home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



Правила гри

1887-1889


Циркові Вечері тепер стали рідкісним явищем. Цирк уже живе власним життям, розвивається належним чином і заживає собі доброї слави, як зауважив Чандреш на одній вечері незадовго після ночі відкриття. Ті самі змовники й досі зрідка збираються за столом, особливо якщо цирк дає вистави десь неподалік, але такі збіговиська трапляються щораз рідше.

Містер А. Г** не з’являється, хоча його постійно запрошують.

Ці зустрічі були єдиною для Марко можливістю побачити свого наставника, тож його затяжна відсутність засмучує хлопця.

Минув рік, чоловік жодного разу не з’явився, не промовив ані слова, жодного разу не майнув у юрбі сірим циліндром, і Марко вирішує покликати його.

Він не знає, де зараз мешкає наставник, але правильно здогадується, що це тимчасовий притулок і поки він його знайде, учитель уже переїде до нового місця, такого ж тимчасового, як і це.

Замість того щоб марно шукати його, Марко малює на вкритому памороззю вікні своєї квартири, що виходить на вулицю, рядок символів, узявши за взірець колони музею. Більшість знаків неможливо розібрати, поки сонячні промені не впадуть на них під правильним кутом, але всі разом вони складаються у велику літеру А.

Наступного дня хтось стукає у двері.

Чоловік у сірому костюмі, як завжди, відмовляється заходити всередину. Він зупиняється в передпокої та свердлить Марко холодним поглядом сірих очей.

— Що ти хотів? — запитує він.

— Хотів знати, чи правильно все роблю? — відповідає Марко.

Наставник дивиться на хлопця якусь мить, але вираз його обличчя, як завжди, неможливо розгадати.

— Ти виконав достатньо роботи, — урешті вирішує він.

— То це так відбуватиметься змагання? — цікавиться хлопець. — Кожен із нас буде впливати на цирк? Як довго це триватиме?

— Вам надали арену для змагань, — каже наставник. — Ти демонструєш найкращі зі своїх здібностей, і твоя суперниця робить те саме. Ви не втручаєтеся в роботу одне одного. Так триватиме, доки не визначиться переможець. Не так уже й складно.

— Не впевнений, що розумію правила, — зізнається Марко.

— Тобі не потрібно їх розуміти. Тобі потрібно їх дотримуватися. Як я вже сказав, ти виконав достатньо роботи.

Він уже збирається йти, але раптом вагається.

— Більше ніколи цього не роби, — додає чоловік у сірому костюмі, показуючи за Маркове плече, на вкриту памороззю шибку.

Потім учитель повертається і йде геть.

Символи на вікні розпливаються безглуздими патьоками.


Онейромантія | Нічний цирк | * * *