home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



Приземленість та добро

Незважаючи на те, що старозавітні євреї[109] зіграли у формуванні сучасної євро-американської культури та її економічної системи ключову роль, ані в підручниках з історії економічної думки, ні в інших економічних текстах їм не приділяють належної уваги[110]. Макс Вебер вірив, що зародженням капіталізму ми завдячуємо протестантській етиці[111]. Майкл Новак, навпаки, виносить на перше місце вплив католицької моралі та сприйняття людини[112], втім, на думку Зомбарта[113] за зародженням капіталізму стоїть віра єврейська.

Усі ключові учасники цієї дискусії визнають за єврейською культурою її провідну роль. Не може бути жодних сумнівів щодо важливості впливу, що його єврейське вчення справило на формування сучасної капіталістичної економіки. Тому в нашому дослідженні донаукових економічних поглядів без Старого Завіту ніяк не обійтися. І не лише тому, що на ньому сформувалося християнство, яке згодом суттєво вплинуло на формування капіталізму та економічної науки, але й через характерний внесок у зміну сприйняття економічної антропології та етосу.

До того ж у багатьох сферах єврейські економічні звички випереджають розвиток сучасної економіки. Ще в «темні» середньовічні часи євреї активно користувалися економічними інструментами, які багато в чому випередили свій час і стали ключовим елементом сучасної економіки набагато пізніше[114].

Позичали гроші, торгували різним... і зокрема займалися торгівлею акцій ринку капіталів, працювали в сфері обміну грошей та часто фігурували посередниками різних грошових операцій..., фігурували як банкіри й брали участь в емісіях найрізноманітніших видів. Що ж стосується капіталізму новітніх часів (на відміну від часів античних, середньовічних...), то в деяких формах ця діяльність ще й досі лишається успадкованою (і неодмінно) присутньою — до того ж і з погляду економічного, і правового[115].

Про ці аспекти зазвичай говорять і ті, кому єврейські традиції не до душі. Як зауважив Ніал Ферґюсон, «сам Маркс у статті “До єврейського питання” писав, що кожен капіталіст без огляду на віровизнання — “справжній єврей”»[116]. А на думку одного з головних післявоєнних підбурювачів расистської пропаганди Гайнріха Клясса[117], євреї були «народом, народженим для торгівлі грошима та товаром»[118]. Звідки такі ідеї? Де взявся цей єврейський торговельний етос в первісно кочового народу? І чи справді можна юдеїв вважати творцями цінностей, які визначили напрям розвитку економічної думки нашої цивілізації?


На завершення: колиска економічних пошуків | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Прогрес — секуляризована релігія