home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



Про ефективність, безсмертя та економіку дружби

«Епос про Гільгамеша» було написано більш ніж чотири тисячі років тому[23], і це, безперечно, найдавніший літературний твір про людство, доступний самому людству. Саме з Месопотамії походять перші писемні записи та найстарша пам’ятка людства. До того ж не лише в межах нашої цивілізації, а людства загалом[24]. Його сюжетом послуговувалися при написанні багатьох пізніших історій, які в більш чи менш зміненому вигляді домінують у міфології й сьогодні, чи то вже йдеться про мотив потопу, чи про пошуки безсмертя. І в цьому прадавньому тексті важливу роль відіграють питання, які ми сьогодні вважаємо економічними — і якщо ми хочемо пройтися слідами економічних пошуків, то зануритися ще глибше в історію просто неможливо. Тут лежить основоположний камінь, дно всіх можливих пошуків.

З часів «до Гільгамеша» збереглися до наших днів лиш уламки матеріальних пам’яток, а з писемних артефактів — лише уривки, що стосуються ведення господарства, дипломатії, воєнних перемог, магії та релігії[25]. Економічний історик Ніл Ферґюсон коментує цей факт (дещо іронічно), що «перші писемні пам’ятки, створені людиною, нагадують нам, що вони стосувалися не історії, поезії чи філософії, а торгівлі»[26]. Втім, «Епос про Гільгамеша» свідчить про протилежне — хоча перші глиняні записані позначки (записки, примітки) наших предків, можливо, і були про торгівлю й війну, проте перша записана історія — передовсім про велику дружбу й пригоди. Як не дивно, про гроші чи війну в ній не буде ані слова; наприклад, жодного разу в ньому ніхто нічого нікому не продає[27]. Народи не прагнуть завойовувати один одного, ми не зустрічаємо тут навіть натяку на загрозу насилля — жодного разу людина не вбиває іншу людину, в епосі не зустрічається слово «ворог». Це історія про природу й цивілізацію, про геройство, бунт і боротьбу з богами, про мудрість, безсмертність, а також про марноту.

І хоча йдеться про текст світового значення, проте він повністю випав з поля зору економістів. Про цей епос немає економічної літератури[28]. Однак саме в цьому епосі ми знайдемо перші сліди економічного мислення нашої цивілізації; початки довірливо знайомих концептів, як-от ринок і його невидима рука, проблема використання природного багатства й прагнення до максимізації ефективності. Згадується в епосі й дилема про роль почуттів, поняття розвитку від природженого стану чи тема комплексного поділу праці, пов’язана з виникненням перших міст. І от зараз це перша, несмілива спроба зрозуміти «Епос про Гільгамеша» з економічно-антропологічного погляду.

Спершу лиш коротко нагадаємо сюжет історії (детальніше розкриємо його трохи згодом). Гільгамеш, володар Уруку, «на дві третини він бог, на одну — людина»[29].

Дія починається з опису досконалих, незнищенних мурів, які Гільгамеш зводить навколо міста. При цьому він мучить робітників і забороняє їм бачитися з їхніми дружинами чи дітьми. Люди скаржаться богам, і ті посилають покарання у вигляді дикого Енкіду, який має зупинити Гільгамеша. Проте вони стають друзями, утворюють непереможну пару й разом виконують різні героїчні вчинки. Згодом Енкіду помирає й Гільгамеш вирушає на пошуки безсмертя. Він подолає багато перешкод і пасток, та, зрештою, безсмертя вислизне в нього майже з рук і безповоротно зникне. Наприкінці хід історії повертається туди, звідки епос починався, — до величного оспівування мурів Уруку.


Частина I. Економіка Стародавнього світу | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Непродуктивна любов