern Europe. — Cambridge, 1956.

Gmelin S. G. Reise durch Russland. — Petersburg, 1784.

Gobel F. Reise in die Steppen des sudlichen Russland. — Dorpat, 1838.

Gobineau A. Inegalite des races humaines. — Par., 1915.

Goddard H. H. The Kalikak Family. — N.–Y., 1912.

Goetz L. K. Das Kiever Hohlenkloster als Kulturzentrum des vormongolischen Russlands. — Passau, 1904.

Gollwitzer H. Und fuhren wohin du nicht willst. — Mun., 1957.

Golovin I. Russia under the Autokrat. — Lon., 1846.

Gordon P. Passages from the Diary. — Lon., 1684.

Grappin H. Polonais et Ruthenes. — Par., 1919.

Greatz H. Histoiy of the Jews. — Philadelphia, 1941.

Gregorovich A. A list of Dictionaries of UAN. — Tor., 1957.

Grekov B. D. The Culture of Kiev Rus. — Moscow, 1947.

Grineenko B. Une nation opprimee. — Geneve, 1895.

Grondski S. Historia belli Cosacco Polonici. — Post., 1789.

Grousset R. L’Empire des steppes. — Par., 1939.

Grousset R. Les etudes histoirique et l’Orientalisme. — Par., 1937.

Grunbach S. Brest–Litowsk. — Payot, 1918.

Guanini A. Sarmatia Europae et Asiaticae Descriptio. — Cracoviae, 1578.

Gueldenstaedt J. A. Reisen durch Russia. — Petersburg, 1791.

Guenot C. Les Zaporogues. — Limoges, 1895.

Gunters W. Das Schwert der Skythen und Sarmaten in Sudrussland. — B., 1928.

Gurian W. Bolsevism. — Notre Dame, 1952.

Gurian W. Soviet Imperialism. — Notre Dame, 1953.

Gurowski A. H. Russia and Its People. — Lon., 1854.

Hadaczek K. Kultura dorzecza Dniestru w epoce cesarstwa rzymskiego. — Krakow, 1912.

Haendlowich V. Ausfuhrliche und wahrhafte Schilderung der Saporogen Kosacken. — Pappenheim, 1789.

Hagen W. Die Geheime Front. — Wien, 1950.

Halaychuk B. El Estado Ucranio del side XX. — Buenos Aires, 1953.

Haldane L. B. Facts and Faith. — Lon., 1934.

Haldane L. B. Heredity and Politics. — Lon., 1938.

Haldane L. B. Materialism. — Lon., 1932.

Haldane L. B. Philosophical Basis of Biology. — Lon., 1931.

Haldane L. B. Prehistory in the Light of Genetics. — Lon., 1937.

Haldane L. B. The Causes of Evolution. — Lon., 1933.

Haldane L. B. The Marxist Philosophy and Science. — Lon., 1938.

Haldane L. B. The Unequality of Man. — Lon., 1932.

Hafich W. Ukrainians in the United States. — Chicago, 1937.

Hallendorf C. Carl XII und Ukraine. — Stockholm, 1915.

Halyshyn S. (red.). 500 Ukrainian Martyred Women. — N.–Y., 1956.

Hamerus F. La race dans la civilisation. — Par., 1935.

Hamm W. In der Steppe. — Leip., 1880.

Hammard O. F. Reise durch Oberschleisien zur Russisch Armee nach der Ukraine. — Gotha, 1887.

Hammer J. Geschichte der Chane der Krim. — Wien.

Hammer J. Geschichte der goldenen Horde. — Wien, 1840.

Hammersdorfer C. Die Kosaken. — Leip., 1812.

Hammersdorfer C. Geschichte der Ukrainischen und Saporogischen Kosaken. — Leip., 1789.

Handekman M. Ukrainska polityka ks. Adama Czartoryjskiego. — W., 1937.

Hauser L. Monografia miasta Przemysla. — Peremysl, 1883.

Havelock E. Genius of Europe. — Lon., 1950.

Haxtausen F. Studien. — Hannover, 1847.

Hayek F. A. The Road to Serfdom. — Chicago, 1944.

Hayes C., Baldwin W., Cole S. History of Europe. — N.–Y., 1949.

Hazard P. La crise de la concience europeenne. — Par., 1935.

Heidenslein R. De Bello Moscovitico Commenttariorum. — Basel, 1588.

Helmond. Cronocon Sclavorum. — Francforti, 1556.

Helmont H. F. Weltgeschichte. — Leip., 1905.

Hemleben S. J. Plans for Wodd Peace Throgh Six Centures. — Chicago, 1943.

Herbentein S. Notes Upon Russia. — Lon., 1851.

Herberstein S. Rerum Moscovitiarum Commentarii. — Wien, 1549.

Hertz F. O. Race and civilisation. — N.–Y., 1928.

Herzfeld E. Iran in the Ancient East. — Oxford, 1941.

Hess L. Die Ukrainer und ihre politische Bestrebungen. — Wien. 1916.

Heyer F. Die orthodoxe Kirche in der Ukraine 1917–45. — Koln–B., 1953.

Hildebrandt C. J. Dreifache schwedische Gesandtschaftsreise nach der Ukraine. — Leiden, 1937.

Hitler A. Mein Kampf. — Mun., 1953.

Hlynka A. The Struggle of Freemen. — Detroit, 1942.

Hnatjuk V. Das Geschichtsleben des ukrainischen Bauemvolkes in Oesterreich–Ungar. — Leip., 1912.

Hocij M. Westlischen grundlagen des glagolitischen alphabet. —Mun., 1940.

Hoemes M. Der Delluviale Mensch in Europe. — Braunschweig, 1903.

Holdemess M. Reise von Riga nach der Krim. — Jena, 1821.

Holzmann J. Travels Through Russia. — Lon., 1825.

Hornmaire de Hell, Xavier. Les Steppes. — Par., 1843.

Honchanik O. If War Comes Tomorrow. — Tor., 1953.

Hondhis W. Delineatio specialis et accurata Ukrainae. — Gedani, 1650.

Hopper B. Pan–Sovietism. — N.–Y., 1931.

Horak S. Ukraine in der internationalen Politik. — Mun., 1957.

Hiabec S. Nazwy geograficzne Huzulsczyzny. — Krakow, 1950.

Hrabyk K. Kwestja aydowska. — L., 1934.

Hrushewskyj M. Abrege de l’histoire de l’Ukraine. — Par., 1929.

Hrushewskyj M. Die Ukrainische Frage in histor. Entwicklung. — Wien, 1915.

Hrushewskyj M. Geschichte der Ukraine. — Lon., 1916.

Hrushewskyj M. Geschichte des ukrainischen Volkes. — Leip., 1906.

Hrushewskyj M. Histoiy of the Ukraine. — New Haven, 1941.

Hrushewskyj M. La Lutte sociale et politique en Ukraine. — Prh., 1920.

Hrushewskyj M. Pour la Galicie. — Geneve, 1920.

Hryshko V. Experience with Russia. — N.–Y., 1856.

Hugo V. Mazeppa. — Par., 1829.

Hunchak N. Canadians of Ukrainian Origin. — Win., 1945.

Huntington E. Civilisation and Climate. — New Haven, 1924.

Ibn Batuta. Le Journal de la Voyage de I. B. Em 1324. — Par., 1853.

Ihring R. The Evolution of the Aryans. — Lon., 1897.

Ilnycky R. Deutschland und die Ukraine 1934–45. — Mun., 1955.

Ilnycky R. Rossian World Ambitions. — Edinburgh, 1953.

Ikis H. Rasa ve vede a v politice. — Prh., 1935.

Inorodetz (baron Ropp). La Russie et les peuples allogenes. — Berne, 1917.

Insabato E. Ukraine. — N.–Y., 1938.

Jacobsohn H. Russland Entwick und die ukrainische Frage. — Cassel, 1916.

Jahn V. Brest–Litowsk. — Stuttgart, 1937.

Jakowliw A. Das deutsche Recht in der Ukraine. — Leip., 1942.

James C. L. World Revolution. — Lon., 1937.

James J. T. Journal of Tour. — Lon., 1816. (him. mob. — Haarlem, 1819).

Jandaurek J. Das Konigreich Galizien. — Wien, 1884.

Janusz B. Kultura przedhistoryczna Podola Galicyjskiego. — L., 1914.

Jager B. Reise von Petersburg in die Krim. — Leip., 1830.

Jemen A. Mazeppa Historisca bilder fran Ukraina och Karl XII — s dagar. — Lund, 1909.

Jemen A. T. Schewtschenko ein ukrainische Dichterleben. — Wien, 1916.

Jensen A. Ukrainama. — Stockholm, 1921.

Jeremijev M. La questione ucraina. — Roma, 1929.

Jirecek J. Ueber den Versuch das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zuschreiben. — Wien, 1859.

Johnson J. Travels through Russian Empire. — Lon., 1815.

Jouzefovitch F. R. La question russo–polonaise jugee par un Petit Russien. — Leip., 1863.

Joviuis P. De legatione Basilii Magni Principle Moscoviae. — Basle, 1532.

Juniani Justini M. Historiarum ex Trogo Pompeo. — Roma, 1674.

Just A. W. Russland in Europe. — Stuttgart, 1949. JustJ. Memoires. — Lon., 1712.

Kaindl F. R. Die Huzulen. — Wien, 1894.

Kaindl F. R. Die Ruthenen in der Bukowina. — Czemowitz, 1890.

Kaindl F. R. Geschichte der Bukowina. — Czemowitz, 1903.

Kalynyk O. Communism — Enemy of Mankind. — Lon., 1955.

Kamenetsky I. Hitler’s Occupation of Ukraine. — Milwaukee, 1956.

Karr J. L. Des Cosaques. — Par., 1814.

Kastrin J. Geschichte der Juden. — B., 1931.

Kautsky K. Rasse und Judentum. — B., 1914.

Kautsky K. Terrorism and Communism. — Lon., 1920.

Kazarow J. Beitrage zur Kulturgeschichte der Thraken. — Sarajevo, 1916.

Kentrzynskyj B. Sauningen om Ukraina. — Stockholm, 1943.

Kerenskij A. Erinnerungen. — Dresden, 1928.

Kessler O. Die Ukraine. — Mun., 1916.

Kisty W. Die Ukraine. — B., 1916.

Klym P. Die milesischen Kolonien im Skythenlande. — Czemowitz, 1914.

Koch H. Die Friedensverhandlungen von Brest–Litowsk. — Hamburg, 1937.

Koch H. Die ukrainische Lyrik. — Wiesbaden, 1955.

Koch K. Die Krim und Odessa. — Leip., 1854.

Kohl I. G. Die Ukraine. — Groningen, 1841.

Kohl I. G. Reisen in Russland und Polen. — Dresden, 1841.

Kohl I. G. Reisen in Sudrussland. — Dresden, 1847.

Kohn H. Nationalism and Imperialism in the Hither East. — N.–Y., 1932.

Kohn H. Nationalism in Soviet Union. — Lon., 1933.

Kohn H. Nationalism, Its Meaning and History. — N.–Y., 1954.

Kohn H. Orient and Occident. — N.–Y., 1934.

Kohn H. Panslavism. — Notre Dame, 1953.

Kohn H. The Mind of Modem Russia. — New Brunswick, 1955.

Kolaiz W. Russia and Her Colonies. — Lon., 1952.

Kolberg O. Pokucie. — Krakow, 1889.

Kondakov N. Antiquites de la Russia meridionale. — Par., 1891.

Kononenko K. Colonial Disfranchisement and Exploitation of Ukraine by Moscow. — N.–Y., 1958.

Kononenko K. Ukraine and Russia in 1914–17. — Milwaukee, 1958.

Korb J. G. Diarium itineris in Moscoviam Perillustris. — Vienne, 1701.

Korb J. G. Scenes from Court of the Peter the Great. — N.–Y., 1921.

Korduba M. Le Teritoire et la population de l’Ukraine. — Berne, 1919.

Kosanenko–Kosarevitch V. Die Moskauer Sphinx. — Frankfurt, 1955.

Kostomaroff N. Deux nationalites russes. — Lausanne, 1916.

Kostrzewski J. Prastowianszczyzna. — Poznan, 1946.

Kotoschichin G. Moskowien zur Zeit des Zaren Alexej Mich. 1964.

Kottmeier E. Weinstock der Wiedergeburt. — Mannheim, 1957.

Kouchnire W. et Scheloukhine S. L’Ukraine, l’Europe et la Conference de la Paix. — Par., 1919.

Kouchnire W. et Scheloukhine S. L’Ukraine, la Pologne et la Russie. — Par., 1919.

Kowalewski M. Polityka narodowosciowa na Ukrainie Sowietskiej. — W., 1938.

Kowalsky H. Ukrainian Folk Songs. — Stratford, 1925.

Kozak C., Fischer E. Heimatskunde der Bukowina. — Czemowitz, 1900.

Kozak E. A. Die Inschriften aus der Bukowina. — Wien, 1903.

Kozlowski L. Budowle kultury keramiki malowanej. — Lon., 1930.

Kozlowski L. Epoka bronzu w Polsce. — L., 1928.

Kralicek A. Die sarmatischen Berge Peuke. — Kremsier, 1894.

Krasinski H. Gonta. — Lon., 1848.

Krasinski H. The Cossacks of the Ukraine. — Lon., 1848.

Kratky J. Podkarpatska Rue. — Prh., 1945.

Kraus R. Europe in Revolt. — N.–Y., 1942.

Kriminal E. Der nationale Kampf der Krimturken 1917–18. — Emsdetlen, 1952.

Kroger T. Brest–Litowsk. — B., 1937.

Krupnyckyj B. Geschichte der Ukraine. — Leip., 1939.

Kubala L. Wojna Moskiewska. — W., 1910.

Kubala L. Wojna Szwedska. — L., 1913.

Kubalski M. A. Tableau de l’Europe orientale. — Par., 1854.

Kubijowitsch W. Lage, Grencen und Territorium der ukrainischen Gebiete. — B., 1942.

Kulski W. The Soviet Regime. — Syracuse, 1954.

Kurylas B. Lettres sur l’Ukraine. — Par., 1956.

Kuschnir W. Der Neopansiavismus. — Wien, 1908.

Kuschnir W. Galicien und der ukrainische Anteil in der Volkerbefreiung. — Wien, 1915.

Kuschnir W. Polish Atrocities in the West Ukraine. — Wien, 1931.

Kutchabsky W. Die West–Ukraine in Kampf mit Polen un dem Bolschewismus. — B., 1934.

Kutzeba T. Wyprawa Kijowska. — W., 1920.

Kutzner Z. Ukrainische Siedlungen. — B., 1922.

Kuziola Z. Ukraina und die kirchlische Union. — B., 1930.

Labuda H. Slowianszczyzna pierwotna. — W., 1954.

Lagaide, Vomte de. Voyages de Moscou a Vienne par Kiow. — Par., 1824.

Lamb H. The March of Moscovy 1400–1648. — N.–Y., 1948.

Lamont C. The People of Soviet Union. — N.–Y., 1946.

La Mottrays A. Travels. — Lon., 1723.

Landsoy J. The History and Coinge of the Parthians. — Cork, 1852.

Lang F. Die Ukrainer Galiziens. — B., 1943.

Langdon S. H. Babylonian Menologies and Semitic Calendars. — Lon., 1835.

Lannoy, de G. Voyages et Ambassades 1399–1450. — Mons, 1840.

Lanz H. (red.). Ukraina. — B., 1918.

Lassota E. Tagebuch. — Halle, 1866.

Latham R. G. Ethnology of Europe. — Lon., 1852.

Latham R. G. The Native Races of Russian Empire. — Lon., 1854.

Latysev V. Inscriptions antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini. — Par., 1912.

Latysev V. Scythica et Caucasica. — Par., 1906.

Lawrence D. H. Fantasia of the unconcious. — N.–Y., 1922.

Lawrynenko J. Ukrainian Communism. — N.–Y., 1953.

Lawton L. Ukraine. — Lon., 1950.

Layard A. N. Ninove and Babylon. — Lon., 1835.

Layehr G. Die Anfange des russischen Reiches. — B., 1930.

Le Bon G. L’evolution actuelle du mond. — Par., 1927.

Le Bon G. Les insertitudes de l’heure presente. — Par., 1923.

Le Bon G. Les opiniones et les croyances. — Par., 1911.

Le Bon G. Psychologie des fauls. — Par., 1899.

Le Bon G. Psychologie des temps nouveau. — Par., 1920.

Le Bon G. The Crowd. — Lon., 1920.

Le Bon G. The Evolution of the forces. — Lon., 1908.

Le Bon G. The Evolution of the Matter. — N.–Y., 1907.

Le Bon G. The Psychology of People. — N.–Y., 1898.

Le Bon G. The Psychology of Revolution. — Lon., 1913.

Le Bon G. The Psychology of Socialism. — N.–Y., 1899.

Le Bon G. The World in Revolt. — Lon., 1921.

Leger L. Etudes de mythologie slave. — Par., 1895.

Leger L. Le Monde Slave. — Par., 1873.

Lehr–Splawiriski T. Przegland i charakteiystyka jczykow slowianskich. — W., 1954.

Lehr–Splawinski T. Wschodni slowianie. — Krakow, 1946.

Leib B. Rome, Kiev et Byzance a la fin du XI siecle. — Par., 1924.

Leitgeb J. Am Rande des Krieges. — B., 1942.

Lelewel J. Guillebert de Lannoy et ses voyages. — Bruxelles, 1844.

Lelewel J. Histoire de la Lithuanie et de la Ruthenie. — Par., 1847.

Lempriere J. Classical Dictionary. — Lon., 1849.

Lenguel E. Poland and Its Minorities. — N.–Y., 1932.

Lemer M. Pareto’s Republic. — Lon., 1939.

Lesur C. L. Histoire de Casaques. — Par., 1814.

Letunieau G. La psychologie etnique. — Par., 1910.

Levitsky E. La guerre polono–ukrainienne en Galicie. — Berne, 1919.

Lewicki E. Ukraine. — B., 1915.

Lewicki K. Ksiaze Konstanty Ostrogski a unja Brzeska 1596. — Lon., 1933.

Libersac J. La famine en l’Ukraine. — Geneve, 1922.

Likowski E. Geschichte des allmahligen Verfalls der unierten Ruthenischen Kirche. — Posen, 1885.

Likowski E. Unja Brzeska 1596 roku. — Poznan, 1896.

Linder H. Skythien un die Skythen des Herodots. — Stuttgart, 1841.

Link H. The Rediscovery of Man. — Tor., 1938.

Link H. The Return to Religion. — N.–Y., 1936.

Lipinski W. Szlachta Ukrainska. — Krakow, 1909.

Lipinski W. Z dziejow Ukrainy. — Kiew, 1912.

Lippmann W. United States Foreign Policy. — N.–Y., 1943.

Lituanus Michalon. De moribus Lituanorum et Moschorum fragmenta. 1615 і Moscau, 1854.

Lortholary A. Le Mirage Russe en France an XVIII sc.— Par., 1951.

Lorwin L. L. Economic consequences of the Second World War. — N.–Y., 1941.

Louks W., Hoot W. Comparative Economic Systems. — N.–Y., 1952.

Louvski F. Antisemitism et my se re d’ Israel. — Paris.

Lozynskyj M. Decision du Conceil Supreme sur la Galicie. — Par., 1919.

Lozynskyj M. Die polnische und russische revolutionare Bewegung und die Ukraine. — L., 1908.

Lozynskyj M. Die Polon und die ukrainische Frage. — Wien. 1917.

Lozynskyj M. Die russische propaganda und ihre polnischen Gonner. — Wien, 1914.

Lozynskyj M. Die Schaffung einer ukrainischen provinz in Oesterreich. — B., 1915.

Lozynskyj M. Dokumante des polnischen Russophilismus. — B., 1915.

Lozynskyj M. «Les Droits» de la Pologn sur la Galicie. — Lausanne, 1917.

Lozynskyj M. L’Ukraine Occidentale. — Par., 1919.

Lozynskyj M. Wiederherstellung deskonigreiches Halytsch — Wolodymyr. — L., 1918.

Lozynskyj M. Wie die Polen ihre Freiheit verstehen. — B., 1915; L.. 1918.

Luckyj G. Literary Politics in the Soviet Ukraine. — N.–Y., 1956.

Lukomski G. Kiew. — Mun., 1923.

Lukomski G. La ville sainte de Russie — Kiev. — Par., 1929.

Lukomski G. L’architecture religieuse Russe. — Par., 1929.

Lumley F. E. The Propaganda Menace. — Lon., 1933.

Lunet A. Memoire sur la conquete du pays des Ruthenen independante. — Rodez, 1865.

Lyashchenko P. History of National Economy of Russia. — N.–Y., 1949.

Lypa Ju. Russland und seine geopolitischen Moglichkeiten. — W., 1940.

Maccartney C. A. Hungary and Her Succesors (Ruthenia). — Oxford, 1937.

Mackenzie D. A. Myths of Crete and Prehellenic Europe. — Lon., 1917.

Mackinder H. J. Democratic Ideals and Reality. — Lon., 1919.

Macmichall W. Journey from Moscow to Constantinople. — Lon., 1819.

Macnamara N. C. Origin and Character of the British People. — Lon., 1900.

Macpherson D. Antiquities of Kerch. — Lon., 1857.

Magnino C. II complesso etnico dei Carpazi. — R., 1933.

Мajstrenko I. Borotbism. — N.–Y., 1954.

Makhno N. La revolution russe en Ukraine. — Par., 1927.

Makovski S. Peasant Art of Subcarpathian Russia. — Prh., 1926. 669

Maltebrun C. Tableau de la Pologn. — Par., 1807.

Mandryka M. Ukrainian Question. — Win., 1940.

Manning C. A. Hetman of Ukraine Ivan Mazepa. — N.–Y., 1957.

Manning C. A. Ivan Franko. — N.–Y., 1938.

Manning C. A. Outline of Ukrainian Histoiy. — Win., 1949.

Manning C. A. The Forgotten Republic. — N.–Y., 1925.

Manning C. A. The Story of Ukraine. — N.–Y., 1947.

Manning C. A. Ukraine Under the Soviet. — N.–Y., 1953.

Manning C. A. Ukrainian Literature. — N.–Y., 1944.

Manning C. A. XX Century Ukraine. — N.–Y., 1951.

Manstein C. H. Memorias sur la Russia. — Leip., 1771; Lon., 1773.

Marcus V. L’incorporation de l’Ukraine Subcarpatique a l’Ukraine Sovietique. — Louvain, 1956.

Margolin A. From Political Diary. — N.–Y., 1946.

Markow D. Die rissische und ukrainische Idee in Oesterreich. — Leip., 1908.

Marmont A. Travels in Russia. — Lon., 1840.

Marshal J. Travels. — Lon., 1772.

Martel C. Elast versus West. — Lon., 1952.

Martel R. La Ruthenic Subcarpatique. — Par., 1935.

Martinow J. La plan d’abolition de l’eglise grecque–unice. — Par., 1873.

Martovich O. National Problem in USSR. — Edinburgh, 1953.

Martovich O. The Struggle of Ukraine for Freedom. — Edinburgh, 1952.

Martovich O. Ukrainian Liberation Movement in Modem Times. — Edinburgh, 1951.

Marx K., Engels F. The Russian Menace to Europe. — Glengoe, 1952.

Man K. Enthulungen uber die Geschichte der Diplomatie des 18 Jahrhunderts. — B., 1889.

Masaryk T. G. Svetova Revoluce. — Prh., 1925.

Masaryk T. G. The Spirit of Russia. — Lon., 1919.

Maspero G. Egyptian Archeology. — N.–Y., 1888.

Maspero G. Histoiy of Egypt, Chaldea, Syria, Babylonia and Assyria. — Lon., 1908.

Maspero G. Now Light on Ancient Egypt. — Lon., 1908.

Maspero G. The Dawn of Civilization. — N.–Y., 1922.

Maspero G. The Passing of the Empires. — Lon., 1900.

Masson C. F. Memories secret sur la Russia. — Par., 1800.

Mayer K. H. Die Ukraine in der polischen Romantik. — B., 1932.

Mazarini. Histoire de la Guerre de Cosaques. — Par., 1663.

Mazepa I. Der Bolschewismus und die russische Okkupation der Ukraine. — B., 1923.

Mehnert K. Youth in Soviet Russia. — Lon., 1933.

Meisl J. Geschichte der Juden in Polen und Russia. — B., 1921.

Menant M. (red.) Annales de Rois d’Assyrie. — Par., 1874.

Menant M. Nineve et Babylone. — Par., 1888.

Mentschel D. Erinnerungen an Kiew. — B., 1918.

Merimee P. Les Cosaques d’auterfois. — Par., 1863.

Meyer E. Gcschechte des Altertume. — B., 1907.

Meyerberg A. Relazione. — 1661.

Meyerberg A. Voyage en Moscovia. — Leids, 1688.

Michlet J. Modem Histoiy. — N.–Y., 1899.

Milyoukov P. Russia and Its Crisis. — Chicago, 1905.

Minns E. Scythians and Greeks in South Russia. — Vambridge, 1913.

Mirchuk I. (red.). Ukraine and Its People. — Mun., 1949.

Mirtschouk I. (red.). L’Ukraine dans le carde de l’est Europeen. — Par., 1927.

Mirtschuk I. Das Demonische bei den Russen und den Ukrainern. — Augsburg, 1950.

Mirtschuk I. Geschichte der ukrainischen Kultur. — Mun., 1957.

Moller J. W. Reise nach der Ukraine. — Herzberg, 1804.

Moller J. W. Reise von Volhymien nach Cherson. — Hamburg, 1802.

Montet J. De Paris aux Karpates. — Par., 1886.

Moore J. A Journey from London to Odessa. — Par., 1833.

Moffill W. R. Slavonic Literature. — Lon., 1883.

Morgan T. H. Evolution and Genetics. — Princeton, 1925.

Momik S. Polens Kampf gegen seine nichtpolnischen Volksgruppen. — B., 1931.

Mortillet G. A. Le prehistorique, origine et antiquite de l’homme. — Par., 1900.

Mosse G. Der Krieg im Osten. — Zurich, 1948.

Moszinsld K. Kultura ludowa slowian. — Krakow, 1929.

Mueller J. W. Reise von Warschau nach der Ukraine. — Herzberg, 1804.

Muller L. Sentenzionalische Historien. — Frankfurt, 1582.

Muller S. Altrussische Geschichte. — B., 1842.

Muller S. Urgeschichte Europas. — Strassburg, 1905.

Mussolini B. La doctrine du Fascisme. — Roma, 1933.

Mussolini B. The Corporate State. — Firenze, 1936.

Mychajlenko M. Ukraina and Russland. — Stockholm, 1918.

Myshuha L. Ukraina and American Democracy. — N.–Y., 1939.

Nealo A. Travels. — Lon., 1818.

Nestor. Chronique. — Par., 1834.

Neumann K. F. Die Volker des Sudlichen Russland. — Leip., 1847.

Neumann K. F. Fie Hellenen im Skythenlande. — B., 1855.

Neville, de La. Account on Moscovy. — Lon., 1699.

Niebuhr B. G. Geography of Herodotus and Scythia. — Oxford, 1930.

Niebuhr B. G. Untersuchungen ueber die Geschichte der Skythen, Getten und Sarmatien. — Bonn, 1828.

Niebuhr R. Faith and History. — N.–Y., 1949.

Niederle L. Manuel de 1’antiquite slave. — Par., 1923.

Niederle L. Puvod a pooatky slovanu vychodnich. — Prh., 1924.

Niederle L. Rukovet slovanske archeologie. — Prh., 1931.

Niederle L. Slovanske staroatnosti — Prh., 1902.

Niederle L. Staroveke zpravy o zemepisu vychodni Evropy. — Prh., 1899.

Niessel A. Les Cosaques. — Par., 1898.

Nietzsche F. W. Complete Works of F. Nietzsche. — Lon., 1913.

Nietzsche F. W. Germans, Jews and France. — Newark, 1935.

Nietzsche F. W. The Will to Power. — N.–Y., 1924.

Nietzsche F. W. Thus Spake Zarathustra. — N.–Y., 1924.

Nimet A. K. Histoire des Petscheneges. — Par., 1947.

Nolde B. L’Ukraine sous le protectorat Russe. — Par., 1915.

Nolde B. La formation de l’empire Russe. — Par., 1933.

Nomad M. Apostles of Revolutions. — Boston, 1939.

Nomad M. Rebels and Renegates. — N.–Y., 1932.

Notzel K. Die Unabhangigkeit der Ukraine als einzige Rettung vor der russischen Gefahr. — Mun., 1915.

Obennaier F. Ukraine. — Wien, 1942.

Obolonskij S. Ukraine a Russian Land. — Lon., 1940.

Oderborn P. Geschichte des Grossfursten Moschkau. — Gorlitz, 1596.

Oderborn P. Joannis Basilidis vita. — Vitebsk, 1581.

O’Gorman D. Chronical Records. — 1860.

Olbricht F. Klima und Etwicklung. — Leip., 1923.

Olearius A. Voyages faits en Moscovie en 1633–39. — Amsterdam, 1727.

Oljanfyn D. Hiyhorij Skovoroda. — B., 1928.

Oljanfyn D. Aus dem Kultur und Geistes leben der Ukraine. — B., 1932.

Omelanovich–Pavlenko W. Der Winterfeldzug der Ukrainische Armee. — Prh., 1940.

Onatskyj E. Studi di storia e di cultura ucraina. — R., 1939.

Oppert J. Expedition scientifique on Mesopotamia. — Par., 1863.

Ortega y Gasset J. The Revolt of the Masses. — N.–Y., 1932.

Ortega y Gasset J. Die Aufgabe unserer Zeit. — B., 1923.

Ostwald P. Die Ukraine und ukrainischen Bewegung. — Eissen, 1916.

Ouvaroff A. Recherches sur les antiquites de la Russie meridionale. — Par., 1856.

Ovidiuis P. Naso. Elegies. — Lon., 1867.

Papee F. Historja m. Lwowa. — L., 1924.

Pappini. Life of Christ. — N.–Y., 1923.

Pareto X. Traite de Sociologie generale. — Par., 1917.

Partridge G. E. The Psychology of Nations. — N.–Y., 1919.

Passek T. La ceramique Tripolienne. — Moscow, 1933.

Pasternak J. Podkarpatska Rus v mladSe dobe kamenne. — Prh., 1925.

Pasternak J. Ruske Karpaty v archeologii. — Prh., 1928.

Pastorius Joachim. Bellum scythico–cosaciensen. — Dantisci, 1652.

Paton L. B. The Early History of Syria and Palestine. — N.–Y., 1914.

Peattie R. Geography of Human Destinity. — N.–Y., 1940.

Pelenski J. Halicz. — Krakow, 1914.

Pelenskyj E. J. Bibliographie ucrainica bibliographiae. — L., 1934.

Pelenskyj E. J. Ucrainica. — Mun., 1948.

Pelesch J. Geschichte der Union der Ruthen. Kirche mit Rom. — Wien, 1880.

Peters E. B. The Early History of Hebrew. — N.–Y., 1904.

Petrovich M. B. The Emergence of Russian Panslavism. — N.–Y., 1956.

Petzholdt A. Reise im westlichen und sudlichen Russland. — Leip., 1864.

Pickney G. Jewish «Anti — Communism». — New Jersey.

Piddington W. E. Russian Fronzy. — Lon., 1955.

Pidhaynyj S. Islands of Death. — Tor., 1953.

Pihuliak H. Beitrag zur kirchlichen Frage in der Bukowina. — Czemowitz, 1906.

Plini Secundi. Historiae Naturalis. — Par., 1723.

Ploto S. Die Kosacken. — Wien, 1812.

Poisson G. Les Aryens. — Par., 1934.

Poisson G. Le pouplement de l’Europe. — Par., 1939.

Pokrovskij M. History of Russia. — N.–Y., 1931.

Polowsek K. Die basco–slawische Spracheinheit. — B., 1894.

Possevino J. Moscovia. — Wilna, 1586.

Potocki J. Essei sur l’histoire universelle et Recherches sur celle de la Sarmatie. — W., 1789.

Potocki J. Fragments historique et geographique sur la Scythie, la Sarmatie et les Slaves. — Brusvic, 1795.

Potocki J. Memoire sur un noveau peryple du Pont Euxin. — Wien, 1796.

Potter J. Archeologia Graeca. — Lon., 1774.

Posche F. Die Arien. — Jena, 1873.

Prokoptschuk G. Der Metropolit (A. Scheptysky). — Mun., 1955.

Prokoptschuk G. Das ukrainische Lwiw. — Mun., 1953.

Piychodko N. One of the Fifteen Million. — Boston, 1952.

Pulle G. L’Ukraine. — R., 1942.

Puluj J. Ukraina und ihre internationale politische Bedeutung. — Prh., 1915.

Quenet C. P. Tchaadaev et lettres philosophique. — Par., 1931.

Quisling V. La Famine en Ukraine. — Geneve, 1922.

Radvanyi N. Die Archive in der Podkarpatska Rus. — Uzhorod, 1922.

Radzivill S. A. Les Ukrainiens pendant la guerre. — Par., 1937.

Ranshofen–Vertheiiner E. Victory Is Not Enough. — N.–Y., 1942.

Raschdau L. Die ukrainische Frage. — B., 1918.

Reau L. La Republic independante de l’Ukraine. — Par., 1918.

Reinach T. Antiquites de Bosphore Cimmerian. — Par., 1892.

Reinach T. Mithridate Eupator Roi de Pont. — Par., 1890.

Renan E. Qu’est qu’une nation. — Par., 1882.

Rericha J. Drevene kostely v oblasti Karpat. — Prh., 1936.

Reshetar J. The Ukrainian Revolution. — New Jersey, 1952.

Revyuk E. (red.). Polish Atrocities in Ukraine. — N.–Y., 1931.

Revyuk E. Ukraine and the Ukrainians. — Washington, 1920.

Ripley W. Z. The Races of Europe. — N.–Y., 1899.

Robertson J. C. The Stoiy of Greece and Romo. — Lon., 1928.

Robertson T. A. Historical View of the Languages and Literature of the Slavic Nations. — N.–Y., 1850.

Rogers W. A History of Babylonia and Assyria. — Lon., 1915.

Rohrach P. Der Deutsche gedanke in der Welt. — Leip., 1916.

Rohrer J. Bemerkungen auf eines Reise. — Wien, 1804.

Rolleston T. W. Myths and Legends of the Celtic Race. — Lon., 1911.

Rollin C. The Ancient History. — N.–Y., 1925.

Romantzuk J. Die Ruthenen un ihre Gegner in Galicien. — Wien, 1902.

Ropke W. Die Deutsche Frage. — Zurich, 1945.

Rose J. H. Nationality as a factor in Modem History. — N.–Y., 1926.

Rosellini I. Monumenti Storici. — Pisa, 1832.

Rosenberg A. Der Mythus des XX Jahrhunderts. — Mun., 1934.

Rosenberg A. Der Zukunftsweg der deutschen Ausenpolitik. — B., 1926.

Rosenberg A. Letzte auf Zeichungen. — Frankfurt, 1955.

Ross C. Der Weg nach Osten. — Leip., 1924.

Rostovtzeff M. Iranians and Greeks in South Russia. — Oxford, 1922.

Rostovtzeff M. Skythien und das Bosporus. — B., 1931.

Rostovtzeff M. The Social and Economic History of the Hellenistic World. — Oxford, 1941.

Rowlinson R. Herodotus. — N.–Y., 1889.

Rudnycky J. Slavic and Baltic Universities in Exile. — Win., 1949.

Rudnycky S. Die Ukraine. — Wien, 1916.

Rudnycky S. L’Ukraina e gli ukraini. — Roma, 1914.

Rudnycky S. Ukraina, the Land and its People. — N.–Y., 1918.

Rudnycky S. Ukraine and the Ukrainians. — N.–Y., 1916.

Rybalka L. (V. Jurkevyc). L’Ukraine et la gurre. — Geneve, 1914.

Rybalka L. (V. Jurkevyc). Les Russes en Galicie. — Lausanne, 1917.

Sander A. Um die Gestaltung Europas. — Mun., 1938.

Sanderson E. History of the World. — N.–Y., 1898. Sands B. Ukraine. — Lon., 1914.

Sarauw C. Die Feldzuge Karls XII. — Leip., 1881.

Sarkizyanz E. Russland und der Messianismus des Orients. — Tubingen, 1955.

Sarmaticus. Von der Weichsel zum Dnieper. — Hannover, 1886.

Savtchenko T. L’Ukraine et la Question ukrainienne. — Par., 1918.

Sawage J. Memoire d’un Voyage en Russie. — Par., 1855.

Sawidri L. Materjaly do znajomosci prehistorji Rosji. — Poznan, 1928.

Scevcenko T. Liriche Scelte del Cobzar. — R., 1927. (di M. Lipovetzka).

Scevcenko T. Liriche Ucraine. — Milano, 1942. (di M. Lipovetzka).

Schaeder H. Die Moskau — III Rom. — Hamburg, 1929.

Scharanowicz I. Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten–Volker. — L., 1877.

Scheaffier C. F. The Cunoiform Texts of Raschambra— Ugarit. — Lon., 1939.

Schehing A. Russland und Europe. — Bern, 1948.

Scheinet S. Progr. Frage im Schrifttum der Hetman–Bewegung. — B., 1941.

Scherer J. B. Annales de la Petite Russie. — Par., 1788.

Scherer M. Les Dumy ukrainiennes. — Par., 1947.

Schevill F. The History of the Balkan Peninsula. — N.–Y., 1943.

Schewtschenko T. Ausgewalilte Gedichte. — Leip., 1911. (von J. Virginia).

Schimamski V. Die deutschen Kolonien in der Ukraine. — Moscow, 1928.

Schlegel C. Reisebemerkungen. — Meiningen, 1830.

Schmidt A. Ukraine Land der Zukunft. — B., 1939.

Schneiderwirth H. Zur Geschichte von Cherson in Taurion. — B., 1897.

Schohner J. Vorkuta. — Lon., 1954.

Schopenhauer A. Essays. — N.–Y., 1932.

Schrader F. Eine Fluchtlingsreise durch die Ukraine. — Tubingen, 1919.

Schrader O. Sprachvergleichung und Urgeschichte. — Jena, 1919.

Schtaik K. J. Die Schlacht bei Poltava. — B., 1855.

Schuchhardt C. Alteuropa in seiner Kultur. — B., 1919.

Schuhes J. A. Lettres sur la Galicie. — Tubingen, 1809.

Schwartz H. Russia’s Soviet Economy. — N.–Y., 1951.

Schwidetzky J. Dassenkunge der Altslaven. — Stuttgart, 1938.

Sdboreky M. Ukraine and Russia. — N.–Y., 1940.

Scott W. L. The Ukrainians Our Most Pressing Problem. — Tor., 1931.

Scrimali A. La regione autonome della Rutenia. — Palermo, 1938.

Scrimali A. La Ruthenie Subcarpatique. — Par., 1938.

Scrine F. H. Expansion of Russia. — Lon., 1951.

Seleschko M. Ukraine. — B., 1938.

Sembratovich R. Das Zarentum im Kampf mit der Zivilization. — Frankfurt, 1905.

Sembratovich R. Le tsarisme et l’Ukraine. — Par., 1907.

Semple E.S. Influence of the Geographie Environment. — N.–Y., 1911.

Senyshyn L. (red.). Truth on the March. — Tor., 1953.

Seton–Watson H. Der Verfall des Zarenreichen. — Mun., 1954.

Seton–Watson H. Eastern Europe between the Wars. — Cambridge, 1948.

Shandruk P. Arms of Valor. — N.–Y., 1958.

Shayan V. The Wisdom of Hatred and Annigilation. — Lon., 1950.

Shevchenko T. Selected Poems. — Jersey City, 1945. (transl. C. A. Manning).

Shevchenko T. The Kobzar of Ukraine. — Win., 1922. (transi. A. J. Hunter).

Shumeyko S. Ukrainian National Movement. — N.–Y., 1939.

Sichynsky V. Destruction of Ukrainian Monuments of Art and Culture 1917–1957. — N.–Y., 1958.

Sichynsky V. Drevene stavby v Karpatske Oblaste. — Prh., 1940.

Sichynsky V. Drevene stavitelstvo na Makovice. — Prh., 1939.

Sichynsky V. Monumenta Architecturae Ukraine. — Prh., 1940.

Sichynsky V. Ukraine in Foreign Comments and Descriptions. — N.–Y., 1953.

Sichynsky V. Ukrainian Wooden Architecture and Carving. — L., 1936.

Sichynsky V. Ukrainische Volkskunst und Kunstgewerbe. — Regensburg, 1948.

Sidobre A. Les problemes ukrainiens et la paix ouropeenne. — Par., 1939.

Siegfried A. Die ethische Krise der Vereinigten Staaten. — B., 1927.

Siegfried A. La crise de l’Europe. — Par., 1935.

Sienstraencewicz B. S. Histoire de royaume de la Chersonese Taurique. — Petersburg, 1824.

Silvanto R. Ukraine ja ukrainalaiset. — Helsing, 1919.

Simiginowicz–Staufe L. A. Volkssagen aus der Bukovina. — Czernowitz, 1885.

Simmons E. K. (red.). Continuity and Change in Russian and Soviet Thought. — Cambridge, 1955.

Simpson G. O. Koshitz in Ukrainian Music. — Win., 1946.

Simpson G. The Name Rus, Russia, Ukraine. — Win., 1951.

Simpson G. Ukraine. — Tor., 1941.

Singalevich V. La Question de la Galicie. — R., 1922.

Singalevich V. Zur Frage der Sonderstellung Galicien. — Wien, 1917.

Sinnott E. W., Dunn L. C. Principles of Genetics. — N.–Y., 1929.

Smal–Stockyj R. Die germanisch–deutschen Kultureinflusse im Spiegel der ukrainischen Sprache. — Leip., 1942.

Smal–Stockyj R. The Nationality Problem of the Soviet Union. — Milwaukee, 1952.

Smal–Stockyj R. The origin of the word Rus. — Win., 1949.

Snovyd D. (D. Donzow). Spirit of Ukraine. — N.–Y., 1935.

Soergel W. Losse, Eiszeiten und palaolitische Kulturen. — Jena, 1919.

Solovey D. The Soviet Union. — N.–Y., 1958.

Solovioff V. Heilige Wladimir und der Christlische Staat. — Paderborn, 1930.

Solovioff V. St. Vladimir et l’etat Chretien. — Par., 1888.

Sombait W. Die Juden in dem Wirtschaftsleben. — Leip., 1911.

Sopotnicki J. Kampanja polsko–ukrainska. — L., 1921.

Sorel G. La Decomposition du Marxism. — Par., 1910.

Sorel G. Les illusions du progres. — Par., 1911.

Sorel G. The Reflections on Violence. — N.–Y., 1941.

Sorokin P. Altruistic Love. — Beacon, 1950.

Sorokin P. Social and Cultural Dynamics. — N.–Y., 1937.

Sorokin P. Society, Culture and Personality. — N.–Y., 1957.

Sorokin P. The Crisis of Our Age. — N.–Y., 1946.

Sorokin P. The Reconstruction of Humanity. — N.–Y., 1946.

Spengler O. Jahre der Entscheidung. — Mun., 1933.

Spengler O. Man and Technics. — N.–Y., 1932.

Splawilski L. O pochodzeniu i praojczytnie stowian. — Poznan, 1946.

Springer A. Die Kosaken. — Leitmeritz, 1877.

Spuller B. Die Goldene Horde. — Leip., 1943.

Staden H. Aufzeichnungen uber den moskowitischen Staat. — Hamburg, 1930.

Steber S. L. Ukraine. — Par., 1939.

Stebnitsty P. L’Ukraine et les Ukrainiens. — Beme, 1918.

Stefan A. From Carpatho–Ruthenia to Carpatho–Ukraine. — N.–Y., 1954.

Steffen G. Russia, Poland and the Ukraine. — N.–Y., 1915.

Steiner F. Die Freiwilligen. — Gottingen, 1958.

Stem E. Sudrussland im Altertum. — B., 1912.

Stewart G. P. Ukraine. — Edinburg.

Stezko J. The Russian Danger.

Stillo A. Carl XII. — Lon., 1908.

Stillo A. Taget mot Russland 1707–09. — Stochholm, 1918.

Stona M. Eine Fahrt nach Karpathorussland. — Troppau, 1936.

Strabonis. Geographica. — Basileae, 1557.

Strakhovsky L. I. Handbook on Slavic Studies. — Cambridge, 1949.

Straus–Hupe R. Geopolitics. — N.–Y., 1942.

Struve P. A. Social and Economic History of Russia. — Par., 1952.

Struys J. Les voyages en Moscovie 1669–72. — Amsterdam, 1720.

Studynsky G. Le probleme agraire on Ukraine. — Par., 1936.

Stupnicki H. Das Konigreich Galizien. — L., 1833.

Sufimirski T. Bronzy Maiopolski srodkowej. — L., 1929.

Subninld T. Die Schnurkeramischen Kultur. — Warsaw, 1923.

Sufinmsld T. Skytovie na Zachodnim Podolu. — L., 1936.

Sullivan J. W. The Limitation of Science. — N.–Y., 1933.

Swami A. Hindu Psychology. — N.–Y., 1946.

Sweet H. The History of Language. — N.–Y., 1900.

Swystun W. Ukraine, the Sorest Spot of Europe. — Win., 1931.

Szczurat W. Die cyrillische Schrift. — Wien, 1917.

Sziborekyj M. Die Ukraine in Zahlen. — B., 1944.

Sziborskyj M. Ukraine und die Nationalitatenpolitik der Moskau. — N.–Y., 1938.

Taciti Comelii. Libri qui supersunt. — Lipciae, 1871.

Talbot E. L’Europe aux Europeens. — Par., 1867.

Tallgren A. M. La Pontide Prescithique. — Helsinski, 1926.

Tarasevskyj P. Das Geschlechtsleben des ukr. Bauemvolkes. — Leip., 1909.

Taylor E. The Strategy of Terror. — Boston, 1940.

Taylor G. Environment and Nation. — Tor., 1936.

Taylor V. I. The Origin of Aryans. — Lon., 1889.

Temnytsky V. Les Atricites polonaises en Galicie. — Par., 1919.

Temple R. C. (red.). The Travels of P. Mundi in 1608–1667. — Cambridge, 1907.

Tende, de Gaspar. Polnischer Staat. — Colln, 1697.

Tende, de Gaspar. Relation historique de la Pologne. — Par., 1685.

Tettau F. Die Kosaken–Heere. — B., 1892.

Thomas F. Envirenmental Basis of Society. — N.–Y., 1925.

Thompson K. The Police State. — N.–Y., 1950.

Thorwald J. Wenn sie verderben wollen. — Stuttgart, 1952.

Tiander K. Das Erwachen Osteuropas. — Wien, 1934.

Tiltman H. Peasant Europe. — Lon., 1934.

Timasheff N. The Great Retreat. — N.–Y., 1945.

Tintrup H. Krieg in der Ukraine. — Eissen, 1938.

Tisserand H. La vie d’un peuple — l’Ukraine. — Par., 1933.

Tissot V. La Russie et les Russes. Kiew et Moscou. — Par., 1884.

Tissot V. L’Ukraine. — Par., 1898.

Tomaschek W. Die Alten Thraken. — Wien, 1893.

Tomaschek W. Die Goten in Taurien. — Wien, 1881.

Tomasik D. The Impact of Russian Culture on Soviet Communism. — Glencoe, 1953.

Tomkiewicz W. Ograniczenie swobod kozackich w r. 1638. — L., 1930.

Tones H. Le proces des pogroms. — Par., 1928.

Touraieff B. Objets egyptiens et egyptisans trouves dans la Russie meridionale. — Par., 1911.

Toynbee A. A Study of History. — Lon., 1947.

Trever G. Ancient Egypt. — Lon., 1863.

Trotzkij L. Die Geschichte der russischen Revolution. — B., 1930.

Trotzkij L. History of Russian Revolution. — Lon., 1933.

Trotzkij L. Staline. — Par., 1948.

Trotzkyj M. Die ukrainische national–politische Bewegung. — Wien, 1917.

Tsculukidze A. Die Ukraine. — Leip., 1939.

Tymoshenko V. Ukraine and Russia. — Washington, 1919.

Tyszkewicz M. La litterature ukrainienne. — Berne, 1919.

Tyszkewicz M. (red.). Documents historique sur l’Ukraine. — Lausanne, 1919.

Tyszkewicz M. L’Ukraine en face de Congres. — Lausanne. 1919.

Ubegaun B. Origin of the Name Ruthenes. — Win., 1953.

Unamuno y Jugo M. Essays. — N.–Y., 1925.

Unamuno y Jugo M. The Agony of Christianity. — N–Y.. 1928.

Unamuno y Jugo M. The Life of Don Quixote and Sancho. — N.–Y., 1927.

Ungen R. Literaturgeschichte als Problemgeschichte. — B., 1924.

Vajs J. Rukovet hlaholske paleografie. — Prh., 1932.

Vaher E. Die Rassen und Volker. — B., 1927.

Vambeiy A. Travels in Central Asia. — Lon., 1869.

Vasiliev A. The Goths in the Crimea. — Cambridge, 1936.

Vasiliev A. The Russian Attack on Constantinople 860. — Cambridge, 1946.

Vasmer M. Beitrage zur histor. Volkerkunde Osteuropas. — B., 1934.

Vasmer M. Die Iranier in Sudrussland. — Leip., 1923.

Vater F. Herr Heinrich. — Mun., 1941.

Vaux W. S. Nineveh and Persepolis. — Lon., 1850.

Vavrousek B. Cirkevni pomatku na Podkarpatske Rusi. — Prh., 1929.

Verax H. Der Weltkrieg und das ukrainische Problem. — B., 1915.

Vernadsky G. Ancient Russia. — New Haven, 1946.

Vernadsky G. Bohdan — Hetman of Ukraine. — Lon., 1942.

Vernadsky G. Kievan Russia. — New Haven, 1948.

Vernadsky G. Political and Diplomatical History of Russia. — Boston, 1936.

Vernadsky G. The Mongols and Russia. — New Haven, 1953.

Vigenere, de Dlaise. La description du royaume de Pologne. — Par., 1573.

Villeneuve E. Album historique de la Tauride. — Par., 1853.

Vimina A. Historia delia guerre civili di Polonia. — Venice, 1671.

Vimina A. Relazione dell origine e dei costumi dei Cosacchi. — Venetia, 1890.

Voigt F. A. Unto Ceasar. — N.–Y., 1938.

Volkek J. Aesthetik des Tragischen. — Mun., 1923.

Volodymyrovhsch B. L’Ukraine sous l’occupation allemande. — Par., 1947.

Voltaire F. M. Histoire de Charles XII. — Ruan, 1731.

Vowles H. P. Ukraine and Its People. — Lon., 1939.

Vulliamy C. E. Crimea. — Lon., 1939.

Wasilewski L. Ukraina a sprawa ukrainska. — Krakow, 1912.

Watson R. Biblical and Theological Dictionary. — Lon., 1831.

Weber F. G. Das veranderte Russland. — Frankfurt, 1721.

Weisshis Godofiredus. De Cossacis. — Leip., 1684.

Weit F. Landwirtschaft und Agrarverfassung der Sud–Ukraine. — B., 1927.

Wells H. G. The Outline of History. — Lon., 1921.

Wertheimer F. Durch Ukraine und Krim. — Stuttgart, 1918.

Wheder–Bonnett J. W. Brest–Litowsk. — Lon., 1939.

White W. L. Report on the Russians. — N.–Y., 1945.

Wiesner J. Skythen und Kimmerien in der Weltgeschichte. — B., 1843.

Wild K. W. Intuition. — Cambridge, 1938.

Winckler H. The History of Babylonia and Assyria. — Lon., 1907.

Winter E. Byzanz und Rom im Kampf um die Ukraine. — Leip., 1942.

Wlasowsky I. Outline of the Histoiy of the Ukrainian Orthodox Church. — N.–Y., 1956.

Wolfe J. De vestigiis Ruthenorum in Transilvania, 1802.

Wolkonsky A. The Ukrainian Question. — R., 1920.

Wokmann L. Politische Anthropologie. — B., 1903.

Wood E. The Crimea in 1854 and 1894. — Lon., 1895.

Wood F. H. This Egyptian miracle. — Lon., 1939.

Woods F. A. Mental and Moral Heredity. — N.–Y., 1906.

Wooley C. L. The Sumerians. — Oxford, 1928.

Wright M. Getting Along with the People. — N.–Y., 1939.

Yakovliv A. The Treaty of B. Khmelnitsky with Moscow in 1654. — N.–Y., 1954.

Yakowliw A. Das deutsche Recht in der Ukraine. — Leip., 1942.

Yakymtchuk P. L’Ukrainien Droit International. — Luven, 1954.

Young C. Modem Man in Search of Soul. — N.–Y., 1937.

Young C. The Ukrainian Canadians. — Tor., 1931.

Young K. Social Psychology. — N.–Y., 1936.

Zach F. Galicien und die Bukowina. — Klagenfurt, 1917.

Zalozeckyj W. Das geistige Leben der Ukraine Vergangenheit und Gegenwart. — Abhandl. des ukr. wiss. Institut in Berlin. Bd. 2, 1929.

Zeman Z. B. (red.). Germany and the Revolution in Russia 1915–1918. (Documents of German Foreign Ministry). — Oxford, 1958.

Zuckermann S. Wirtschafts politisches aus der Ukraine. — B., 1918.




СИН УКРАЇНИ ПАВЛО ШТЕПА


Хоч кров батьків зросила батьківщину

І хоч не маю мами на чужині,

— Ношу я в серці матір Україну


Пишу, для кого, пощо — сам не знаю. Могута тим відає. Та нічого не приходить з нічого. І в тім випадку була не мала причина, чому добродійка муза, незважаючи на те, що моя дружина завжди мала двері замкнені, знайшла момент і продісталася до мене, коли я сидів при столі. Як я пізніше довідався, її до мене, на моє миле бажання, прислав покійний мученик за Україну св. п. Павло Штепа.

Познайомився я з ним у перші шістдесяті роки, коли його «Мафія» вже була написана і готова до випуску. Жодне видавництво не погодилося б на випуск такого твору, та й фінансовий стан не дозволяв на таку розкіш, а тому він роздобув циклостиль і матриці і все переписав на ті матриці. У той час проживав П. Штепа коло п’ятдесяти кілометрів на північ від Торонта, у містечку Брадфорд. Саме тоді я мав таку працю, що завжди роз’їздив далеко від Торонта, а тому не міг багато допомагати йому. Перебуваючи на півночі нашої провінції, а часто і в інших провінціях, я зустрічався з інж. Штепою не дуже часто. Та коли в шістдесятих роках я зачав учителювати, його мешкання на 2999 Jane st., ар 708, Downsview (Ontario) стало для мене другим домом.

Родився Павло Штепа 29 серпня 1897 року в селі Новодимитрівка на Кубані (Північний Кавказ) у родині священика. Середню освіту скінчив у Майкопі і в 1919 р. отримав документ зрілости помічника інженера у виробництві сільськогосподарської машинерії. Зараз по тому зголосився до війська служити при чорноморському флоті. Не без його активної участі кораблі чорноморського флоту піднесли українські прапори, і він воював проти білої та червоної навали, доки не довелося відступити в Польщу. З Польщі, як і багато українських старшин, продістався до Чехословаччини і у Подебрадах 1922 року вступив до Української Господарської Академії у Чехословацькій Республіці та закінчив її у 1926 році. Познайомився з проводом Української Військової Організації і став активним підпільником, а згодом і членом проводу ОУН.

З доручення Євгена Коновальця Павла Штепу висилають у Канаду, де він бере активну участь у заснуванні відділів Української Стрілецької Громади. У січні 1928 р. за немалої міри участю П. Штепи у Вінніпегу створюється відділ окремої Організації Січових Стрільців (ОСС), а потім і в інших містах і провінціях. Розробивши мережу організації, він залишає організаційну працю і залучається до ідеологічно–виховного сектора. ОСС домовляються з «Новим Шляхом» і ведуть сторінку «Стрілецьких Вістей», на якій появляються статті П. Штепи «Чин і сила чи опортунізм» та «Замітки до ідеології і політичної програми Організації Українських Націоналістів». І з того часу, здається, П. Штепа цілковито посвячує себе літературній діяльності. Змістом своїх статей він недалеко відставав від статей Дмитра Донцова. Та окрім статей, він зачав працювати над творами глибшого і обширнішого змісту. Досліджував причини поразки визвольних змагань 18–20–х років. Збирає матеріали і пише двотомну працю «Українець і Москвин».

Триста років Москва грала на струнах української душі, а тому пісеньки про «єдиновір’я», «спільний корінь», «братерство», «слов’янське братство» і «нє било, нєт і бить нє может» української мови відігравало ключову роль у нешануванні чужої нам культури. Та коли була можливість пізнати правду про грабунки Києва боголюбськими і долгорукими, руйнування Батурина і масакру в нім Петровим військом, руйнацію Запорізької Січі байстрюками Катерини і нищення нашої інтелігенції століттями тими ж азіятами, нищення голодом мирного населення — українська душа воскресала. Не всі, правда, встигали вирости із Савлів у Павли, але Павло Штепа зумів зберегти козацьку закваску, а тому для нього не було тяжко позбутися московської отрути. І він пірнув у журналістичний світ: роками визбирував усе те, що появлялося у пресі і що можна використовувати як зброю в боротьбі проти відвічного ворога. Збирав матеріали не лише поточних видань, але і все, що писалося в минулому. Як начитана людина, він прекрасно знав, що комунізм є ворогом України, але також не забував, що комунізм — це дитина московського імперіялізму, що в Совєтському Союзі, як і в царській Росії, людина не варта нічого, доки не нагороджена кокардою. Як за одних, так і за других на духовні вартості людини не зважали. Там не питали, «хто ти?», тільки «чий ти?».

Доки він перебував у Брадфорді [1], то до нього добивалися тільки на кінець тижня, де він уже мав готові матриці, і нашим завданням було крутити циклостиль триста разів з кожною матрицею, бо тираж був на триста примірників. Та добре, коли все йшло так, як хотілося, але часто (і то дуже часто) матриця десь загнеться, а там друкарське чорнило не розійшлося добре — зачинай знову. Нам здавалося, що, попрацювавши наприкінці тижня в нього, ми зробили велику роботу. А хто у змозі оцінити ту роботу, яку виконував інж. Штепа кожного дня до пізньої години і сім днів на тижні? Хто оцінить людину, яка заощаджувала на їжі, щоб видати книжку — зброю проти ворогів його батьківщини? Бо не дбав, де і в чому його поховають, а витрачував заощаджені гроші на видання словників, яких уклав два — «Речівневий словник» і «Словник чужослів».

Такий був Штепа. Про його самовіддану працю я говорю з власного переконання. Кожного разу, коли я наближався до дверей його помешкання, то чув стукіт його друкарської машинки. У той час він уже не належав до жодної організації, бо, як він твердив, були патріоти, які своє життя готові були віддати за добро своєї держави, а тепер у розкошах мріють, коли повернуться на рідні землі і займуть керівні становища у відновленій державі. Всі сили, твердив він, треба скеровувати на рідний край, де іде боротьба не тільки в лісах України, а й у бюрах Києва.

До церкви не ходив, хоч і був дуже побожним. Намісники богів у будь–якій вірі — це слуги диявола, адже Бог один для всіх, а обов’язком землян є славити Його, а не грати його роль. Перебільшення молитов, як і надмірне користання сонячним світлом, спричиняє звихнення, — говорив він. І я зрозумів, що людина, яка в молитві просить здоров’я і сили для іншого, стає утоптаною стежинкою у заростях чужих турбот, на якій підосилені моляться за її здоров’я….І я молився, не запрягаючи Могуту до воза свого панування, а надіявся на свої власні сили. Силу Божества вбачав у наших святинях — Печерська і Почаєва; звідтам треба черпати дух сили і використовувати ту силу не на оздоровлення свого тимчасового у цім світі тіла, а на ріст духа народу. Не перебільшувати молитву за власне благо і не уменшувати в трудах на благо народу свого. Завжди підкреслював, що справжню користь у молитві отримає той, хто поборе егоїзм молитви для власної користи. Діяти так, щоб найбільші трудівники заздрили тобі, а коли говориш, то говори так, щоб вчилися від тебе, а як пишеш, то напиши так, як не було ще написано.

Надходили Великодні Свята…. Написати так, як не було ще написано, — маячило в наших головах. Брати приклад від великих і бути прикладом для менших. Та ніщо не може перевищити діяння Сина Божого? І…

Довгий страдницький шлях на Голгофу.

Кілька разів падав під тягарем взятого на себе хреста.

Зійшов до верху Голгофи.

Розп’яли.

Списом серце Його пробили.

Одягом Його поділилися.

Глумливу таблицю над Ним прибили.

Зганили; “врагом народа” оголосили.

Найближчі Його відцурались.

Віра в Нього у Його дітей захиталась.

Зневіра в Нього багато сердець задубила.

Вмер…

Земля затряслася в жаху. Небо спадало на недовірків.

Вмер!?

Велике серце Великої Матері Його сказало — Ні!

Не знало Воно, що саме сталося, але чуло — Ні!

Чуло Серце Матері, що приходить Щось.

Щось.

Щось величне, понад розум.

Щось яскравіше від сонця, нашої уяви.

Прийшла поклонитися не синові, тому Невідомому.

Тому Незнаному, Великому, що гряде.

Тіла нема! Порожнеча…

Але з небес несеться спів, радісний і чарівний.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Несеться божественний гімн херувимів.

ХРИСТОС ВОСКРЕСІ

Гімн перемоги Духа над тілом.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПЕРЕМІГ

Несеться гімн перемоги сил Божих над силами диявола.

Перемоги Добра над Злом, Правди над Кривдою. Серце Великої Матері, з святою сльозою щастя і любови, відповіло:

ВОЇСТИНУ ВОСКРЕС!

Цей величний, вічний, божественний образ чи не нагадує нам образ нашого Народу? Чи ж наш Народ не йшов Голгофою кілька сотень літ? Чи не падав кілька разів під тягарем великих ідей свого світогляду? Чи ж не дійшов уже на верхи своєї Голгофи? Чи не розп’яли його сусіди? Чи не поділилися його одягом? Чи не прибили глумливу таблицю над його історією, над його мовою? Чи не зганили, чи не оголосили ворогом прогресу? Чи не відцуралася від нього його провідна верства? Чи не захиталася віра в сили свого народу у нашої інтелігенції, що шукала всілякі орієнтації, лише не на свій власний народ? Чи зневіра в Творчий Дух України не задубила серця багатьох українців? Чи ж земля не трясеться тепер під усім світом у жаху перед атомом? І чи не сказало серце Великої нашої Матері–Землі своє «Ні!» в Карпатах, в тюрмах і концтаборах устами мільйонів біласів і данилишиних? Чи не чули серця буревісників Тараса, Лесі, Франка і сучасних — чистих серцем — поетів наближення того Великого Воскресіння України? Чи не поклонилися тому Великому — що приходить — герої Крут, Базару, Бродів, УСС, У ПА?

ВМЕР?

П’ятсот Українок у Кінґірі голосно на цілий світ відповіли:

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

П’ятсот Українок, що пішли з піснею в НАСТУП на московські танки — це не лише геройство, як думає наша сліпа, глуха і безрадна еміграція. Це щось у десять разів більше, як геройство. Це щось таке, чого і приблизно не спроможна окреслити людська мова. Хіба такі геніяльні українські Касандри, як Леся Українка, могли б нам дати приблизний образ, приблизне уявлення, що так то є. Мабуть, вона окреслила б це як «Воскресіння України». Так! Але це було і щось більше. Назвімо його дуже просто: «П’ятсот безсмертних».

Тоді це не була смерть п’ятьох сотень українських жінок під московськими танками; під ними навіки померла стара рабська хахландія, «раби атєчєства чюжова». А п’ятсот українок воскресли і воскресінням воскресили порив до самостійного життя — стали БЕЗСМЕРТНИМИ. П’ятсот безсмертних своєю кров’ю змили з України ганебну пляму столітнього рабства, ренегатства її провідної верстви, емігрантського багна, завезеного зі смітника всесвітнього братерства. А москалі тими танками відкопали Шевченків «Великий льох», де поетична уява пророка заховала Дух Святослава, Богуна, Мазепи. Сповнилося віще слово пророка — встав Дух Старої України і підніс на недосяжну, небесну височінь «П’ятсот Безсмертних» над Україною.

ВОСКРЕСЛА УКРАЇНА — Україна Прадідів Великих.

Воскресла, бо то вже не була славна оборона під Крутами, Базаром, Бродами, оборона, ВИМУШЕНА наступом ворога. Ні, це вже був НАСТУП на відступаючого ворога. П’ятсот українок своїми грудьми пробили панцир танків, відкрили підступну імперську політику москаля облудному і наївному світові.

ПРОБИЛИ.

Наслідки цього наявні. То була перемога Українського Духу. Духу над тілом. Шлях до цього вказаний ВИЩИМИ СИЛАМИ вже скоро 2000 років тому, і аж тепер зачинають розуміти покликані до цього.

Як дві тисячі літ тому, так і на Колимі в 1955 році залунав радісний славень перемоги: «СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПЕРЕМІГ».

ІНКАРНАЦІЯ УКРАЇНИ.

Наші (я з гордістю підкреслюю) «П’ятсот безсмертних» своєю смертю перемогли смерть України. Душі п’ятисот безсмертних українок вознеслися до неба і розпростерли над цілим світом приготованих численних уже базарів, Тризуб Хрестителя України, а не тризуб безбожницької інтелігенції 1917 р. Блиснув Тризуб, завершений ХРЕСТОМ, а не анонімною шпичкою УНР. І цей золотий Тризуб, завершений Хрестом, на українському блакитному небі розрісся вже над цілою Україною і чимраз яснішає і яснішає. Бачать його (з тривогою) вже і наші сліпі москвофільські блудні діти. Бачить Його і ворог, лютує, стріляє з найбільших гармат, ланцюгами танків перемішує кров українських красунь із сибірським снігом. Помагають ворогові і наші свідомі та несвідомі попихачі з «сучасних самостійних рад».

Та даремно! Не досягнути безбожним пігмеям Володимирового Тризуба, завершеного християнським хрестом. П’ятсот Безсмертних піднесли його на недосяжну для матеріялістичних гармат ДУХОВУ висоту. Піднесли і з висоти вказали гасло всім сущим: ЦИМ ПЕРЕМОЖЕШ!

Так! ЦИМ ПЕРЕМОЖЕМО.

Переможемо непохитною вірою у свій, і лише у свій, народ, якому Бог простелив безповоротний шлях до слави. Переможемо непохитною вірою у премудрість відвічних законів, що їх для спасіння людства створив Могута–Бог Вірою у Всевишнього і свій народ; у Тризуб, завершений Хрестом.

І тоді почуємо з небес радісний славень мільйонів українських душ, тіла яких закатував колись і катує тепер москаль:

СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПЕРЕМІГ.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ВОСКРЕСЛА УКРАЇНА.

ОСАННА ВОСКРЕСЛОМУ СИНУ БОЖОМУ!

ОСАННА ХРИСТИЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ!

ОСАННА П’ЯТИСТАМ БЕЗСМЕРТНИМ!

РАДУЙСЯ, ГОРДА УКРАЇНО!


* * *


Коли, завдяки старанням адвоката Фроляка, Штепа дістав додаткову державну допомогу (старечої пенсії не вистачало на прожиток), а місто поселило його у малооплатне помешкання на вул. Джейн у Торонті, то я вже мав можливість відвідувати його частіше, а він завжди відвідував нас, коли приїздив до міста. Тоді у нас народилася донечка, і Штепа попросився бути її дідусем. Ані моя дружина, ані я не мали своїх батьків на чужині, а тому з великою радістю погодилися на його пропозицію — придбали батька і дідуся.

З того часу на річні свята Різдва Христового і Великдень пан Штепа як член родини разом з нами зустрічав народження і воскресіння Христа.

Тепер, з часової відстані, я згадую ті часи і не можу собі простити, що не намагався його зрозуміти як патріота, як людину, що не дивилася, «хто пише», а рекомендувала читати те, «що пишуть». А я, як член підпільної організації, непохитно вірив у те, що було писане «довірочно», а в пресі перечитував лише те, що «наші» писали, і лише в те вірив, а тому не міг глибше познайомитися з творами наших мислителів і класиків. Не міг зрозуміти причини, чому Павло Штепа від 1950–их років до жодного угруповання не належав і писав не те, що партія постановляла, а те, що зрощувало протимосковську боротьбу, що було підставою зростання самостійницького духу. Не що нам бажане, а що корисне ростові України. Все те, що партійщина пише, є жабодрачка, — говорив він. Завжди підкреслював те, що було на користь Україні, навіть на шкоду особистим інтересам. Уже надходить час затуплювати боротьбу проти комунізму, — говорив він у приватній розмові, — бо комунізм є лише зброя московського імперіялізму проти непокірних їм, насамперед України. Він завжди нагадував: «…вся наша енергія й увага тепер зосереджується на справі визволення. Мимоволі ми занедбуємо проблематику над закріпленням нашої державної самостійности. Ми не думаємо над тим, що з поваленням московської окупації боротьба наша з ними буде тягнутися ще довгі роки. І не лише з москалями, але і з іншими сусідами і не сусідами. А головне, що та боротьба буде провадитися не тільки на кордонах України, але і всередині її. Україна є надто пожаданим шматком земної кулі у всіх відношеннях: політичному, економічному, стратегічному і т. д. Вона може надто багато заважити на міжнародній арені за певних умов.

Незалежна Україна перекреслює не один план світових сил. Усі ті сили будуть провадити величезну боротьбу за Україну і в Українській Самостійній Соборній Державі. Боротьбу жорстоку, підлу, запеклу, підступну, не цураючись жодних засобів, плюючи на всі Божі та людські моральні закони і права; одягаючи найрізноманітніші маски, прикриваючись найшляхетнішими параванами і навіть виступаючи під жовто–блакитним прапором, з націоналістичними гаслами на устах, наші вороги вестимуть боротьбу проти нашого росту.

Немов у дзеркалі, він бачив те, що було недоступне для багатьох провідників наших націоналістичних організацій. А тому він, як і Дмитро Донцов (який був доктором, але я його тим не титулую, щоб не понизити його велич), не належав до жодної партії, а тому його всі ігнорували, що підкреслює рівень правдивого українського патріотизму.

Бути націоналістом — це не тільки називати себе націоналістом, а ставити потреби свого народу вище за свої власні, щоб заслужити достойне ім’я націоналіста. Націоналізм — це діяльна любов до своєї нації, любов, яка не контролюється розважністю. Один мудрий патріот вартий ста нерозважних націоналістів.

Пізнавши Павла Штепу, я став українцем не за національністю, а за вірою. Так! Тепер я вірую в Єдиного Могуту Отця Вседержителя, який є Богом усіх землян. І доки всі народи не повірять у Єдиного Бога, війни на нашій землі не припиняться. А пізнати Могуту зможе лише той, хто на грані двох світів знайде придніпрянський духовий напрям.

Помер Павло Штепа як Великий Українець, забутий малими псевдонаціоналістами.

Боліючи долею української мови, вже на смертному ложі він просив видати «Речівневий словник» (другий з черги). Фінансово П. Штепа не міг дозволити собі видання словника і мати достатньо грошей на похорон. Питав: «Що робити?» Моя дружина і я запевнили, що на похорон гроші знайдемо, — видавайте словник. І він так зробив. Інакше не міг, бо одиноку роботу, що він мав, — це писати і друкувати, друкувати і писати, не дбаючи про похорон.

Кожного разу, коли я приходив від нього домів, то задумувався над тим, що страдники за долю своєї батьківщини часто сприймають удари своєї і протилежної своїй долі, очищають себе від бруду і несправедливого звинувачення, — і де є нагорода за їхню любов і посвяту? «Люби — і не шукай причини», — доносилося з висот із вірою.

Усі винуватці, перш за все на лаві підсудних, висловлюють свою невинність. А хто є суддя наших вчинків? Хто може дати їм точну оцінку? Коли я відвідував Штепу і казав, що він, нехтуючи здоров’ям, забагато працює, що треба і для себе хоч трошки жити.

— А що є трошки? — відразу запитував мене.

І я задумувався… Те «трошки» на службі своєму народові робить людей святими, а невтомних працівників — геніями.

Чи не з причини своєї немочі ми осуджуємо інших, чи не плащиком критики ми заслоняємо свою убогість і безрадність бути шанованим? Чому наповнений нашим брудом наплечник носимо за собою, а торбинку любови до наших ближніх із замаскованими гріхами — перед собою?

Одного разу з багатьох вечорів, що я відвідував його, він розповів мені історію про смерть Олени Теліги.

Під час німецької окупації Києва була заборонена українська преса, але Олена Теліга не підпорядковувалася тому і за те її заарештували, як і багатьох інших із похідних груп. Присуд — Бабин Яр. Почувши вирок смерти, вона попросила гестапівця, щоб перед смертю розв’язав їй руки. Як тільки руки були розв’язані, вона вкусила кінчик пальця і кров’ю намалювала на чолі тризуб зі словами: «Накажіть своїм екзекуторам, щоб розстрілювали мене пострілом не в голову — у тризуб, а в серце, бо, стріливши у серце, ви позбудетеся мене, а у тризуб — поцілите в долю своєї держави».

Почувши це, я молюся не за спокій душі Олени Теліги, — а до Неї. Чому до неї? Бо вона підкреслила свою любов не лише до своїх близьких, але і до всіх тих, кому тризуб не був чужим, чим зм’якшила подушку свого смертного ложа. Своїм вчинком вона підкреслила, що жила для боротьби, а не боролася для життя. То ж — вічна їй пам’ять!

Усе своє життя Павло Штепа провів у злиднях і недостатках — так нам здавалося. Та коли я запропонував йому матеріяльну допомогу, то він з обуренням заявив, що якби всі на світі були такими бідними, як він, то ніхто із землян не мріяв би про рай, і навів цікавий приклад, коли два ув’язнені дістали по одній троянді на свої дні народження, один, примкнувши очі, відчував запах свободи, любови і родинного щастя, а другий нарікав на колючки і, крім них, нічого життєрадісного не міг віднайти. Бідний не той, хто не має, а той, хто не хоче мати. А я хочу мати бурхливу смерть, а не помирання. Отже, той багатий, хто позбавлений безглуздого мрійництва, а нагороджений волею жити для свого народу. Отож не можна нарікати, що рожа має колючки, але тішитися тим, що і терня, за великого хотіння, може мати рожі.

Малі люди відвертаються від блискавки, щоб очі не попсувати, а великі вдивляються у те світло, щоб віднайти свою дорогу до місця молитви за свій нарід, за свою правду. Як рівно ж ті самі малі люди, один раз побачивши лопату, знають її призначення, як і за день праці пізнають, для чого існують граблі, але, проживши цілий вік, навіть на схилі свого життя, не запитають себе: яке було його призначення — «для чого в світі ми жили?»

Завжди, коли побуваю з Павлом Штепою, набираюся сили й енергії на цілий тиждень. У муках зачинаю бачити щастя, як у матері, що цілу ніч сидить над хворою дитиною, навіть слід трагедії зникає, бо там, окрім любові до малятка, нічого іншого не буває. Ані одна мати у плачі над хворою дитиною не страждає, бо вона жертвує свій час із любов’ю: страждання є у жертві без любови, а жертва — це страждання з любов’ю. А що є мірилом любови? Те хвилеве задоволення малої дитини забавкою чи наближення протилежної статі для дорослого? Яке то все мізерне в порівнянні з душевним спокоєм і радістю, якими наша любов нагороджує ближнього, а жертви страждання стають для нас нагородою. Тож велика любов матері до дитини, та все ж таки, хоч би яка вона була сильна, це є любов у однині. А уявіть собі любов батьківщини до нас і нашої до неї, як пізнається лише Богом покликаними, бо вона є любов у мільйоновому ступені.

Усі ці і їм подібні роздуми стали наслідком натхнення покійного Павла Штепи. Був він тою людиною, яка мала здібність спілкуватися на різних рівнях. Мало коли був ініціатором дискусій, але, пізнавши рівень вашої інтелігентності, як досвідчений психолог, знаходив відповідний рівень спілкування. Дуже радо відкривав заслону своєї любові, бо був переконаний, що глибина любові вимірюється гостротою болю до згаданої теми.

Як сьогодні, бачу його у себе в хаті, за столом на свято Різдва Христового повного радості і щасливого, але у своїй домівці — будь то день чи ніч — він завжди почував себе одиноким, але не покинутим у світі любові. Як син священика, знав ціну любові, але не забував, що ненависть є точилом для любові. Завжди згадував Христа, який гнав торгівців зі святині. А тому і нам треба виганяти чужі ідеології з наших праведних душ.

Диявол позбавлений почуття любові, а тому він байдужий до рівня вашої Любови, зате ненависть сприймає як силу і шанує силу, особливо велику. Ворог у шаленому гоні на тебе, не має часу прислухатися до твоєї любові, а тому твоя сила любові для нього — це не що інше, як миг вітру, а тому проти нього треба наставити багнет ненависті, а не любов. Іншого порятунку нема. Не піддаватися улесливості ворога до міри, щоб вона не стала малопомітною для нас, бо тоді вона може стати подібною до довгої проказливої хвороби людини, яка з часом помирилася з нею, не усвідомивши смертельної загрози від неї, а тому і занедбала своє лікування. Найбільш ображеним ворог може бути тоді, коли він довідається, що принесені йому дари любові, які він отримує, не були ним завойовані, — дари любові у вінку ненависті.

На початках знайомства з Павлом Штепою я ставився до нього з якоюсь обережністю, бо, як мені здавалося, він проповідує ідеї націоналізму, а належати до націоналістичної організації не збирається. Чи не пішов він на співпрацю з комуністами, думав я. Будучи підкованим ідеологією націоналізму, я ставився з обачністю до «не своїх», бо підставою організаційного виховання було «що не наше, то вороже». Але то було лише на початках, а потім я пізнав, що його любов до свого народу, до України палала вогнем, який був здатний запалити найхолодніші серця. І ми, більше з моєї ініціативи, дискутували на різні теми. Я слухав, а він говорив.

— Чи надмірна любов не породжує ненависть? — не раз у приятельських розмовах я запитував його.

— Так. Ненависть — це плід любові. Але Бог сотворив людину не лише із серцем, але і з розумом.

Мама любить свою дитину, однак, щоб дитина мала щасливе життя, для неї мають бути умови збереження добробуту, має бути своя батьківщина, яка б охороняла цю дитину. І для збереження існування своєї держави мама мусить мати настільки сили волі, щоб перебороти любов до дитини і віддати її долі власної держави, посвятити її для боротьби за збереження своєї держави, виховати її в дусі неприхильності до ворога.

— Іншими словами, ви хочете сказати, що людина має бути звіром, — зауважив якось я.

— Не ображайте звірів. Вони вбивають інших, щоб вижити, щоб їхній рід не пішов у забуття. А наситившись, звір ніколи і нікому жодної шкоди не думає спричинити. А людина?.. Візьміть світові війни, македонських і чингізханів (не згадуючи вічних малих) для прикладу. Яка була мета тих воєн? Чи були воїни тих армій або їхні родини голодними, не мали даху над головою? А коли і так, то чи була потреба завойовувати простори аж «від моря до моря»? Яке призначення мали гасла дійти до «останнього моря»? З якою метою і пощо буяли гасла «підкорити всіх», «застрашити світ». З яких причин? Навіщо? Такі питання їм навіть на гадку не приходили. Грабунки можна оправдати, але жорстокий геноцид тяжко збагнути. Злидні і просторова скрута гнала їх у світи? Та ні! Не голод їх гнав у далекі краї, не тіснота перенаселення змушувала шукати місце для житла, а те, що тільки людині притаманне — прагнення вищости, придбання лаврового вінка, бажання притиснути чоботом груди переможеного. Де ви бачили таке між звірами?

Грабували і вбивали з наміром вбратися у шовки й оксамити, а для своїх коханок здобути парюри [2]. Отже, не далекі моря їм були потрібні і не простори «від моря до моря»? Розбещеність і віроломство гнало полководців покоряти світи. І треба було аж Божому Синові зійти у цей світ, щоб призупинити вакханалію безумних. Уявіть собі, яка безглузда мета була у тих полководців. «Дійти до останнього моря». І що — втопитися?

Але, крім планів земних архизвірів, існує Божа воля, завдяки якій Київ і Наддніпро мають силу зупинити навіть «переможців світів». Задумаймося… Не дійшовши до «останнього моря», володарі просторів чомусь надумали за Києвом і Галичем зупинитися. їх уже перестало манити «останнє море». А Македонському скити не ставили спротиву.

Божественна сила київських пагорбів зупинила їх.


* * *


Маючи на увазі мовні потреби окраденої України, П. Штепа останніми часами, недосипаючи і недоїдаючи, полов українське мовне поле. Не знаю, звідки він мав словники І. Бойкова, І. Льохіна, А. Орла, але на підставі цих словників він укладав лексикон варваризмів. Головним джерелом відповідників до цих словників були термінологічні словники УАН, видані до 1933 року. Тисячі московізмів повизбирував він із 6–томного «Українсько–російського словника» (за ред. І. Кириченка), зі словників Калиновича, Ганича та інших. Науковці і мовники (він завжди брав у лапки ці слова, коли згадував їх) радикально висміювали його зате, але він не раз говорив: «Ризикуючи життям, молодь в Україні бореться за чистоту та права української мови. За цю боротьбу кількадесят тисяч їх караються у московських в’язницях та на каторзі. Чи не мають ті герої морального права плюнути в обличчя емігрантським мовознавцям, які не хочуть допомогти Україні боротися за її мову, не хочуть складати словників? А також плюнути в обличчя й тим емігрантським редакторам, письменникам, журналістам, які московщать, засмічують, спотворюють свою мову, хоч їх і не сягає московське НКВД».

Збирав матеріяли, вишукував словники. Наполегливо працював. А я? Не можу собі простити за те, що зібрані Штепою 33 термінологічні словники, що їх видала УАН до 1933 року і які він за власні кошти познаходив та сфільмував і передав мені, а я першого ж року після проголошення самостійности передав мікрофільми тих 33–х словників потребуючим в Україні і до сьогодні не знаю їх долі.

«Так наші вчені мовознавці змусили мене, шевця, братися за кравецтво», — багато разів нарікав він, але працював, і працював із завзятістю Сизифа. І в тій ролі він і помер.

Коли вже ніхто не відважувався друкувати його статті, звернувся до мене, щоб я написав статтю про його «Словник чужослів». Усвідомлюючи справу новотворів, я був переконаний, що вона дуже ускладнена, бо наша літературна мова розвивалася за несамовито нелюдських обставин. Багато чого в ній неусталеного, нелогічного, недослідженого, не з нашої вини поплутаного, а головне — багато керується звичкою. А звичка не завжди творить семантику слова на семантиці кореня того слова.

Я написав переповнену обуренням на наших мовознавців статтю. Писав її майже під диктат Штепи, бо не хотів відхилитися від його поглядів на потребу новотворів у сучасну пору. Користі з того не було, а мовознавці Чапленко й Овечко назвали ту статтю зухвальством.

Аналізуючи діяльність Павла Штепи, можна зрозуміти, що невипадково не друкували його творів, бо він уже не був націоналістом — був кимсь іншим, тим, для кого рамки націоналізму не були такими сильними, щоб втримати його у своїх рамках.

У його очах усі націоналісти ще були малоукраїнцями. Тоді, як малорос «просить немного» (але просить), малоукраїнство почувалося задоволеним тим, що є. І тих малоукраїнців (особливо теперішніх) Штепа ганьбив. Він писав: «Теперішнє малоукраїнство — далеко небезпечніше українській державності, ніж малоросійство. Небезпечніше, бо схований (та ще в українській личині) ворог завжди небезпечніший за відкритого. Малорос був відкрито «общеросом», відкрито йшов під двоголовим орлом, а малоукраїнець, зафарбований на жовто–блакитно, йде під тризубом (з тактичних причин). Великою трагедією малоукраїнців (і всієї України) є те, що вони несвідомі свого ідейного яничарства, що вони не відчувають кольору московських окулярів на своєму носі. Трагедія в тому, що вони несвідомі свого духовного рабства, що вірно служить найлютішому ворогові України, водночас люблячи Україну».

Дивлячись на дійсність теперішніми очима, запитуєш себе: «Ким Штепа був наділений тою передбачливістю, які сили впливали на його мислення, рішучість і ріст візії»?

А він далі казав: «Я закликав нашу еміграційну «еліту» (зжалься, Боже) думати про те, що буде в Україні на другий день по розпаді СССР. Думати — це не мріяти, а науково вивчати, аналізувати всі царини життя підсовєтської України, поробити синтези, конкретні передбачення (прогнози) і ГОТУВАТИ ВІДПОВІДНУ ДО ТОГО ЗБРОЮ (духовну) борцям в Україні, новим будівничим української держави. Готувати вже тепер, щоб можна було вислати в Україну вже на другий день по розпаді СССР.

Слово «зброя» вживаю не риторично, а буквально, бо на другий день по розпаді СССР вибухне в Україні кривава війна за ДУШУ і РОЗУМ українця. Хто ту війну виграє, — той визначатиме долю України на наступні століття».

Чи це не було відлуння слів Касандри?

Він був таким, тою мізерною більшістю, а тому і не мав прихильників свого мислення, тому від нього, як Петро від Спасителя, відрікалися найбільш «націоналістичні» угруповання.

Прикро. Прикро, що націоналістична еміграція Штепу, як і Донцова, сприймала здалека. А чому? Бо не вистачало їм інтелекту зрозуміти їх.

На терезах вартости світового значення наш емігрантський націоналізм зі своїми провідниками малого калібру не мав достатньої питомої ваги, щоб переважити вагу скарбів любови до України Павла Штепи. А тому на його похороні провідні мужі націоналістичного руху, в страху бути іншими, не мали відваги бути присутніми.

Уже на смертному ложі у торонтському шпиталі він поцілував свій останній твір «Речівневий словник» і просив подарувати його лікареві, який доглядав його.

Видавши до останнього цента на видання «Речівневого словника» [3], він, як виглядало, не дуже тим і журився, як і Амадеус, бо не дбав про своє тіло. Але почувши, що моя дружина і я запевнили його, що чи подбаємо про те, щоб він був похований як член нашої родини, у нашій спільній гробівниці, просльозився і промовив молитву не за себе, не за нас — як прибраної родини, а за свій народ, щоб зрозумів його.

Ми закупили подвійне місце на цвинтарі Park Lawn, у місті Торонто і поставили спільний пам’ятник, де на його боці вибито дату народження і дату смерти, а на нашому боці (коли я пишу), з волі Божої, ще пустка.

І так син нашої славної Кубані став прикладом любови до України всім нам, корінним українцям, сущим в Україні і в розсіянні.

А час іде.

1983 рік був пам’ятний тим, що возвеличник України спокійно відійшов у Вічність. Але сонце далі сходить там, де і сходило, а я далі учителюю у General Wolfe High School в м. Оквіл (Канада).


Степан ГОРЛАЧ


ПІСЛЯМОВА | Українець і Москвин: дві протилежності | Notes