home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Loading...


Етика HOMO OECONOMICUS

Сучасна економіка дуже далека від таких роздумів, хоча спочатку вона й була відгалуженням моральної філософії. Пригадаймо спершу обнадійливі сподівання Альфреда Маршала:

Той факт, що управлінці великих національних корпорацій усе рідше піддаються неймовірній спокусі сфальсифікувати чи обманути, хоча можливостей для цього відкривається безліч, — це безперечний доказ неймовірного підйому розуміння порядності й чесності у бізнес-сфері... звісно ж, можна сподіватися, що такий розвиток торгівлі й моралі продовжуватиметься й надалі... і що колективні й демократичні форми управління фірмами й надалі розвиватимуться в різних напрямах, що до цього часу особливо не вдавалося...[899]

З нашого сучасного погляду віра в подальше зростання «розуміння порядності й чесності» може здатися дещо наївною, але сумніви часто панують і щодо того, чи культивація морального середовища є саме тією необхідною передумовою економічного росту. Зрештою, наша цивілізація видалася геть іншим шляхом розвитку. Навіть може здатися, що загальне сприйняття і розуміння економічної теорії взяло собі на озброєння вчення Маркса про економічну базу суспільства — тобто віру, що саме зміна в системі економіки (у випадку Маркса — це суспільна власність) потягне за собою зростання порядності в суспільстві. Цим можна б було пояснити, чому економісти відсунули на задній план питання моралі як основної рушійної сили людських вчинків, зосередивши свою увагу на думці, що саме економісти становлять справжнє ядро суспільства й змушують рухатися всі інші вчинки й зміни (включно зі своєї етикою). Таким чином справдилися побоювання Сміта — економіка намагається пояснити все на світі за допомогою єдиного фактора, самої економіки.

Існує багато різних економічних течій, які закликають повернутися до витоків економіки, до моралі[900]. Цю думку підтримав і Кейнс, як пише професор Мілан Сойка: «Кейнс пропагував, що необхідно повернутися до трактування економіки як суспільної науки, критикував науковий підхід, притаманний неокласичній економіці, яка намагається наслідувати точні природничі науки»[901]. Багато критиків мейнстрімної економіки дорікають їй насамперед за неправильну редукцію людини (як це називає Етціоні)[902]. Редукція людини до простого раціонального діяча, який оптимізує свій зиск відповідно до встановленого бюджетного обмеження, призвела в наслідку до математизації економіки. Філософію сучасної економічної науки основного напряму не можна назвати навіть утилітарною, хоч вона й намагається такою видаватися і також часом вважається — адже людина не може діяти всупереч своїй функції корисності, тобто в цьому розумінні вона не вільна, їй не лишається нічого іншого, ніж слухатися диктату корисності. У неї немає можливості знизити свій попит, тому що все, що вона робить, робить для власного зиску та його максимізації, що б вона під цим не розуміла. У цьому розумінні корисність (чи, якщо хочете, імператив «Насолоджуйся!») стає найсуворішим диктатом людини. У контексті тих філософських шкіл, які ми розглядали до цього, йдеться загалом про скрайнє розуміння. Навіть гедоністи допускали, що не все на світі можна пояснити принципом любові до себе і що існують винятки, коли ми не діємо за цим принципом (наприклад, дружба).

З вини неправильного трактування вчення Адама Сміта у наш час відбулося витіснення етики з поля зору основного економічного напряму, який із суспільних наук завернув у сферу чистої математики. Я переконаний, що нам, звісно, потрібно розвивати друге, але не варто геть нехтувати першим, тому що так цілком можливо, що нам би вдалося вирішити деякі питання, які чатують на нас у глухих кутах (не лише політичної) економіки. Економіка як така стала на диво глухою до голосу етичних наук, з яких вона сама проросла.


Зло як побічний продукт добра | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Моральність егоїзму: і любов до себе — це любов







Loading...