19
— Ого, подивіться кого я знайшла, — промовила Ейнджел. — Це той, що любить хапати дівчат за цицьки і викручувати їм пипки, і тертися їм об задки, поки не стрелить собі в труси.
Коли вона підняла руку, щоб помахати страховику, Дон вислизнув, зробивши між ними невеликий проміжок.
— Покладіть долото, утримувана. Покладіть його зараз же, і мені не доведеться заносити вас до рапорту.
— Зара’ це в тебе не кінчина на штанях, — зауважила Ейнджел. — Забагато мокрого навіть для такого спермотоксикозника, як ти. Ти обісцявся, авжеж? Мамуні це не сподобається, еге?
При цій згадці про його святу матір, Дон відкинув геть обережність і кинувся вперед. Ейнджел жахнула долотом та, мабуть, тоді б і закінчила справу, якби він не перечепився об свій футбольний шолом; замість розпанахати йому горло, долото прокреслило глибоку ритвину йому на лобі. Кров ринула Дону по обличчю, і він упав на коліна.
— Ой! Ой! Припиніть це! Це так боляче!
— Йо? Глянь, як це робиться, — сказала Ейнджел і вгатила його ногою в живіт.
Намагаючись зморгнути собі з очей кров, Дон вхопив Ейнджел за одну ногу і смикнув униз. Лікоть її вдарився об підлогу, і долото вискочило з руки. Дон вужем вивернувся поверх її тіла, тягнучись до горла.
— Я не їбатиму тебе мертву, — повідомив він. — Це огидно. Я просто придушу тебе до непритомності. Я не вбиватиму тебе, поки не кін…
Ейнджел вхопила футбольний шолом, майнула рукою по широкій дузі і гахнула ним Дона в закривавлений лоб. Він скотився з неї, затуливши собі обличчя.
— Ой, ні, припиніть це, утримувана!
«Удари шоломом караються великими штрафами в НФЛ, — подумала Ейнджел, — але, оскільки ніхто по телевізору цього не показує, я нічого не втрачу з пройденої дистанції».
Вона ще двічі вдарила Дона шоломом, мабуть, другим ударом зламавши йому носа. Той явно серйозно покривився. Дон спромігся перевернутись і звестись на коліна, задравши гузно. Він щось кричав, схоже на «Припиніть це, утримувана», але важко було розібрати, бо одночасно цей кабан важко хекав. У нього також були пошматовані губи і рот, повний крові. Він прискав нею при кожнім слові. Ейнджел згадала приказку зі свого дитинства: «Слиньку, купиш рушника?»
— Не треба більше, — промовив Дон. — Прошу, не треба. Ви розбили мені обличчя.
Вона відкинула шолом і підібрала долото.
— Ось тобі за циці-пиці, офіцере Пітерз!
Вона ввігнала долото йому між лопаток — цілком, аж до дерев’яного держака.
— Мамо! — скрикнув він.
— Гаразд, офіцере Пітерз: ось тобі за твою мамуню!
Вона вирвала долото, втопила його Дону в шию, і Дон повалився.
Ейнджел копнула його кілька разів, потім осідлала і почала знову штрикати долотом. Вона не зупинялася, аж поки їй несила стало вже підняти руку.