home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

реклама - advertisement



4

— Ти вважаєш, що це — найбільша дурниця у твоєму житті? — запитала Ліка, коли вони стояли на сходовій клітці.

У відповідь він пригорнув її до себе й поцілував у ніс — як дитину.

— Щось не так? — продовжувала допитуватися вона: — Ти передумав?

— Ні, — відповів він після паузи, — ні…

— Тебе налякала мама? Не хвилюйся, вона завжди така, її багато хто стережеться, особливо татусеві гості. Але ти їй сподобався. Я це відразу зрозуміла.

Він розгублено повів плечима й натис на ґудзик виклику. Коли він уже увійшов до кабіни ліфта і двері м'яко стулилися, Ліка притислася до них обличчям:

— Ти любитимеш мене довго… — прошепотіла в замкнений простір, — я знаю…


предыдущая глава | Ґудзик | cледующая глава