home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

реклама - advertisement



11

Якби Шимі захотів, він міг опинитися біля будинку Дельгадо ще дві години тому. Проте він повз зі швидкістю черепахи. Лист за пазухою наче тягнув його до землі. Це було жахливо, так жахливо. Думати про це він не міг, бо його думалка була поламана.

Катберт блискавкою зіскочив з коня й поспішив до Шимі. Поклав руки хлопцеві на плечі.

— Що таке? Можеш розповісти старому другові? Він не сміятиметься, правда-правда.

Зачувши лагідний голос «Артура Гіта» й побачивши його стривожений вираз обличчя, Шимі розплакався. Строгий наказ Реї нікому не розповідати вивітрився в нього з голови. Схлипуючи, він виповів усе, що сталося з ним того ранку. Двічі Катберт просив його не торохкотіти так швидко, але Шимі спромігся на це лише тоді, коли Берт відвів його в затінок дерев, де вони обидва сіли на землю. Катберт слухав, і в душі в нього наростала тривога. Закінчивши свою розповідь, Шимі дістав з-за пазухи конверт.

Катберт зламав печатку та почав читати. І поки він читав, очі в нього помалу лізли на лоба.


предыдущая глава | Чаклун та сфера | cледующая глава