home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



Висновок: об’єктивність і багато кольорів

На закінчення згадаймо ще одне спостереження Гуссерля. Декарт намагався закласти нові, непорушні підвалини науки. Зокрема й тому, щоб залишити по собі наукові знання цілісними, усім очевидними й несуперечливими. Коротше кажучи, він намагався досягти об’єктивності (тобто цілісності, а не унітарності поглядів), щоб позбавити нову філософію (науку) суперечностей, сумнівів, суб’єктивності й не-цілісності трактування, яка з цього випливає. Його нова наука мала бути такою, з якою всі будуть згодні — тобто об’єктивною. Іншими словами, він хотів повністю нівелювати будь-які сумніви.

Якщо ми роззирнемося навколо, то переконаємося, що уніфікації наукових поглядів — і навіть методів — усе ще відбулося, тому думки окремих філософів (чи науковців, до яких належить і економіст, соціолог чи лікар) досі відрізняються. Конкретно в економіці все ще немає єдності навіть щодо базових моделей, так само ще дуже далеко й до уніфікованості методології. Це радше певна згода щодо того, яке питання об’єднує нашу галузь, але аж ніяк не відповідь на нього.

Науку не вдалося сформувати так, як хотів Декарт. У сучасній науці вирують сумніви. Ми перебуваємо в аналогічній ситуації, що була до Декарта, коли світогляд людини визначала релігія. Тільки з тією відмінністю, що наука стала релігією сучасного світу. Після екскурсу в сферу переродження міфу в науку тепер повернімося до основної сцени економічної думки. І почнімо з чоловіка, вплив якого на економічну думку відчуваємо ще й сьогодні, хоча загалом у підручниках з історії економічної думки його згадують буквально кількома реченнями.

Навіть найгірші з цілого ланцюга допомагають економічному зростанню.

\ Бернард де Мандевіль


Мріяти завжди будеш сам | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | 6. Порочний вулик Бернарда де Мандевіля