home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



Примечания

1

 Чуб — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків); чуприна. Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ відомою своєю неприязню до козаків, так вона називала їхню традиційну зачіску.

2

3

 Ґонт (ґонтина, гонтя) [укр.< польс., нім.] — покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок, драниць, плашок фігурної форми.

4

Бирка — овеча шкура. 

5

6

Волощина — історична провінція на північ від Дунаю і на південь від Карпат, що існувала там з середини XIV століття до 1859 року, коли вона була об'єднана з Молдавським князівством в Об'єднане князівство Волощини і Молдови. 

7

 Порта - (також Оттоманська Порта, Осяйна Порта, Висока Порта) (від фр. porte, італ. porta — двері, ворота) — прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду (канцелярія великого візиря та дивана) Османської імперії, що розпалася після Першої світової війни.

Іменувалась так за назвою воріт, що вели у двір великого візиря (тур. Babiali, Баб-и Алі). Назва почала використовуватись з XV століття (початку величі Османської імперії).

8

 Ясир (тур. esir — бранець, поневоленний, раб) — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі з 15 — до середини 18 століття.

9

10

Янич'aри (тур. yeniceri — дослівно нове військо) — регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19 століттях, створена султаном Мурадом І. Яничари спершу набиралися з полонених, потім поповнювалася примусовим набором дітей християн - підданих (сербів, болгар та інших). 

11

Хороша(гарна) жінка.

12

Титул поміщика, начальника, старшини в Туреччині, Ірані.

13

У 1226 році генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії і на їх місці побудували фортецю Кафу, яка стала центром чорноморських володінь Генуї.

14

Цехін (цехин; від італ. zecca — монетний двір, або арабського siccah — карбована монета) — з 13 століття назва золотих венеціанських дукатів масою 3,49 г високопробного золота, що були в обігу на українських землях у 16-18 ст.

15

Дукат (від італ. ducatus — останнього слова монетної легенди) — золота монета, вперше відкарбована 1284 р. у Венеції дожем Дж. Долуоло. Назва дукат перейшла на всі інші золоті монети, карбовані за венеціанською стопою. 

16

Слобідська Україна або Слобожанщина (рідше — Слобідщина) — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської Імперії. Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, південно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа. В сучасних межах охоплює південну частину Сумської області, північну, центральну та південно-східну частини Харківської області та північну частину Луганської області України, південну частину Воронізької, Білгородської, Курської областей РФ.

17

Мубашир — (тур.)намісник турецького султана у провінції. 

18

Ропа — насичений соляний розчин. 

19

Пештімал — (тур.)шарф.

20

ами весел. 

21

Ефенді; ч. — (тюрк., гр., володар) одна з форм ввічливого звертання до чоловіка в Туреччині. 

22

 Сандал — легкий турецький швидкохідний вітрильник — корабель

23

 Казнадар (тур.) — скарбник.

24

Чауш (тур.) — урядовець в Османській імперії. 

25

 Бейлер-бей (тур.) — намісник султана, правитель області.

26

Ракія (болг.) — горілка. 

27

Караван-сарай (тур.) — заїжджий двір. 

28

 Ахчийниця (болг.) — корчма, харчевня.

29

Гайдуки (болг.) — повстанці проти турецького гніту. 

30

Міндер (тур.) — подушка для сидіння. 

31

Тезкере (тур.) — пропуск, пароль. 

32

Фарсах (тур.) — міра довжини, дорівнює 4 км. 

33

 Яничарка — рушниця.

34

 Помак (болг.) — болгарин-мусульманин.

35

Саз (тур.) — струнний інструмент. 

36

 Каук (тур.) — капелюх з повсті.

37

 Джеббе (тур.) — накидка.

38

Чарухи (тур.) — постоли. 

39

Каратюрки (тур.) — чорні турки, тобто селяни. 

40

 Айран (тур.) — кисле молоко, розбавлене водою

41

 Селямлик (тур.) — чоловіча половина будинку.

42

 Магомет Авджі (Мисливець) — султан Магомет IV.

43

 Бурса, колегіум (лат.) — навчальні заклади в старовину.

44

 Варпет (вірм.) — майстер.

45

Аллах екбер (тур.) — великий Аллах. 

46

 Джаним (тур.) — мила, дорога. Це слово вживається у звертанні як до жінки, так і до чоловіка.

47

 Байрам (тур.) — свято.

48

 Намаз — мусульманська молитва.

49

Йок (тур.) — ні. 

50

Ла хавла (тур.) — ідіома, що приблизно дорівнює вислову: «На все воля Божа». 

51

Динар — старовинна арабська холота монета; куруш — загальна назва європейських срібних монет, що ходили в Османській

 імперії. 

52

Акче (тур.) — дрібна монета. 

53

Кизляр-ага (тур.) — буквально: дівочий начальник, старший гарему. 

54

 Санджак-бей (тур.) — правитель області.

55

 Фірман (тур.) — указ.

56

Леле, мале! (болг.) — Ой лишенько! 

57

 Чорба (болг.) — юшка, суп.

58

 Бай (болг.) — шаноблива форма звертання до старшого чоловіка.

59

Юнак (болг.) — герой, молодець. 

60

 Вашенець (болг.  — земляк.

61

Яшмак (тур.) — «хустка мовчання», нею турецькі жінки прикривали обличчя, закусуючи кінці її зубами, через що не могли говорити. 

62

Парола (болг.) — пароль. 

63

Кмет (болг.) — староста. 

64

Боздуган (іст.) — булава, бойова палиця. 

65

Волохи (іст.) — жителі князівства Волощини, пізніше — румуни. 

66

Фузея (фр.) — кремнівка, кремінна рушниця. 

67

Ахчийка (болг.) — кухарка. 

68

Халавуз (тур.) — стражник, тут — старшина стражників. 

69

 Зевзек (болг.) — блазень, жартівник.

70

 Казі-ясахчі (тур.) — судовий виконавець.

71

 Вілайєт (араб.) — велика адміністративно-територіальна одиниця в Туреччині.

72

Схизмат (грец.) — розкольник.] 

73

 Байрактар (тур.) — прапороносець.

74

Ятак (болг.) — той, хто співчував гайдукам. 

75

Онбаша (тур.) — десятник. 

76

Акинджії (тур.) — нападники, передові загони, що все знищували на своєму шляху. 

77

 Золотий Ріг — затока.

78

Біле море (болг.)  — Егейське море. 

79

Харба (тур.) — турецький спис. 


предыдущая глава | Посол Урус-Шайтана |