home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



Хороша людина чи зла

Хороша людина чи зла — це ключове питання всіх суспільних наук. Власне, від цього буде розвиватися «регулювання». Якщо людина зла вже за самою своєю природою, тоді треба силою привчати її до добра (у контексті й під приводом «суспільного добра») та обмежити її свободу. Якщо людина людині вовк, вважає Томас Гоббс, тоді нам потрібна сильна держава, сильний Левіафан, який нас привчить до (людині невластивого) добра.

Якщо ж, навпаки, природа людини (тобто певне онтологічне ядро буття людини, її власне я, де зароджується мотивація всіх вчинків) — добра, тоді вже можна більше laissez-faire. Людину можна просто так облишити бути, оскільки її природа автоматично тягнеться до добра. Втручання держави, правила та обмеження свободи можна застосовувати лише там, де людина як частина цілого недостатньо (колективно) раціональна чи де погано діє спонтанна суспільна координація і де вимушена координація здатна забезпечити кращі результати (наприклад, у випадку надзвичайних ситуацій). Ідеться про одне з ключових питань економіки: чи можна покластися на свободу волі тисяч індивідів, чи суспільству таки потрібна координація зверху? У яких сферах людської поведінки спонтанний ринок може досягти оптимальних результатів? Коли взаємодія вільної (нерегульованої) поведінки буде спрямовуватися до добра, а коли — до зла? Саме питання доброго чи злого начала визначає відмінність підходів різних шкіл. Ми — суспільство злодіїв і негідників чи сусідів?


Праобрази невидимої руки | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Суспільство ближніх