Тарас Шевченко та його доба. Том 2

скрыть содержание

1. Симоненко Р. Г., Берестенко В. А. Тарас Шевченко та його доба
2. Т. Г. ШЕВЧЕНКО І РЕВОЛЮЦІЙНИЙ РУХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
3. Повстання декабристів та його наслідки – головний підсумок революційного руху першої половини ХІХ століття
4. Шевченко та декабристи
5. Вимріяна Шевченкова мета
6. ІСТОРИЧНІ ТВОРИ СУЧАСНИКА, ДРУГА Й ОДНОДУМЦЯ ДЕКАБРИСТІВ О. С. ПУШКІНА
7. Під час заслання О. С. Пушкіна увиразнюються його передові погляди
8. Пушкінський план історичного нарису минулого України відходить від історії державника М. Карамзіна
9. Світоглядний вплив О. С. Пушкіна на Шевченка
10. Сучасники про Пушкіна
11. І. І. Пущін. «Записки о Пушкине»
12. А. А. Дельвіг – поет пушкінської доби, соратник Олександра Сергійовича Пушкіна
13. Нова зустріч з О. С. Пушкіним після його чергового заслання в Михайлівське
14. Один з найдорогоцінніших скарбів сибірського засланця І. І. Пущіна
15. НАЙВАГОМІШИЙ ІСТОРИЧНИЙ ТВІР О. С. ПУШКІНА
16. Який шлях і яку методу обрав О. С. Пушкін для донесення історичної правди
17. ИСТОРИЯ ПУГАЧЁВА
18. Глава первая
19. Місцевості, де діяв Пугачов
20. Розвиток, звичаї та заняття російського козацтва
21. Степан Тимофійович Разін відвідує нові козацькі землі
22. Глава вторая
23. Заходи губернатора Рейнсдорпа проти повсталих безславно провалюються
24. Глава третия
25. Глава четвертая
26. Палять будинок Пугачова, арештовують його сім’ю
27. Глава пятая
28. Проти повсталих відряджаються великі армійські сили. Посилюються висліджування й репресії
29. Перші успіхи Бібікова
30. Приборкувач польських конфедератів Міхельсон стає до дії
31. Повстанці продовжують чинити опір
32. Облога Оренбурга продовжується. Пугачовці не піддаються карателям
33. Царський генерал змушений визнати полководницький талант Пугачова
34. Боротьба повстанців з переважаючими силами ворога продовжується
35. О. С. Пушкін про нові успіхи повстанців
36. Успіхи повсталих селян на кріпосних заводах Уралу
37. І після поранення Пугачов продовжує керувати повстанням
38. Ув’язнення О. І. Пугачова
39. Один з найвидатніших полководців в історії О. В. Суворов розпитує О. І. Пугачова про його військові таланти
40. Вирок і страта Омеляна Івановича Пугачова та його найближчих соратників
41. Справжні історичні погляди О. С. Пушкіна
42. Замечания о бунте
43. 1
44. 2
45. 3
46. 6
47. 7
48. 10
49. 12
50. 17
51. 19
52. Общие замечания
53. Записи устных рассказов, предания, песни
54. I
55. Показания Крылова (поэта)
56. II
57. Из записной дорожной книжки
58. Геніальний поет Росії у боротьбі з нестерпним гнобленням царизму
59. К Чаадаеву
60. Микола І у боротьбі з повсталими військовими поселеннями
61. Ставлення Пушкіна до царської «ласки»
62. СПОГАДИ СУЧАСНИКІВ ПРО ПУШКІНА
63. Ф. Глинка. «Удаление А. С. Пушкина из С. – Петербурга в 1820 году»
64. Герцен – історик і наступник революційного декабристського руху
65. Місце знакової праці в творчості О. І. Герцена. Його історичні погляди
66. О. І. Герцен – фундатор вивчення декабристського руху
67. Герцен переконливо доводить велику роль провідних російських письменників у поширенні визвольних ідей у суспільстві
68. Загальна оцінка книжки «О развитии революционных идей в России»
69. Сила й слабкість історичних поглядів О. І. Герцена
70. Литература и общественное мнение после 14 декабря 1825 года
71. Славнозвісний лист П. Я. Чаадаєва, його значення й вплив
72. Московский панславизм и русский европеизм
73. Декабристський рух в Україні
74. Військова служба П. І. Пестеля до арешту
75. Україна – найактивніше вогнище декабристського руху
76. Головні, за Пестелем, обов’язки держави щодо громадян
77. Громадянське суспільство має піклуватися про всіх людей і разом з тим – про кожну людину
78. Підсумок суджень П. І. Пестеля про «государственное благоденствие»
79. «Основное понятие о правительстве…»
80. Про двоєдині завдання держави
81. Що є передумовою здійснення завдань перебудови життя країни?
82. Необхідність зміни вищої влади та невідкладних конституційних перетворень
83. Місце «Русской Правды» в прийдешніх корінних перетвореннях Росії
84. Повстання Чернігівського полку
85. Арешт П. І. Пестеля. Повстання на Півдні розгорається
86. Місце й завдання повстання в Україні у спільному збройному виступі декабристів
87. Грізне ускладнення обстановки, при якій повстали чернігівці
88. Завдання, характер, умови та особливості повстання на Півдні
89. Відрядження Бестужева-Рюміна до Москви
90. Влада добре поінформована; у боротьбі з нею повсталим серйозно бракує інформації
91. Задуми керівника повстання на Півдні та дійсність
92. Сили, на які розраховували декабристи Півдня
93. Поразка повстання в Петербурзі та становище декабристів на Півдні
94. Надії на успіх повстання в столиці зникли. Що робити на Півдні?
95. Перемога реальна лише за спільного успіху декабристів Півночі й Півдня
96. Значення, мета й вага виступу декабристів на Півдні
97. Послідовність поглядів самовідданого революціонера Сергія Муравйова-Апостола
98. Сутність первинних планів С. Муравйова-Апостола
99. Останній аргумент для повстання на Півдні після поразки в Петербурзі
100. Лави повстанців залишає навіть брат Сергія Муравйова Артамон, стаючи зрадником
101. Спільне й відмінне в політиці та діях декабристських товариств Півдня
102. Труднощі зміни первинного плану повстання й створення нового
103. Порятунок від переслідувань царських жандармів у зоні квартирування Чернігівського полку
104. Наміри зв’язатися з лідером польського революційного руху здійснюються
105. Незначні сили повстанців
106. Дві різні тактики успіху в боротьбі проти царату
107. Послідовна й непримиренна тактика слов’ян
108. Плани Слов’янського товариства – здобути Київ
109. Самовідданість та благородство С. І. Муравйова-Апостола
110. Недооцінка й нерозуміння П. Є. Щоголевим самостійності революційного за духом вітчизняного «Катехізису»
111. Системний підхід декабристів до революційної агітації
112. Олександр Іванович Герцен – продовжувач справи декабристів
113. «Мужику нужна земля!»
114. Т. Г. ШЕВЧЕНКО. ПОЧАТОК ТВОРЧОСТІ
115. ПЕРШІ КРОКИ У МИСЕЦТВІ
116. Вийшовши на волю, Шевченко сумує за Батьківщиною, листується з рідними
117. Шевченко хворіє
118. Дружба Шевченка з польськими студентами
119. Художник Шевченко працює й добивається визнання
120. Колишній кріпак стає вільним студентом Академії мистецтв
121. Улюблений учень Брюллова
122. Художник Шевченко отримує мистецьке звання
123. «Живописная Украйна»
124. Власті в Україні не заперечували проти творчого плану Шевченка
125. Громадськість дізнається про творчі плани Шевченка
126. Гарячі сподівання й невтішна дійсність
127. Шевченко прагне працювати в Київському університеті
128. ПОЧАТОК ПОЕТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПОЕТА-РЕВОЛЮЦІОНЕРА
129. Історичне значення «Кобзаря»
130. Листування Шевченка з Квіткою-Основ’яненком
131. Вже перше видання «Кобзаря» вражає відомих письменників
132. Другий лист Квітки-Основ’яненка
133. Перший період творчості Шевченка
134. Україна дарує світові геніального поета
135. Історія й обставини першого видання «Кобзаря»
136. Цензура дає дозвіл на вихід у світ першого збірника поезій Шевченка
137. Науковці уточнюють дані про публікацію першої збірки поезій Шевченка
138. «Кобзар» відкриває нову епоху українського письменства
139. Суперечки про роль П. І. Мартоса у виданні «Кобзаря»
140. Революційні зрушення в українському письменстві – викликані розгортанням національно-визвольної боротьби українського народу
141. Розвиток та особливості українського романтизму в творчості Шевченка
142. Активне прагнення Шевченка зобразити реалії народного життя на противагу асоціальності романтичної поезії
143. Несхожість романтичних образів з літературними героями Шевченка
144. Історичний оптимізм поезії Тараса Шевченка
145. Романтизм поезії Шевченка
146. ПРИХИЛЬНИКИ Й ПРОТИВНИКИ ЩОДО ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ПИСЬМЕНСТВА
147. В. Г. Бєлінський – на захист української народної поезії
148. Журнал «Маяк» – знаряддя реакції
149. У чому не розходились всі ті, хто відгукнувся на вихід «Кобзаря» у світ
150. Діаметрально протилежні ставлення до створення української народної літератури
151. Тарас Шевченко на прийомах у Гребінки
152. Микола Маркевич – друг молодого поета Шевченка. Розходження в зрілому віці
153. На Україні з захопленням знайомляться з «Кобзарем»
154. Українські літератори докладають зусиль, щоб ознайомити співвітчизників з творами молодого поета
155. Роль «Ластівки» у розвитку української поезії
156. Драгоманов послідовно відстоює спадщину Шевченка
157. Початок зрушень у думках і настроях західноукраїнської інтелігенції
158. Рішучий захист рівноправності української мови й літератури
159. Труднощі з українською мовою в Галичині
160. Природний потяг галичан до мови й культури великої України
161. Глибинні інтереси нації, її культури понад усе потребують єдності
162. Українщина чи рутенщина?
163. Невисокий літературний та інформаційний рівень «рутенського» часопису
164. Історичний зміст праці Драгоманова, присвяченої Шевченку
165. «Новоерівська» політика прислужників Австро-Угорщини
166. Принципова й непримиренна до неправди діяльність Драгоманова
167. Для чого Вартовий зв’язує у своїй критиці Костомарова й Драгоманова
168. У відповідь на заборону публікувати поезії Шевченка Драгоманов видає «Кобзар» у Швейцарії
169. ПЕРШЕ ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА НА БАТЬКІВЩИНУ
170. Показові риси світогляду Варвари Миколаївни Рєпніної
171. Варвара Миколаївна і Тарас Григорович згадують близьку їм подію
172. Шевченко спалює свій щоденник
173. Ще про перебування Шевченка в Яготині
174. Листи княжни В. М. Рєпніної до Шевченка
175. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ПОЕТА
176. Перші творчі здобутки народної поезії Т. Г. Шевченка
177. Шевченко – виразник прагнень народу
178. Перше видання творів Шевченка – невмирущий «Кобзар»
179. Майстри тодішнього українського письменства високо оцінюють творчість раннього Шевченка
180. Шлях Тараса Шевченка до вершин народної поезії
181. Характерні риси громадського життя в Петербурзі 1840-х років
182. Початки «громадянської весни» в Європі
183. Вплив російських класиків на творчість Шевченка
184. Передмова Шевченка до нездійсненого видання «Кобзаря»
185. Шевченко про необхідність справжнього українофільства в Росії
186. «Сон» і «Кавказ». З «Темного царства» у визнані класики світової поезії
187. Шляхом духовної й поетичної зрілості
188. Зростання поетичної майстерності й ідейності
189. Глибинна сутність і призначення творчості Шевченка
190. Політична поезія у «темному царстві»
191. Що чекає поета в «темному царстві»
192. Висхідна точка Шевченкової політичної поезії
193. Страшна глибинна сутність «темного царства»
194. Прислужники «темного царства»
195. Вимушене визнання П. Куліша
196. ШЕВЧЕНКО – МИТЕЦЬ СВІТОВОГО РІВНЯ, ТВОРЕЦЬ РЕВОЛЮЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
197. Світова велич Шевченкового «Кобзаря»
198. Як була зустрінута поява «Кобзаря» громадянськими верствами тодішнього суспільства
199. Місце «Гайдамаків» в історичній спадщині Шевченка
200. Шевченко на батьківщині
201. ПРОБЛЕМА НАРОДНОСТІ В ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
202. Великий спадкоємець Шевченка і дослідник його творчості І. Я. Франко
203. Стаття П. Куліша: «Чого стоїть Шевченко, яко поет народній»
204. Суперечності статті Костомарова «Воспоминание о двух малярах»
205. Добролюбов розкриває народний характер творчості поета
206. І. Я. Франко – класик наукового шевченкознавства
207. Спроба створити уявлення про Шевченка як затятого націоналіста
208. Франко спростовує хибні тлумачення про Шевченка
209. Інтерпретація творчості й діяльності Шевченка Маланюком і Донцовим
210. У чому насправді полягала народність поета Шевченка
211. Ще раз про наукове розкриття І. Франком сутності народної творчості Шевченка
212. «Кобзар» 1840 року вперше в світовій літературі змальовує правдиві постаті з народу
213. Єдність народного і національного в поезії Шевченка
214. ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНСЬКОГО Й РОСІЙСЬКОГО НАРОДІВ ТА ВИТОКИ ЇХ ВІКОВІЧНОЇ ДРУЖБИ
215. Початок і наслідки боротьби Київської Русі й Московської держави з Заходом
216. Катерина ІІ встановлює кріпосне право на Подніпров’ї та прилучає до імперії Волинь і Поділля
217. Взаємовпливи української та російської історії й культури в добу Середньовіччя
218. Що таке патріотизм, його різновиди
219. Підвалини «українофільської ортодоксії»
220. Взаємовпливи та співробітництво в галузі науки й культури
221. Драгоманов про перебування Шевченка в Україні
222. Сумнівні теоритизування ускладнюють розуміння історичних подій
223. Загалом вірні висновки Драгоманова
224. На заваді визволення від рабства – церква й попівство
225. ТАРАС ШЕВЧЕНКО В КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ – ПЕРШІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДЕМОКРАТИЧНО-ВИЗВОЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
226. Перший «кваліфікований» рапорт про українське демократично-визвольне товариство
227. Жандармська верхівка знаходить «витоки» програмного документа Товариства
228. Народний демократизм «Закона божия»
229. Обидва джерела звертаються до історії свого народу
230. Записка Білозерського та її відбиток у статуті Товариства
231. Протилежна за походженням група джерел та її значення для нас
232. У Кирило-Мефодіївського товариства знайдено витоки попередників
233. Куліш свідчить про гурток «Київська молодь»
234. Місце «Киевской старины» у висвітленні історії та літературного процесу в Україні
235. Погляди Костомарова на Кирило-Мефодіївське товариство
236. Ще про різнобій у поглядах і трактовках історика Костомарова
237. Матеріали «Журналу слідства III Відділу в справі Кирило-Мефодіївського товариства»
238. «Провини» Білозерського й Марковича
239. Перелякані слідчі вимагають репресій та посилюють розшуки Шевченка
240. Поява у III Відділенні рукопису «Гайдамаків»
241. Благородна поведінка М. І. Гулака під час слідства
242. Костомаров зустрівся з Шевченком за дверима очних ставок
243. Перший допит Костомарова
244. Огляд паперів Костомарова
245. Про що дізналося слідство з паперів і допиту Андрузького
246. Незламність Навроцького
247. Дубельт про показання заляканого Андрузького
248. Головна мета товариства за Дубельтом
249. Різні течії в Кирило-Мефодіївському товаристві
250. Розповіді про Шевченка та його вплив на членів Кирило-Мефодіївського товариства
251. Бібікову доручено керувати освітою в Києві
252. Принизливе каяття Куліша
253. Жандармські хмари нависають над Кобзарем
254. Знову Куліш
255. Тарновські в житті Шевченка
256. Трепетне ставлення Шевченка до жіноцтва
257. Як проводив перед засланням свій час Тарас Григорович
258. М. П. Драгоманов – про Шевченка, українофілів та соціалізм
259. Нагальна потреба наукового вивчення й висвітлення «Кирило-Мефодіївського» періоду життя й творчості Шевченка
260. Зміст і призначення «Жизні Куліша»
261. Мета кирило-мефодіївців – об’єднати й визволити слов’янські народи
262. Угодовська позиція Куліша
263. Прояв дещо дивного ставлення Драгоманова до Герцена
264. Негідні прагнення приліпити на Шевченка тавро антиросійського сепаратиста
265. Видатний український учений другої половини ХІХ ст. – за науковий історизм у вивченні життя й діяльності Т. Г. Шевченка
266. Празьке та наступні видання «Кобзаря»
267. Місце й роль Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві
268. Обстановка в Україні під час перебування Т. Г. Шевченка на батьківщині
269. АРЕШТ ТА УВ’ЯЗНЕННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
270. Гарячкові пошуки творів Шевченка
271. Жандармське «резюме»
272. Термінова нарада начальників охранки й освіти
273. Арешт та ув’язнення Шевченка
274. Цивільний губернатор двічі звітує представнику III Відділення про арешт Шевченка
275. Початковий допит Шевченка
276. Кирило-мефодіївці про провідну роль Шевченка у Товаристві
277. Заборона видавати твори Шевченка
278. ТЯЖКИЙ ВИРОК ТА ЖИТТЯ У ЗАСЛАННІ
279. Старанно минаючи великі міста, Шевченка доправляють до місця заслання
280. Прибуття до Оренбурга. Старання земляків полегшити життя Шевченка на засланні
281. Шевченка переводять до Орська. Самоповага рядового солдата
282. Шевченку співчувають і в Яман-Калі
283. Борці за свободу Польщі на засланні разом з Шевченком
284. Обнадійливий початок і подальше нестерпне життя в казармі
285. Що і чому із забраного при арешті не було повернуто Шевченку
286. Доля малюнків, відібраних у Шевченка під час арешту
287. П. Білецький про життя Шевченка на засланні
288. Микола І відхиляє всі клопотання про дозвіл Шевченку малювати
289. Чому Брюллов відмовився допомогти своєму учню й другу?
290. Перша «усмішка» довгоочікуваної ліпшої долі
291. Шлях через чудодійний казахський степ
292. Шевченко – друг і брат поневолених народів
293. Шевченко у найважчих переходах до Раїму і в самій фортеці
294. Особливості проблематики й техніки Шевченкових малюнків
295. На зворотному шляху – чудо рідної української пісні
296. Майстерність Шевченка-художника у зображенні незнаних досі країв
297. Шевченко на безлюдному острові
298. Шевченко – не «нижчий чин» у товаристві офіцерів
299. Шевченко поряд з хоробрим мисливцем
300. Різні інтер’єри кос-аральських домівок
301. Про що не знали Іван Айвазовський та Архип Куїнджі
302. Після гнітючого Кос-Аралу
303. Шевченкові краще й плідніше живеться й працюється в Оренбурзі
304. Рішуча зміна у ставленні Шевченка до поляків
305. Зближення Шевченка з польськими засланцями
306. Федір Лазаревський про життя Шевченка в Оренбурзі
307. Шевченко захищає честь свого доброго знайомого
308. У передбаченні обшуку в квартирі Шевченка палять папери
309. Повага до Шевченка на засланні. Його авторитет в Оренбурзі
310. Згадує Федір Михайлович Лазаревський
311. Після Аральської експедиції
312. Покарання – помста за захист честі товариша
313. Шевченка випроваджують з Оренбурга в піски Мангишлаку
314. Царські службовці – слухняні підручні Миколи І
315. Вирок виносить та наполягає на його виконанні особисто цар Микола І
316. «О РЯДОВОМ ШЕВЧЕНКЕ
317. Шевченко в засланні. В перші роки й згодом