home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

реклама - advertisement



26

Наприкінці в його криках уже не було жодного слова, навіть «ні»: він вив, як тварина у капкані, прикипівши руками до кулі, що пульсувала, наче ошаліле серце. У кулі він бачив, як горіла Сюзен.

Катберт знову спробував вирвати трикляту кулю з його рук, але в нього нічого не вийшло. І зробив єдине, до чого зміг тієї миті додуматися: дістав револьвер, націлив його на кулю і звів курок. Він міг поранити Роланда, навіть осліпити його, якби уламки розтрощеного скла потрапили йому в очі, але іншого виходу не було. Якби вони стояли склавши руки, куля б його вбила.

Але в цьому не було потреби. Неначе побачивши Катбертів револьвер і зрозумівши, що це означає, куля в руках у Роланда миттєво згасла й більше не подавала ознак життя. Напружене тіло Роланда, чий кожен м’яз здригався від жаху й гніву, враз обім’якло. Він каменем повалився на землю, нарешті відпустивши кулю. Його живіт пом’якшив кристалу падіння, і той скотився з тіла та, наштовхнувшись на перепону у вигляді простягнутої руки стрільця, зупинився. В темних надрах кулі вже не було вогню, тільки крихітне відображення Місяця-Демона злобно виблискувало на скляній поверхні.

Алан з огидою і водночас із благоговійним переляком дивився на кулю, наче на дику й небезпечну тварину, що спить.

Він зробив крок уперед, маючи намір розтрощити її на друзки.

— Не смій, — хрипким голосом сказав Катберт. Він стояв навколішках біля непритомного Роланда, але дивився на Алана. І в його очах відбивався місяць — два яскраві камінці світла. — Не смій, після всього, що ми пережили, аби її дістати. Після всіх нещасть і смертей. Навіть не думай про це.

Якусь мить Алан дивився на нього, вагаючись, вважаючи, що він усе одно повинен знищити кляту штуковину. Пережиті нещастя не виправдовували нещасть майбутніх, а лихо — це єдине, що куля могла будь-кому заподіяти. То була машина згуби, яка вбила Сюзен Дельгадо. Він не бачив того, що бачив у кулі Роланд, але в нього все було написано на обличчі, й цього було достатньо. Куля вбила Сюзен і на цьому не зупиниться, якщо залишити її цілою.

Але потім він згадав про ка і передумав. Пізніше він гірко про це пошкодує.

— Поклади її назад у мішок, — сказав Катберт, — і допоможи мені з Роландом. Треба забиратися звідси.

Зібганий мішок на шворці валявся неподалік на землі, тріпочучи на вітрі. Алан підняв кулю, гидливо торкаючись її гладенької опуклої поверхні, очікуючи, що вона оживе під його пальцями. Проте цього не сталося. Він поклав кристал у мішок і знову повісив його на плече. Потім опустився на коліна біля Роланда.

Важко було сказати, як довго вони надаремне пробували привести його до тями. Алан знав лише, що місяць підбився в небі достатньо високо, щоб знову стати сріблястим, і дим з каньйону вже почав розсіюватися. Тоді Катберт звелів припиняти. Їм доведеться перекинути Роланда через Вітрове сідло і везти так. Якщо до світанку вдасться дістатися до лісових угідь на захід від баронії, сказав Катберт, то, напевно, вони будуть у безпеці… але їхати треба було негайно. Вони напрочуд легко розгромили людей Фарсона, проте вцілілі солдати, швидше за все, завтра знову зберуться разом. Тож коли це станеться, їм трьом краще бути вже далеко.

Ось так вони залишили Каньйон Петлі й приморський край Меджису. Під Місяцем-Демоном вони поїхали на захід, перекинувши Роланда через сідло, як неживе тіло.


предыдущая глава | Чаклун та сфера | cледующая глава