home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

реклама - advertisement



22

Без особливих зусиль Берт уколошкав двох із трьох вершників, що скакали попереду, проте третій останньої миті відхилився вбік, і сталева кулька замість поцілити в потилицю лише зачепила мочку його вуха. Втім, Роланд уже витяг револьвер, тож, коли чоловік озирнувся, поцілив йому в скроню. Так Джонасів загін втратив десятьох людей, навіть не помітивши, що справи кепські. Роланд не був упевнений, чи цього достатньо, проте першу частину роботи вони вочевидь виконали. Більше жодних пострілів крадькома. Тепер лише відкрита війна.

— Хайл! Хайл! — дзвінко закричав він. — До мене, стрільці! До мене! Стріляйте! Полонених не брати!

Вони пришпорили коней і вперше за свої юні життя занурилися в гущавину битви. Вони наступали, як вовки на отару овець, стріляючи, поки їхні жертви не встигли зрозуміти, хто заскочив їх ззаду і що відбувається. Трьох хлопців навчали на стрільців, і прогалини в досвіді вони компенсували гострим зором і рефлексами юності. Їхні револьвери перетворили пустелю на схід від Скелі Вішальників на криваве бойовище.

Із криками, бездумно, підкоряючись інстинкту, що наказував їм убивати, вони врізалися в заскочений зненацька меджиський загін, як лезо з трьома краями. Не кожен постріл був смертоносним, проте жоден не пройшов повз ціль. Одні чоловіки вилітали з сідел і застрягали ногами в стременах, коли коні ставали на диби, інших же — мертвих чи лише поранених — затоптували перелякані жеребці.

Роланд їхав і стріляв з обох револьверів одночасно, тримаючи Вітрові поводи зубами, щоб вони не впали і не спричинили падіння коня. Двоє впало від його куль ліворуч, ще двоє — праворуч. Брайан Гукі, що скакав попереду, озирнувся, і його обличчя, поросле щетиною, видовжилося від подиву. На шиї в нього теліпався талісман у формі дзвоника. Він тенькнув, коли Гукі потягнувся до дробовика, що висів у кремезного коваля на плечі. Проте він не встиг навіть торкнутися приклада, як Роланд збив срібного дзвоника кулею, яка, втрапивши просто в серце, розірвала його. Гукі зі стогоном вивалився з сідла.

Порівнявшись із Роландом праворуч, Катберт підстрелив ще двох вершників. Тріумфально всміхнувся до Роланда і закричав:

—  Алан правду казав! Це великий калібр!

Тренованими пальцями, надзвичайно швидко Роланд на повному скаку перезарядив револьвер і знову відкрив вогонь. Вони заглибилися майже в саме серце загону, вбиваючи направо, наліво й попереду — куди око сягало. Алан трохи відстав і розвернув коня, прикриваючи Роланда і Катберта ззаду.

Роланд побачив, як Джонас, Діпейп і Ленґіл натягають поводи й повертають, щоб зустрітися з нападниками віч-на-віч. Ленґіл потягнувся до автомата, проте його ремінь зачепився за широкий комір пильника і ствол весь час вислизав із пальців. Рот попід густими світлими з сивизною вусами перекосила гримаса люті.

Проте від цієї трійці Роланда й Катберта відділяв Геш Ренфру, котрий виїхав уперед із величезним п’ятизарядником із блакитної сталі в руці.

— Прокляття на ваші голови! — заволав Ренфру. — Бісові вилупки! — Він відпустив віжки і для рівноваги підставив під револьвер лікоть. Пориви вітру огорнули його коловоротом шорсткого коричневого піску.

Роланд навіть не думав про те, щоб відступити чи зміститися праворуч або ліворуч. Насправді в його голові не було жодної думки. Розумом всуціль заволоділа лихоманка битви, і він горів, як смолоскип під скляним ковпаком. Крізь міцно стиснуті зуби, якими було затиснуто поводи, вирвався крик, і Роланд галопом помчав просто на Геша Ренфру і трьох вершників за його спиною.


предыдущая глава | Чаклун та сфера | cледующая глава